Сторінка
7
Приклад: Розрахуємо за даними таблиці вплив факторів на зміну показника окупності інвестицій.
Показники | У минулому році | У звітному році | Відхилення |
1. Чистий прибуток (після утримання податків) | 51 936 | 54 988 | 3 052 |
2. Валовий прибуток від реалізації товарної продукції | 6 492 | 7 791 | 1 299 |
3. Собівартість реалізованої продукції | 36 788 | 38 037 | 1 249 |
4. Виручка від реалізації продукції (без ПДВ) | 43 280 | 45 828 | 2 548 |
5. Вартість майна | 120 384 | 117 630 | -2 754 |
6. Власні кошти | 124 | 527 | 403 |
Розрахуємо рівень виробничого лівериджу, який визначається відношенням темпів приросту валового прибутку до темпів приросту обсягу реалізації:
Лв = П / VPП
де: Лф — рівень фінансового лівериджу ;
П – темп зміни валового прибутку,% ;
VPП — темп зміни обсягу реалізації у натуральних одиницях.
Лв = (7791-6492) / (38037-36788) = 1299 / 1249 = 1,04
Економічний зміст цього відношення полягає в тому, що воно показує ступінь чутливості валового прибутку до зміни обсягу виробництва. Підприємства з високим рівнем технічної оснащеності мають високий рівень цього показника і низький виробничий ризик. Підприємства, які мають більш високий рівень виробничого лівериджу, є більш ризикованими з позицій виробничого ризику – ризику недоотримання валового прибутку і неможливості покриття витрат виробничого характеру. В нашому прикладі коефіцієнт близький до одиниці, тому виробничий ризик не високий.
6. Розрахунок порогу рентабельності.
Визначення “запасу фінансової міцності” підприємства
Точка беззбитковості (поріг рентабельності) характеризує досягнення такого обсягу виробництва, при якому досягається окупність постійних і змінних витрат; це можна визначити також як обсяг виручки від реалізації продукції, при якій величина валової маржі дорівнює загальній сумі постійних витрат. При такій реалізації підприємство не несе збитків, але й не має прибутку.
Формула беззбитковості (поріг рентабельності) може мати такий вигляд:
ЦІНА х КІЛЬКІСТЬ = ПОСТ. ВИТРАТИ + ЗМІН. ВИТРАТИ х КІЛЬКІСТЬ
Поріг рентабельності може також розраховуватися як частка від ділення величини постійних витрат на величину валової маржі у відносному вираженні до виручки. За допомогою цього показника визначається період окупності витрат. Чим менше поріг рентабельності, тим скоріше окупаються витрати.
Визначивши, якій кількості вироблених товарів відповідає, при даних цінах реалізації, поріг рентабельності, можна одержати критичне значення фізичного обсягу виробництва, нижче якого виробляти підприємству невигідно. При зниженні обсягу реалізації нижче цього рівня підприємство зазнає збитків, оскільки не може покривати свої видатки.
Гранична кількість товару може бути розраховане як відношення порога рентабельності даного товару до ціни реалізації, або як частка від ділення постійних витрат на різницю між ціною й змінними витратами на одиницю товару.
Запас фінансової міцності визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції й порогом рентабельності. Якщо виторг від реалізації опускається нижче порога рентабельності, то фінансовий стан підприємства погіршується, утворюється дефіцит ліквідних коштів.
Точка беззбитковості (поріг рентабельності) характеризує досягнення такого обсягу виробництва, при якому досягається окупність постійних і змінних витрат; це можна визначити також як обсяг виручки від реалізації продукції, при якій величина валової маржі дорівнює загальній сумі постійних витрат. При такій реалізації підприємство не несе збитків, але й не має прибутку.
Формула беззбитковості (поріг рентабельності) може мати такий вигляд:
ЦІНА х КІЛЬКІСТЬ =
ПОСТ. ВИТРАТИ + ЗМІН. ВИТРАТИ х КІЛЬКІСТЬ
Поріг рентабельності може також розраховуватися як частка від ділення величини постійних витрат на величину валової маржі у відносному вираженні до виручки. За допомогою цього показника визначається період окупності витрат. Чим менше поріг рентабельності, тим скоріше окупаються витрати.
Визначивши, якій кількості вироблених товарів відповідає, при даних цінах реалізації, поріг рентабельності, можна одержати критичне значення фізичного обсягу виробництва, нижче якого виробляти підприємству невигідно. При зниженні обсягу реалізації нижче цього рівня підприємство зазнає збитків, оскільки не може покривати свої видатки.
Гранична кількість товару може бути розраховане як відношення порога рентабельності даного товару до ціни реалізації, або як частка від ділення постійних витрат на різницю між ціною й змінними витратами на одиницю товару.