Сторінка
17

Фінанси акціонерних товариств

В Україні сьогодні налічується до 35 млн. власників акцій приватизованих підприємств. Отже, відродження акціонерного підприємництва вважається однією з необхідних умов переведення економіки на шлях цивілізованого, перевіреного історичним досвідом розвитку. Ні макроекономічні, ні різноманітні валютно-фінансові та інші заходи не зможуть позитивно вплинути на економічні процеси в країні. Вони наберуть сили тільки тоді, коли держава реально стимулюватиме власне підприємництво, яке веде ефективну господарську діяльність.

Що стосується зовнішньої заборгованості, то слід зазначити, що вона постійно зростає. Така ситуація негативно може вплинути на фінансовий бік діяльності акціонерних товариств тому, що значні кредитні ресурси будуть спрямовані на обслуговування зовнішнього боргу.

Отже, назріла необхідність термінового перегляду ефективності викорис­тання запозичених коштів, пошуку нових внутрішніх джерел фінансування економіки.

Інша проблема, що її необхідно розв'язати, — це структурна перебудова економіки, яка вважається реальним кроком до ринку і яку рекомендують провести міжнародні фінансово-кредитні організації. Зокрема, розширене фі­нансування України Міжнародним валютним фондом за програмою IFF, яке почалося у 2000 році й розраховане на три роки, в сумі близько 2,5 млрд. дол. зобов'язує нашу країну спрямовувати ці кошти на структурну перебудову.

Пріоритети структурної перебудови визначені в програмі уряду "Україна-2010". Проте в цій програмі зазначені тільки загальні напрями, не підкріплені ні джерелами фінансування, ні будь-якими розрахунками.

Для забезпечення ефективної структурної перебудови необхідно прискорити темпи приватизації, що дасть змогу залучити у виробництво додатковий капітал, необхідний для розширення господарської діяльності. Більшість інвесторів, як національних, так і іноземних, зацікавлені у прид­банні акцій наших флагманів економіки, які поки що перебувають у власності держави, не даючи ніякого прибутку.

Вартість державних активів в акціях, паях, частках становить понад 9 млрд. грн. , при цьому понад 80% статутних фондів не проіндексовано. У 2001 році за результатами роботи цих підприємств держава отримала менш ніж 0,5% дивідендів на свої корпоративні права. А от мобілізація коштів через акції була б джерелом додаткового фінансування економіки. Загальновідомо, що акціонування дає можливість подолати обмеженість власних і позичених коштів для значних капітальних вкладень, а також для їх спрямування в найприбутковіші та найперспективніші галузі. Це і є реальним ринковим механізмом регулювання процесів суспільного виробництва. Перетворення частки заощаджень населення в акції допоможе стримуванню інфляції, оскільки зменшиться тиск грошової маси на валютний ринок, ринок товарів і послуг, він переміститься на ринок недержавних цінних паперів (оскільки державні цінні папери себе скомпрометували, викликавши фінансову кризу в 2000 році).

Важливо також і те, що акціонерне товариство є найзручнішою і найзро-зумілішою для іноземних інвесторів формою спільної діяльності з вітчизняни­ми підприємцями.

Важливим при інвестуванні в акціонерне товариство є той факт, що до валових доходів емітента, який є об'єктом оподаткування відповідно до Закону України [ 2 ], не включаються суми коштів або вартість майна, котрі надходять платникові податку (емітенту) як прямі інвестиції або реінвестиції у корпоративні права. Отже, практично прямі інвестиції не підлягають оподаткуванню, що є додатковим стимулом вкладання коштів у акції суб'єктів господарювання. Водночас просто інвестиція у вигляді внесення коштів на розрахунковий рахунок підприємства невигідна, оскільки відразу оподатковується ПДВ — 20% і податком на прибуток — 30%. І хоч як дивно, такі інвестиції досить часто вимагаються при виконанні інвестиційних зобов'язань, які ще називають поповненням обігових коштів підприємства. Хоч акціонерне товариство може використати й запозичені кошти, проте підсумкові втрати на податках залишаються подібними.

Будь-які інвестори закономірно вимагають також гарантій, а вони, за інших рівних умов, достатньо надійні там, де вкладання капіталу підкріплене правами власності, в тому числі й спільної. Акціонерна форма підприємництва надає таку можливість, що в майбутньому, буде основним стимулятором надходження у вітчизняну економіку додаткових фінансових ресурсів.

Нерозв'язаною проблемою, яка безпосередньо впливає на структурну перебудову і розвиток акціонерного підприємництва, є створення ринкової інфраструктури та її основної ланки — повноцінного фондового ринку. На сьогодні роль фондового ринку суттєво відрізняється від тої, яку він відіграє у ринковій економіці, а його сегмент, ринок акціонерного капіталу, не втілює головної мети акціонерного підприємництва — оптимального розподілу фінансових ресурсівіз метою максимізації прибутку. Ефективність же прийнятих рішень в акціонерних товариствах не знаходить свого відображення у зміні цін на акції, що котируються на біржах, оскільки більшість підприємств в Україні не платить дивідендів і, як наслідок, не зростає попит на цінні папери і не збільшуються в перспективі обсяги торгів. До того ж податкова система України також не стимулює цього сег­мента ринку.

Аналізуючи проблеми, які виникли за час проведення ринкових реформ у нашій державі, можна зробити висновок, що для їх успішного подолання необхідні кардинальні зміни у пріоритетних напрямах фінансово-економічних реформ. Зокрема, слід реально перебудовувати структуру економіки. При цьому необхідно переорієнтувати централізоване фінансування на підприємства з ризиковим капіталом, які, крім виробничої діяльності, займаються дослідженнями у сфері електроніки, нових матеріалів, біотехнологій, програмного забезпечення. Як переконує світова практика, такі підприємства є надійним джерелом економічного зростання в майбутньому.

Як законодавча, так і виконавча влада мають надавати пільги компаніям, що виробляють експортноспроможну високотехнологічну продукцію, а не тим, які займаються експортом сировини і напівфабрикатів.

Наступним кроком у впровадженні реформ повинно стати вирівнювання в правах як національного, так і іноземного інвесторів, створення для них більш "прозорих" правил гри на ринку. При цьому необхідно законодавче відрегулювати діяльність акціонерних товариств, які є привабливою формою бізнесу для нерезидентів і фондових бірж, що зобов'язані обслуговувати цей сектор ринку. Для цього треба на певний строк звільнитивід оподаткування будь-які операції з цінними паперами, зокрема скасувати утримання державного мита, податку на прибуток від операцій із цінними паперами.