Сторінка
1

Теоретичні аспекти щодо принципів та джерел формування фонду споживання підприємствами АПК

Ефективність економічної роботи у сфері трудових відносин в сільському господарстві значною мірою залежить від чіткого визначення обов'язків працівників, форми виміру продуктивності праці та рівня винагороди. Грошова винагорода у вигляді заробітної плати та інших доходів працівників виступає основним фактором продуктивної праці. Формування рівня оплати праці та інших видів винагород за трудову діяльність в сільському господарстві відбувається в процесі формування фонду споживання.

Абсолютні розміри фонду споживання визначається агропідприємствами в плані та фактично. Проте він може витрачатися тільки в межах наявних коштів. Не допускається витрата за рахунок майбутніх відрахувань. При недостачі коштів на розвиток соціальної інфраструктури можуть використовуватися кредити банків. На підприємствах фонд споживання створюється за підсумками роботи за рік. При плануванні фонду споживання виявляються можливості збільшення джерел їх утворення і визначаються найбільш ефективні напрямки їх використання. Використання планування є одним з основних передумов ефективного формування фонду споживання. Це дозволяє за підсумками поточного року виявити необхідні обсяги залучення трудових ресурсів різних рівнів кваліфікації, визначити розміри їх матеріального заохочення та фонду оплати праці на майбутній рік. За результатами досягнень поточного року можна виділити найбільш ефективні напрями використання фонду споживання, його структура. Проте значна залежність продуктивності праці та результатів виробництва в сільськогосподарській сфері від природних факторів та рівня технічної озброєності викликають необхідність у здійсненні коригувань у фонді споживання за фактом. Валовий дохід може змінюватися в результаті стихійного лиха, погіршення погодній умов та значних коливань на ринку сільськогосподарської продукції. Зменшення валового доходу, в свою чергу, викличе зменшення джерел надходження у фонд споживання. В цьому випадку в агропідприємствах виникає необхідність його поповнення за рахунок додаткових джерел, якими можуть виступати банківські кредити, допомога уряду, інших держав чи міжнародних організацій.

Джерелами надходження коштів на матеріальне стимулювання є валовий дохід, невикористаний залишок коштів на початок року, відрахування від чистого прибутку і економія фонду заробітної плати. Частина валового доходу йде безпосередньо у фонд оплати праці, яке є основним матеріальним заохоченням до праці. Інші джерела використовуються для створення резерву, преміювання працівників, оплату додаткових відпусток за рішенням трудового колективу, надбавок до пенсій, надання одноразової матеріальної допомоги працівникам, виплати дивідендів по акціям трудового колективу, вкладення його членів в майно господарства та інших виплат. Основною характеристикою використання цих коштів є те, що вони зазвичай витрачаються зі згоди трудового колективу. Кошторис видатків по цих статтях зазначається в угодах між колективом та керівництвом агропідприємства, додаткові соціальні виплати відбуваються з прибутку підприємства за результатами трудової діяльності колективу.

Джерелами надходження коштів на соціальний розвиток є залишок невикористаних коштів на початок року і відрахування від чистого прибутку підприємства за звітній період. Ці кошти використовуються на створення соціальної інфраструктури для покращення відтворення трудових ресурсів. Основними напрямками використання їх є поповнення резерву, будівництво жилих будинків та витрати на експлуатацію житлово-комунального господарства. Також вони включають витрати на культурно-освітні та оздоровчо-фізкультурні заходи, на утримання дитячих садків і таборів відпочинку, медичне обслуговування, придбання путівок в будинки відпочинку, санаторії і пансіонати, зниження вартості харчування в їдальні, на часткове погашення кредитів на індивідуальне житлове будівництво, закупівлю насіння, худоби та інших засобів сільськогосподарськими працівниками на індивідуальні потреби та інші заходи, яки направлені на поліпшення соціального стану в сільській місцевості та створення умов для повноцінного відтворення трудових ресурсів.

Джерелами коштів на розвиток виробництва фонду споживання є невикористаний залишок коштів, відрахування від чистого прибутку, орендна плата, виручка від реалізації основних фондів, вибракуваної продуктивної і робочої худоби, кошти від випущених акцій і облігацій, довгострокові кредити, страхові відшкодування за втрачені основні фонди, проценти банку за кошти, що зберігаються на поточному рахунку і кошти державного фінансування виробничого розвитку господарства. Основними напрямками використання цих коштів є підготовка кадрів, підвищення кваліфікації трудових ресурсів, отримання освіти майбутніми кадрами; оплата праці за договором за впровадження нової технології, залученню спеціалістів з менеджменту та інше. Також кошти на розвиток виробництва використовуються на поповнення резерву фонду споживання.

Джерелами фінансового резерву є невикористаний залишок і відрахування від чистого прибутку підприємства. Ці кошти використовують на оплату праці, якщо стихійні лиха знищили значну частину результатів виробничої діяльності, що не було відшкодовано страховими організаціями.

Таким чином, основними принципами формування фонду споживання в агропромисловій сфері є:

- формування в плані та фактично – планування дозволяє створити фонд споживання на наступний рік, а співставлення з фактичним кошторисом дозволяє уникнути помилок і похибок у формуванні фонду споживання в майбутніх періодах;

- неприпустимість витрат в рахунок майбутніх надходжень – надлишкові витрати підприємств на фонд споживання спричинює необхідність отримання банківських кредитів та виплату банківських процентів, це збільшує втрати фонду споживання та відволікає кошти від необхідних напрямків використання;

- чітке дотримання джерел надходження та напрямків використання коштів фонду споживання – застосування цього принципу дозволяє правильно та в повній мірі фінансувати всі напрямки використання фонду, дозволяє більш ефективно проводити політику розвитку підприємства та відтворення трудових ресурсів;

- матеріальне та нематеріальне заохочення до підвищення продуктивності праці та рівня освіти та кваліфікації – формування повноцінного фонду споживання підприємств агропромислового комплексу та правильне його використання за основними напрямками заохочує трудові ресурси до праці. Повноцінне фінансування фонду споживання та розробки системи оплати праці у відповідності з результатами створює додаткові мотиваційні чинники до підвищення продуктивності праці, уникнення простою. Розробка системи оплати праці відповідно до рівня кваліфікації трудових ресурсів стимулює підвищення рівня освіти, вдосконалення професійних здібностей працівників агропромислової сфери;