Сторінка
3

Технології спеціальних видів фінансового аналізу

Якщо коефіцієнт рентабельності діяльності підприємства дорівнює чи менше 0,01 або за останній звітний період воно отримало чистий збиток, однак показники (коефіцієнти) фінансового стану підприємства (ліквідності, платоспроможності (фінансової стійкості), ділової активності) відповідають нормативним вимогам, передбаченим цим Положенням, фінансовий стан підприємства визнається задовільним. Для прийняття рішення про приватизацію зазначеного підприємства доцільно звернути особливу увагу на його майновий стан, проаналізувати фінансові результати його діяльності.

Якщо підприємство збиткове протягом аналізованого періоду, більшість показників фінансового стану підприємства не відповідає нормативним вимогам, спостерігається тенденція до їх погіршення, фінансовий стан підприємства визнається незадовільним і робиться висновок про доцільність реструктуризації зазначеного підприємства.

Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості підприємства

Інтегральна оцінка дає змогу поєднати в одному показнику безліч різних за змістом і назвою, одиницями вимірювання, вагомістю та іншими характеристиками факторів фінансового стану. Розглянемо основні групи показників.

1. Показники майнового стану.

1.1. Активна частина основних засобів.

1.2. Коефіцієнт зносу основних засобів.

1.3. Коефіцієнт оновлення.

1.4. Коефіцієнт вибуття.

2. Показники фінансової стійкості (платоспроможності).

2.1. Рівень фінансової стійкості.

2.2. Маневреність робочого капіталу.

2.3. Коефіцієнт незалежності (автономії).

2.4. Коефіцієнт фінансової стабільності.

2.5. Коефіцієнт фінансової стійкості.

2.6. Показник фінансового лівериджу (важеля).

3. Показники ліквідності активів.

3.1. Коефіцієнт покриття.

3.2. Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості.

3.3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

4. Показники прибутковості.

4.1. Прибутковість активів.

4.2. Прибутковість власного капіталу.

4.3. Прибутковість реалізованої продукції.

5. Показники ділової активності.

5.1. Продуктивність праці.

5.2. Фондовіддача.

5.3. Оборотність оборотних активів.

5.4. Оборотність запасів.

5.5. Оборотність власного капіталу.

5.6. Оборотність основного капіталу.

6. Показники ринкової активності.

6.1. Прибуток на акцію.

6.2. Цінність акції.

6.3. Дивідендна дохідність акції.

6.4. Дивідендний вихід.

6.5. Коефіцієнт котирування акцій.

Для визначення коефіцієнтів групи 6, окрім даних фінансової звітності (форми № 2 і 3), використовують також дані ринку цінних паперів.

Наведених у групах показників достатньо для визначення адекватного інтегрального показника фінансового стану підприємства. У разі потреби кількість показників можна коригувати.

Експертним оцінюванням визначають вагомість груп показників, а також вагомість показників у групах. Наприклад, вагомість груп, %: І — 20; II — 20; III — 10; IV — 8; V — 15; VI — 27; вагомість показників першої групи, %: 1.1 — 10; 1.2 — 40; 1.3 — 30; 1.4 — 20; вагомість можна коригувати.

Для розрахунку інтегрального показника інвестиційної привабливості (фінансового стану) підприємства розроблено програмний комплекс для персонального комп'ютера — INTEGRAL. Алгоритм базується на методах математичної статистики (варіаційний аналіз).

На основі вихідних даних зі стандартних форм фінансової звітності спочатку розраховують показники по всіх підприємствах. Фіксують мінімальне та максимальне значення й напрямок оптимізації кожного показника — min (max). Результат розрахунку — інтегральний показник фінансового стану — наводиться в балах. Рейтинг підприємств визначається в порядку зменшення результатів.

Список використаної літератури:

1. Лукасевич И. Я. Программное обеспечение финансовых решений // Финансы. — 2000. — № 7.

2. Мамрак О. Определение класса финансовой надежности

3. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. — Минск: ООО "Новое знание". — 1999. — 689 с.

4. Савчук В. П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций. — К.: Издат. дом "Максимум", 2001. — 600 с.

5. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посіб. — К.: Изд-во КНЕУ, 2000.

6. Фрейдлин С. Я. Экономико-математическая модель мониторинга оценки налоговой базы // Финансы. — 2002. — № 7. — С. 38-39.

7. Хелферт Э. Техника финансового анализа: Пер. с англ. — М.: Аудит. ЮНИТИ, 1996. — 664 с.

8. Шеремет Ф. Д., Сейфулин Р. С. Методика финансового анализа. — М.: ИНФРА-М, 1995. — 176 с.

9. ШиянД. В. Комплексна оцінка фінансового стану галузей економіки // Фінанси України. — 2002. — № 1.

10. Уотшем Т. Док., Паррамоу К. Количественные методы в финансах. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. — 527 с.

11. Урядовий кур'єр. — 2003. — № 43, 6 берез. — С. 21; 2003. — № 36, 25 лют. — С. 4.