Сторінка
3

Факторингові операції

Техніка хеджування полягає в наступному. Продавець реального товару, прагнучи застрахувати себе від передбачуваного зниження ціни, продає на біржі ф'ючерсний контракт на даний товар (хеджування продажем). У разі зниження цін він викупляє ф'ючерсний контракт, ціна на який також впала, і отримує прибуток на ф'ючерсному ринку, який повинен компенсувати недоотриману ним виручку на ринку реального товару (табл. 5).

Згідно з умовним прикладом №1 продавець в кінцевому результаті отримав від продажу товару (70 одиниць) і від ф'ючерсного ринку (20), тобто ту суму виручки, яку він розраховував отримати станом на 1 травня (90 одиниць). Покупець наявного товару зацікавлений у тому, щоб не потерпіти збитків від підвищення цін на товар. Тому, передбачаючи, що ціни будуть зростати, він купує ф'ючерсний контракт на даний товар (хеджування купівлею). У випадку, якщо тенденція щодо зростання ціни має місце, покупець продає свій ф'ючерсний контракт, ціна якого також зросла в зв'язку із зростанням цін на ринку реального товару, і тим самим компенсує свої додаткові витрати з купівлі наявного товару (табл. 6). Отже, виходячи з умовного прикладу №2, витрати покупця на ринку реального товару (110 одиниць) завдяки отриманому прибутку від ф'ючерсної торгівлі (20) не перевищили суми витрат, що плануються ним станом на 1 травня (100 одиниць). Обидва наведених приклади розкривають суть страхової функції хеджування.

Використання механізму ф'ючерсної торгівлі, яка випливає з наведених умовних прикладів, дозволяє продавцям запланувати свою виручку, а значить, і прибуток, а покупцям - витрати. На практиці важко передбачити зміну цін на тривалий термін. Динаміка цін ринків реального товару і ф'ючерсного не співпадає, тому, як правило, хеджування не охоплює всього потоку вироблених біржових товарів.

Існують різні форми (способи) хеджування залежно від того, хто є його учасником і з якою метою воно здійснюється. Хеджування може проводитися на весь реальний товар або на його частину; на реальний товар або товар, відсутній в момент укладення ф'ючерсного контракту; на комбінацію різних дат поставки реального товару і виконання ф'ючерсного контракту. Хеджування сприяє отриманню і додаткового прибутку. Середня різниця між ціною наявного товару і ф'ючерсного контракту на відповідний місяць поставки являє собою "базис" і залежить від витрат на зберігання та інших важкопрогнозованих чинників.

При хеджуванні продавець товару, що бажає отримати додатковий прибуток, прагне продати ф'ючерсний контракт на свій товар за ціною, що перевищує існуючу ринкову ціну реального товару на величину базису. Якщо надалі базис буде зменшуватись, то хеджер (тобто той, хто здійснює хеджування) виграє, оскільки зростання цін на ф'ючерсному ринку відстає від зростання цін на реальному ринку, або зниження цін на ф'ючерсному ринку випереджає зниження цін на реальному ринку. У разі збільшення базису хеджер-продавець програє. Покупець товару, який бажає отримати додатковий прибуток, спирається в своїх прогнозах на інші зміни базису, тобто при його зростанні хеджер виграє, а при зменшенні базису - програє.

У вказаних варіантах кінцева ціна для хеджера рівна його цільовій ціні плюс зміна базису.

Кц = Цц + 36,

Де

Кц - кінцева ціна для хеджера;

Цц - цільова ціна для хеджера;

36 - зміна базису.

Якщо хеджер продавець, то він буде мати додатковий прибуток у випадку, коли кінцева ціна виявиться вище цільової. Це можливо при зменшенні базису. Покажемо це на умовному прикладі (табл. 7).

Отже, цільова ціна для продавця згідно умови становила 90 одиниць, зміна базису - 10 (20 - 10), кінцева ціна - 100 одиниць (90 + 10), тобто в порівнянні з хеджуванням в умовному прикладі №1 хеджер отримав додатковий прибуток, рівний 10 одиницям (100 - 90). Якщо хеджер покупець, то додатковий прибуток він одержить при умові, коли кінцева ціна виявиться нижче цільової, тобто при зростанні базису. Проілюструємо це на умовному прикладі (табл. 8).

Цільова ціна для покупця за умовою - 90 одиниць, зміна базису склала мінус 10 (20 - 30), кінцева ціна рівна 80 одиницям (90 - 10), тобто в порівнянні з хеджуванням в прикладі №2 хеджер отримав додатковий прибуток, що рівний 10 одиницям (90 - 80).

Література:

1. Абрамова І.М. Проблеми розвитку підприємництва в Україні// Фінанси України.-1999.-№4.

2. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. -К.: Знання, 1998.

3. Базилевич В.Д. Страхова справа. -К.: Знання, 1997.

4. Базилевич В.Д. Антимонопольні заходи держави й створення конкурентного середовища на страховому ринку України. //Фінанси України.-1998.-№8.

5. Балашов О.В., Козлова Г.М. Фінансові важелі управління фірмою. //.Фінанси України.-1996.-№8.

6. Безгубенко Л.М. До питання про суть фінансів. //Фінанси України -1998-№1.

7. Бескид Й.М. Теоретичні підвалини дослідження суті державного бюджету України// Фінанси України.-1998.-№1.

8. Бондаренко В.Д. Визначення сутності фінансів із точки зору філології та історії фінансової науки. //Фінанси України.-1999.-№ 11.

9. Буковинський С.А. Фінансова стабілізація як основа фінансової політики. //Фінанси України.-1997.-№4.

10. Бутко М.ІІ., Білокур К.О. Фінансові ресурси регіону в умовах ринкової трансформації. //Фінанси У країни. -1998. -№10.