Сторінка
1

Роль і місце фінансового контролю в бюджетному процесі

Фінансовий контроль у бюджетному процесі охоплює такі види ревізійної та аналітичної діяльності:

— контроль за виконанням основного фінансового плану держави — Державного бюджету і місцевих бюджетів за доходами і видатками;

— контроль за дотриманням вимог податкового законодавства щодо своєчасного і повного виконання фінансових зобов'язань юридичними особами перед бюджетом;

— збір та аналіз фінансової інформації, у тому числі результатів податкового контролю, пошук резервів збільшення обсягу фінансових ресурсів і вироблення пропозицій з додаткового залучення їх у бюджет;

— забезпечення ефективного, раціонального використання бюджетних коштів шляхом удосконалення нормування витрат, контролю за дотриманням установлених лімітів, норм і нормативів, розроблення і впровадження функціонально розвиненої інформаційної комп'ютеризованої системи касового виконання державного і місцевих бюджетів;

— виявлення і ліквідація диспропорцій у розподілі фінансових ресурсів за галузями економіки і територіями, визначення суспільних пріоритетів з метою диференційованого задоволення потреб у фінансових ресурсах галузей і регіонів;

— виявлення фактів «розбазарювання» державних коштів, їх нецільового використання, безгосподарності, розтрат і розкрадання, проведення профілактичних заходів боротьби з корупцією і хабарництвом.

Отримані в процесі фінансового контролю результати перевірок, їх аналіз є основою для складання нових прогнозів, планів, перегрупування фінансових ресурсів, зміни форм фінансових відносин, розроблення фінансової концепції, у тому числі бюджетної політики.

Фінансовий контроль у бюджетному процесі — це контроль держави на макрорівні, який здійснюється державними органами влади й управління під час складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання і контролю за їх виконанням, а також при затвердженні звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України. Він спрямований на реалізацію фінансової політики держави у сфері бюджетних відносин і за своєю сутністю являє собою комплекс заходів, що вживаються державою з метою забезпечення формування і раціонального використання бюджетних коштів і коштів державних фондів цільового призначення.

У Бюджетному кодексі України визначені повноваження зі здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства такими органами, як Верховна Рада України, Рахункова палата, Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державна контрольно-ревізійна служба, Верховна Рада і Рада міністрів Автономної Республіки Крим та відповідними місцевими радами.

У процесі бюджетного планування важливу роль відіграє попередній фінансовий контроль за визначенням обсягу фінансових ресурсів держави та окремих адміністративно-територіальних одиниць, мобілізованих у бюджет, їх розподілом між окремими суспільними потребами. Фінансові органи аналізують прогнозні показники економічного та соціального розвитку, які є основою для розроблення проектів Державного бюджету України і місцевих бюджетів. Особливу увагу приділяють показникам, від яких залежить обсяг бюджетних доходів, а також розмір і структура запланованих видатків. Насамперед це стосується таких показників, як загальний обсяг валового внутрішнього продукту, індексів споживчих та гуртових цін, прогнозованого офіційного обмінного курсу гривні, прогнозованого рівня безробіття.

Розглядаються й аналізуються також чинники зростання випуску і реалізації продукції, що виробляється різними галузями економіки; чинники зростання рентабельності, скорочення витрат виробництва й обігу; товарообіг, його відповідність грошовим доходам населення; обсяг капіталовкладень та їх забезпечення необхідними матеріальними і фінансовими ресурсами; дані про зміни складу об'єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню; контингенти в закладах освіти, охорони здоров'я тощо.

На основі такого аналізу Міністерство фінансів України і фінансові органи на місцях розробляють конкретні пропозиції щодо забезпечення намічених видатків фінансовими ресурсами, виявляють можливі резерви зростайня бюджетних надходжень.

Розроблення проекту Державного бюджету здійснюється з урахуванням Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний рік, які визначаються в Бюджетній резолюції. Тому в процесі фінансового контролю звертається увага на відповідність проекту бюджету тим вимогам, які викладені в затвердженій Верховною Радою України Бюджетній резолюції. Основні серед цих вимог такі: посилення соціальної орієнтації бюджету; створення умов для макроекономічної стабілізації економіки та її структурної перебудови; послаблення інфляційних процесів; сприяння стабілізації матеріального виробництва та підвищенню його ефективності; виявлення додаткових джерел доходів бюджету; забезпечення ефективного використання бюджетних коштів. Ухвалюючи Основні напрями бюджетної політики, Верховна РЇЇда затверджує також граничний розмір бюджетного дефіциту (профіциту), рівень перерозподілу валового внутрішнього продукту через дохідну частину зведеного бюджету України, граничний обсяг державного боргу та його структуру, питому вагу обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету України і коефіцієнти вирівнювання для місцевих бюджетів, питому вагу капітальних вкладень у видатках Державного бюджету та пріоритетні напрями їх використання, перелік головних розпорядників коштів Державного бюджету і захищених статей видатків бюджету. Ці показники також враховуються при розробленні проекту Державного бюджету і місцевих бюджетів. Відхилення від вимог Основних напрямів бюджетної політики на- Наступний бюджетний'період мають бути обґрунтовані й зазначені окремо.

Вихідною базою для обчислення бюджетних надходжень і видатків на наступний рік є оцінка виконання бюджету за попередній рік або кілька років. Очікуване виконання відповідного бюджету оцінюється Міністерством фінансів України, місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами місцевих рад. Для цього використовуються фактичні дані про виконання показників бюджету за минулий період року (наприклад за 3, 6 і 9 місяців) і визначається очікуване виконання на ту частину року, яка залишилась. До уваги беруться також матеріали проведених протягом поточного року ревізій, перевірок, обстежень.

Визначаючи доходи і видатки на новий бюджетний рік, слід врахувати ті фактори, які можуть вплинути на їх розмір і структуру. Велике значення тут має правильна оцінка інфляційних процесів.

Для забезпечення реальності джерел бюджетних надходжень і напрямів видатків важливим є контроль за відповідними розрахунками та обґрунтуваннями, які подають до проекту бюджету головні розпорядники бюджетних коштів. Розрахунки у грошових одиницях мають здійснюватися на основі натуральних показників та норм чи нормативів витрат на розрахункову натуральну одиницю.