Сторінка
1

Управління капіталом

1. Принципи формування капіталу. Особливості формування власного капіталу. Особливості формування позичкового капіталу

Фінансові ресурси підприємства - це кошти, які знаходяться в його розпорядженні. Вони можуть бути спрямовані на розвиток виробництва, утримання об'єктів невиробничої сфери, створення резервів. Та частина фінансових ресурсів, що направляється на розвиток виробничо-комерційного процесу, являє собою капітал у його грошовій формі.

Таким чином, фінансовий капітал - це частина фінансових ресурсів підприємств, за допомогою якої підприємство створює додану вартість.

Загальна формула капіталу: Г- Т- Г1,

де

Г - кошти, авансовані інвестором; Т - товар (куплені засоби виробництва, робоча сила і тощо); Г1 - кошти, отримані інвестором від продажу продукції, включаючи додаткову (додану) вартість.

Капітал повинен знаходитися в постійному обороті. Чим більше за рік оборотів капіталу, тим більше прибуток в інвестора. До структури капіталу входять кошти, які були вкладені в основні фонди, нематеріальні активи, оборотні фонди, фонди обороту.

Фінансові ресурси підприємства утворюються за рахунок цілого ряду джерел. Серед них є власні, позикові і притягнуті. Джерелами фінансових ресурсів є: прибуток, амортизаційні відрахування, кошти від продажу цінних паперів, пайові й інші внески юридичних і фізичних осіб, кредити, кошти від реалізації страхового поліса і тощо.

Статутний капітал являє собою суму внесків засновників господарського суб'єкта для забезпечення його життєдіяльності. Розмір статутного капіталу відповідає сумі, яка зареєстрована в установчих документах. Збільшення чи зменшення статутного капіталу може бути здійснено тільки у встановленому порядку і вимагає перереєстрації господарського суб'єкта. У якості внесків у статутний капітал можуть бути внесені спорудження й устаткування, матеріальні цінності, цінні папери, нематеріальні активи, кошти. Пайовий внесок може бути в матеріальній чи в нематеріальній формі, наприклад, у виді ноу-хау (це комплекс технічних знань і комерційних секретів). На відміну від секретів виробництва, ноу-хау не патентується, оскільки значною мірою складається з різних прийомів, навичок і ін. У світовій практиці ціна ноу-хау складає від 5 до 20% майбутнього прибутку.

Вартість внесків засновників оцінюється в грошовому вираженні й утворює їхню частину в статутному капіталі.

Інвестиції - це сума коштів, що вкладає інвестор і яка дає йому можливість стати одним із власників підприємства і розраховувати на одержання певної частини прибутку.

Кредити можуть бути банківськими чи комерційними. Комерційний кредит являє собою відстрочку платежів одного суб'єкта господарювання іншому. Може бути у формі вексельного кредиту, фірмового чи відкритого рахунку чи у формі авансу покупця постачальнику.

Основні джерела формування фінансових ресурсів відбиті в схемі:

Структура й вартість капіталу

Залучення того чи іншого джерела фінансування пов'язано для підприємства з певними витратами: акціонерам необхідно виплачувати дивіденди, банкам - відсотки по кредитах і тощо.

Загальна сума коштів, яку необхідно сплатити за використання певного об'єму фінансових ресурсів, виражена у відсотках до загального об'єму, зветься ціна капіталу.

Її можна визначити як середньо зважену величину капіталу (СВК).

Методика розрахунку СВК:

• розділити суму дивідендів по привілейованих акціях на суму, мобілізовану в результаті продажу цих акцій;
• розділити суму дивідендів по звичайних акціях на суму коштів, мобілізовану в результаті продажу цих акцій, і нерозподілений прибуток;
• розрахувати середню розрахункову ставку відсотків до позикових коштів;
• визначити питому вагу кожного з визначених джерел коштів у пасивах підприємства;
• перемножити вартість коштів по кожному джерелу на відповідну питому вагу;
• підсумувати результат.

Приклад 1. За наступними даними підприємства "Збруч" розрахувати СВК: