Сторінка
1

Прямі і непрямі податки підприємства

Зміст

Вступ

Податкова система – це сукупність правових норм, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнення податків і платежів, які мають податковий характер й необхідні державі для виконання її функцій.

Податки і збори – це обов’язкові платежі до бюджету і державних цільових фондів, що здійснюються платниками у порядку і на умовах, визначених законодавчими актами України.

Платниками податків є юридичні та фізичні особи, на які, відповідно до закододавчих актів, покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Об’єктами оподаткування є доходи, додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об’єкти, визначені законами України про оподаткування.

Податки в Україні є основним видом державного доходу.

Податки в Україні виконують дві основні функції – фіскальну та економічну. За допомогою фіскальної функії здійснюється формування бюджетного фонду країни, реалізація економічної функції дає змогу державі безпосередньо впливати на процес суспільного відтворення в цілому, стимулюючи або стримуючи розвиток тих чи інших галузей народного господарства, посилюючи чи послаблюючи нагромадження капіталу, а також впливаючи на платоспроможний попит населення.

Основне призначення системи оподаткування полягає в тому, щоб максимально сприяти розвиткові підприємництва, тобто різних форм власності, й тим самим досягти максимально можливого росту дохідної частини Державного бюджету.

Форма оподаткування підприємств

Юридичні особи можуть самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком поряд з діючою системою оподаткування, причому спосіб оподаткування доходів обирається один раз і залишається незмінним протягом звітного року.

Відмова від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності приймається за умови подання підприємством заяви до податкової інспекції не пізніше, ніж за 15 днів до закінчення календарного року. Спрощена система оподаткуваня не поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності, в статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам-учасникам і засновникам даних суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків.

Такий спосіб оподаткування можливий за умов:

- якщо за рік сереньооблікова кількість працівників не перевищує 50 чоловік (у тому числі сумісники і ті, які працюють за угодою підряду)

- якщо обсяг виручки від реалізації продукціі (товарів, робіт, послуг) разом з податком на додану вартість не перевищує 500 000 євро.

Підприємства, які перейшли на спрощену систему оподаткування, сплачують такі збори і податки:

- акцизний збір (якщо є об’єкт акцизного збору)

- єдиний податок (за ставкою 6 або 10 відсотків)

- ПДВ (за умови сплати єдиного податку в розмірі 6 відсотків)

- податок із власників транспортних засобів

- податок на репарацію доходів нерезидента

- всі утримання із заробітної плати громадян, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку

- плату за товговий патент у випадку, якщо підприємство здійснює торгівельну діяльність за готівкові кошти.

Єдиний податок сплачується замість:

а) податку на прибуток підприємств

б) плати (податку) на землю

в) збору на спеціальне використання природних ресурсів

г) збору на обов’язкове соціальне страхування

д) комунального податку

е) збору до Пенсійного фонду України

є) внесків до Фонду соціального захисту інвалідів України.

Економічний зміст прямих

і непрямих податків

Підсистема оподаткування юридичних осіб передбачає поділ податків і зборів на три групи: непрямі податки, прямі податки та інші податки, збори і платежі.

Пряміподатки характеризуються тим, що вони встановлюються безпосередньо на дохід чи майно платників податку, непрямі - включаються у вигляді додатку до ціни товару чи тарифу на послуги і сплачуються споживачами цих товарів.

При прямому оподаткуванні грошові відносини виникають між державою та самим платником податку, при непрямому – суб’єктом податку стає продавець товару (послуги), який виступає посередником між державою та виробником, споживачем товару чи послугами.

Об’єктом оподаткування прямими податками є дохід, прибуток або майно. Ці податки накладають безпосередньо на платників, і їх розмір прямо залежить від розмірів об’єктів оподаткування.

До прямих податків належать:

- податок на прибуток підприємств

- прибутковий податок з громадян

- плата за землю

- податок на транспортні засоби.

До непрямих:

- податок на додану вартість

- акцизний збір

- мито.

База використання

конкретних видів податків

Прямі податки

Податок на прибуток

У світовій практиці податок на прибуток є однією з основних частин бюджету будь-якої країни.

У більшості країн ставка не є єдино визначеною, існують знижені, мінімальні й максимальні ставки податку. Так, максимальні ставки податку становлять в: Німеччині – 50%, Греції – 49%, Франції – 42%, Бельгії та Ірландії – 43%, Італії – 36%, Великобританії, Нідерландах, Іспанії, Португалії – 35%, Люксембурзі – 34%.