Сторінка
3

Роль і місце фінансового контролю в бюджетному процесі

Контроль за виконанням бюджету та використанням органами державної виконавчої влади й виконавчими органами місцевих рад коштів позабюджетних фондів, створених з участю органів виконавчої влади, здійснює відповідно Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради народних депутатів, які самостійно визначають організаційні форми такого контролю.

Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації та виконавчі органи відповідних рад, Рахункова палата можуть у процесі виконання бюджету вимагати від головних розпорядників бюджетних коштів, органів управління позабюджетних фондів будь-яку інформацію, пов'язану д виконанням бюджету, використанням коштів позабюджетних фондів. Порядок і строки надання такої інформації визначаються відповідними радами, які можуть також прийняти шяіення про залучення аудитора для проведення перевірки виконання бюджету, а також використання коштів позабюджетних фондів виконавчим органом влади чи .органами управління позабюджетних фондів.

З метою посилення державного контролю за виконанням бюджету з 1 лютого 1997 р. запроваджено касове виконання Державного бюджету через Державне казначейство. У зв'язку з цим фінансування міністерств, інших центральних органів виконавчої влади — головних розпорядників коштів Державного бюджету забезпечується через Головне управління Державного казначейства.

Державне казначейство фінансує видатки установ та організацій у межах асигнувань, передбачених у Державному бюджеті, через свої територіальні органи. Для цього щорічно, в місячний термін після затвердження Державного бюджету, головні розпорядники коштів Державного бюджету повинні подавати Державному казначейству погоджений з Міністерством фінансів зведений кошторис доходів і видатків у розрізі підприємств, установ і організацій.

Указом Президента України від 28 лютого 1997 р. «Про заходи щодо забезпечення наповнення Державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни» встановлено порядок затвердження кошторисів доходів і видатків бюджетних організацій. Кошторис є основним документом, який визначає загальний обсяг, цільовий напрямок і поквартальний розподіл коштів. За відсутності в органах Державного казначейства затверджених в установленому порядку кошторисів фінансування або оплата витрат не здійснюється. Крім того, з метою посилення фінансово-бюджетної дисципліни і створення умов для своєчасної виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, інших соціальних виплат посилюється бюджетний контроль за використанням коштів бюджетними організаціями. Установлена така черговість здійснення виплат і платежів:

— заробітна плата та прирівняні до неї платежі;

— оплата харчування та медикаментів;

— оплата комунальних послуг;

— інші платежі.

Бюджетним організаціям забороняється витрачати кошти на цілі, не передбачені затвердженими кошторисами доходів і видатків, та допускати понадлімітне використання бюджетних асигнувань; розміщувати за рахунок відповідного бюджету замовлення на продукцію, роботи і послуги, фінансування яких не передбачене відповідними бюджетами чи затвердженими в установленому порядку кошторисами доходів і видатків.

Територіальні органи Державного казначейства здійснюють видатки Державного бюджету в межах коштів, отриманих від вищого органу Державного казначейства.

На підставі поданих розпорядником бюджетних коштів платіжних доручень, до яких додаються відповідні рахунки, рахунки-фактури, накладні, товаротранспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт тощо, орган Державного казначейства перераховує кошти за надані послуги, виконані роботи безпосередньо суб'єктам господарської діяльності.

Перехід до казначейського виконання Державного бюджету означає створення єдиного казначейського рахунка, який об'єднав у систему бюджетні рахунки, відкриті на ім'я органів Державного казначейства, та поточні рахунки розпорядників державних коштів, які були відкриті в установах комерційних банків. Це дало змогу запобігти розпорошенню бюджетних коштів, забезпечити налагоджений попередній фінансовий контроль з боку держави за їх раціональним використанням, дотриманням фінансової дисципліни державними органами, тобто контроль за виконанням вимог законів, що регулюють фінансові взаємовідносини різних суб'єктів господарювання з державою.

Реалізація принципу єдиного казначейського рахунка Державного казначейства в НБУ дає змогу мати точну, вичерпну інформацію про щоденний стан державних фінансів, керуючись якою можна маневрувати державними коштами з метою їх най-раціональнішого використання.

Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Державна контрольно-ревізійна служба України, місцеві фінансові органи, голови виконавчих органів міських, міст районного значення, селищних та сільських рад, головні розпорядники бюджетних коштів у межах своїх повноважень можуть призупиняти бюджетні асигнування у разі:

— несвоєчасного і неповного подання звітності про виконання бюджету;

— невиконання вимог щодо бухгалтерського обліку, складання звітності та внутрішнього фінансового контролю за бюджетними коштами і недотримання порядку перерахування цих коштів;