Сторінка
2

Прямі і непрямі податки підприємства

У США прибутковий податок на корпорації, тобто податок на прибуток, встановлено: з перших 50 тис. дол. прибутку стягується податок за ставкою 15%, з наступних 25 тис. дол. прибутку податок стягується за ставкою 25%, понад 75 тис. дол. прибутку – 35%.

Така методика оподаткування прибутку спонукає підприємців до збільшення продуктивності праці і максимального одержання прибутку, що зрештою призводить до збільшення надходжень до державного бюджету.

В Україні ставка податку на прибуток залишається незмінною – 30%, але змінюється підхід до визначення об’єкту оподаткування, тобто прибутку.

До введення нового Закону “Про оподаткування прибутку підприємств об’єктом оподаткування вважався балансовий прибуток підприємства, що являв собою загальну суму прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, який включав прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі продукцію допоміжного та обслуговуючих виробництв. Зараз прибуток визначається як сума скоригованого валового доходу, одержаного шляхом зменшення суми валового доходу (виручки у натуральній та грошовій формах) звітного періоду на суму валових витрат виробництва, суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.8 і 9 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97 ВР. Тобто податок до оподаткування визначають за формулою:

Пдо=Вдс-Ввс-Ас, де

Пдо – прибуток до оподаткування

Вдс – скоригований валовий дохід

Ввс – скориговані сукупні валові витрати

Ас – скоригована сума амортизації

Платниками податку є:

1. З числа резидентів – суб’єкти господарської діяльності та інші підприємства, установи, організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

2. Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

3. З числа нерезидентів – юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України.

Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, а саме:

- органи державної влади

- благодійні фонди і організації

- пенсійні фонди

- спілки і асоціації

- релігійні організації

- інші юридичні особи, діяльність яких не передбачає одержання прибутку.

Прибутковий податок з громадян

Сукупний оподатковуваний доход за календарний рік складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів, одержаних з різних джерел як на території України, так і за її межами. При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в натуральній, так і в грошовій формах. Доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними (ринковими) цінами.

Оплата податку з доходів, одержаних у іноземній валюті, здійснюється у гривнях. Доходи, одержані в іноземній валюті перераховуються у гривні за курсом, що визначається Національним банком України на дату одержання доходу.

Не включаються до сукупного оподатковуваного доходу:

а) допомога з державного соціального страхування і державного соціального забезпечення

б) суми одержуваних елементів

в) державні пенсії, що сплачуються за умовами добровільного страхування пенсій

г) компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формах

д) суми грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержуваних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ у зв’язку з несенням служби

е) суми, одержані в результаті успадкування та дарування, за вийнятком сум авторської винагороди

є) суми, одержані громадянами за обов’язковим і добровільним страхуванням

ж) суми матеріальної допомоги, як в грошовій, так і в натуральній формах, незалежно від їх розміру.

з) інші суми, передбачені відповідними Законами.

Ставка і розмір податку вираховується залежно від місячного доходу особи (чим більший доход, тим більша сума вираховується), згідно з чинним законодавством.

Плата за землю

Плата за землю – це податок за володіння і користування землею. Ця плата впроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони інфраструктури населених пунктів тощо.

Ставки земельного податку для земельних ділянок населених пунктів, грошова оцінка яких не встановлена становить 2,72-38,01 коп. за 1 кв. м. залежно від кількості населеня.

Плата за землю справляється у двох формах: земельного податку і орендної плати.

Земельний податок сплачується власниками землі та землекористувачами. Орендна плата сплачується орендарями.

Об’єктом плати (податку) є земельна ділянка.

Податок на земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, справляється у відсотках від грошової оцінки одиниці площі ріллі в області: рілля, сінокоси, випаси – 0,181; багаторічні насадження – 0,0543; земельні ділянки підприємств промисловості, транспорту, зв’язку та іншого призначення – 9,05; землі населених пунктів, грошова оцінка яких встановлена – 1,81.