Сторінка
1

Факторингові операції

Факторинг - це достатньо новий для України фінансовий інструмент, розвиток якого потребує створення інституційних умов, насамперед, податкового законодавства і нормативно-правової бази, що дозволяє стягувати заборгованість за договорами факторингу. Факторингові операції є гнучким інструментом функціонування торгівлі, максимально враховуючи інтереси сторін комерційних угод.

До основних переваг факторингу належить: - забезпечення фінансової ліквідності; - прискорення обігу капіталу; - різні терміни погашення заборгованості; - зниження рівня заборгованості по кредитах. Актуальність розвитку факторингових відносин в Україні зумовлена станом розрахунків та наявних боргових зобов"язань. Загальні обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості всіх суб"єктів господарювання станом на 1 травня 2004 року1 склали відповідно 301,7 млрд. грн. та 374,4 млрд. гривень.

За 4 місяці 2004 року дебіторська заборгованість суб"єктів господарювання зросла на 9,9%, кредиторська заборгованість - на 8,5% Дебіторська заборгованість за 4 місяці 2004 року порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла на 21,4%, кредиторська - на 20,3%. Кредиторська заборгованість перевищує дебіторську в 1,2 рази. Конкуренція на товарних ринках і ринках послуг змушує йти на більш гнучкі взаємовідносини між постачальником і покупцем.

Зниження рівня ціни, покращання якості товарів та послуг, розширення товарної номенклатури, організація безоплатної доставки, бонуси і т.і. - це лише деякі з послуг, до яких змушений звертатися постачальник. Товарний кредит є вигідним усім учасникам ринку: і виробникові, і дистриб"юторові, і роздрібному продавцеві. Інвестуючи кошти до каналів просування, більшість торгових компаній сьогодні здатна розширити об"єми продажу товарів.

Таким чином, товарний кредит сьогодні стає одним із основних інструментів розвитку компаній.

Однак стримуючим фактором розвитку товарного кредиту є необхідність інвестування постачальником значних коштів у оборотний капітал, а також організаційні питання побудови продажу в кредит, починаючи з того, кому продавати, як відстежувати прихід платежів, що робити, якщо покупець не платить і т.і. Тому побудова продажу в кредит потребує не тільки інвестицій в оборотний капітал, але також значний об"єм ресурсів витрачається на побудову технологій

Альтернативою самостійному розвитку товарного кредиту і є факторинг. Факторинг віднесено до фінансової послуги, та державне регулювання факторингових компаній здійснюється Держфінпослуг. За даними Держфінпослуг в Україні станом на 1 липня 2004 року зареєстровано лише 7 фінансових компаній, які відповідно до законодавства можуть надавати факторингові послуги. З них тільки одна фінансова компанія позиціонує себе на ринку фінансових послуг як факторингова компанія.

В національному законодавстві відносини, що виникають при укладанні факторингових угод регулюються Цивільним Кодексом України (глава 73). Визначення факторингу також дає Закон України "Про банки і банківську діяльність" та Закон України "Про податок на додану вартість". Однак розвиток факторингу стримується через відсутність чіткої законодавчої бази.

За даними Нацбанку, на 01.07.03 у структурі кредитів, наданих СПД факторинг становить лише 0,1% загального обсягу, або 36 млн. грн. Утім, можна очікувати, що до кінця року обсяги факторингових операцій досягнуть 150-200 млн. грн. за основними гравцями. При цьому, на думку фахівців, факторингові послуги дешевшатимуть. За даними Світового банку2 в світі спостерігається збільшення обсягів факторингових операцій. У 2003 році їх об"єм перевищував 760 млрд. євро.

З 1998 року по 2003 рік обсяги факторингових операцій збільшилися на 6,6%. Аналогічний показник по країнах Європи становив 84,9%. В окремих країнах Європейського Союзу та колишнього СРСР обсяги факторингових операцій за цей період збільшилися в 3-11 разів.

У Прибалтійських країнах обсяги факторингових операцій збільшилися в 9,6 разів і становили в 2003 році 2,26 млрд. євро (7.8% від ВВП у 2002 році); в Угорщині - у 8,9 рази (1,14 млрд. євро, 0,9% від ВВП); у Польщі - 3,2 рази (2,58 млрд. євро, 1,4% від ВВП).

У 2003 році зовнішньоторговельний оборот товарами становив 46, 1 млрд. дол. США, що на 32 % більше, ніж у 2002 році. За 4 місяці 2004 року зовнішньоторговельний оборот товарами збільшився на 41,9 % (імпорт - на 34%, експорт - на 49,9 % ) Національне законодавство України щодо регулювання правовідносин міжнародного факторингу відсутнє. Така ситуація породжує комплекс проблем, які стримують взаємовідносини суб"єктів міжнародного товарного обігу. Прийняття нормативних актів щодо створення інституційно-сприятливих умов для розвитку міжнародних факторингових відносин сприятиме збільшенню зовнішньоторговельних операцій за участю факторингу. До короткострокових наслідків приєднання до Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг можна віднести зниження рівня ризиковості зовнішньоторговельних операцій, розширення джерел фінансування українських підприємств за рахунок експортно-імпортного факторингу. Довгострокові наслідки. Приєднання до Конвенції стане основою для розробки національного законодавства в даній галузі. Після її прийняття більшість держав увели факторинг у систему свого цивільного права. Приєднання до Конвенції дозволить розширити визначення факторингових операцій від цесії з обов"язковою оплатою (ЦКУ) до визначення п.1 Конвенції, що включає: - фінансування постачальника, включаючи позику і попередній платіж; - ведення обліку (бухгалтерських книг) по належних сумах; - пред"явлення до оплати грошових вимог; - захист від неплатоспроможності боржників.

2. Економічні основи та специфіка фінансової діяльності кредитних спілок

Кредитна спілка - це неприбуткова громадська організація, що діє на кооперативних засадах з метою соціального захисту своїх членів шляхом здійснення взаємокредитування за рахунок їх акумульованих заощаджень.

Неприбутковість кредитної спілки полягає в тому, що вся її діяльність спрямована не на отримання прибутку, а на надання кредитних та ощадних послуг своїм членам. Кредитна спілка - це форма самоорганізації людей, які, об’єднавшись власними силами, створюють для самих себе можливість задоволення своїх потреб у фінансовій сфері. Кредитна спілка - це самоврядна демократична організація, в якій члени і лише члени визначають види послуг, які нею надаються, та встановлюють умови їх надання. Як свідчить міжнародна практика та власна історія України, кредитні спілки завджи виникали там і тоді, коли людям були необхідні певні фінансові послуги, але або їх не надавала жодна фінансова інституція в силу непривабливості даного сектору фінансового ринку з точки зору можливості отримання прибутку (комерційні банки в Україні сьогодні), або ж такі послуги пропонувалися на невигідних, часто грабіжницьких умовах, користуючись монополією та неможливістю іншим чином задовольнити свої потреби в дрібному кредитуванні широким верствам населення (ломбарди в Україні сьогодні). Іншими словами, кредитні спілки - це фінансовий механізм, завдяки якому люди шляхом кооперування своїх зусиль, ідей та коштів можуть отримати необхідні послуги значно дешевше, ніж в тому випадку, коли кожний з них намагався би діяти самостійно. Зокрема, кредитні спілки визначаються наступними ознаками: