Сторінка
8
Відповідно до міжнародного стандарту № 5 по бухгалтерському обліку і звітності в загальній вартості активів виділяють неліквідні і поточні (оборотні) активи. До неліквідних активів відносяться:
а) земля і будівлі;
6) машини і устаткування;
в) земельна власність і активи, що купуються в кредит;
г) інші неліквідні активи: довгострокові капіталовкладення в дочірніх компаніях, в асоційованих компаніях і інші капіталовкладення.
Поточні (оборотні) активи включають:
а) грошові кошти на рахівницях і в касі;
6) реалізовувані цінні папери, окрім довгострокових капіталовкладень;
в) дебіторські позики: дебітори по розрахунках, прямі дебіторські позики; міжфірмові дебіторські позики; дебіторські позики асоційованих компаній;
д) товарні запаси.
За міжнародними стандартами бухгалтерського обліку і звітності джерелами формування засобів є зобов'язання, капітал і резерви:
Капітал, що інвестується = Власний капітал + Довгострокові зобов'язання + Короткострокові кредити банку під оборотні кошти
Довгострокові зобов'язання виступають як капітал, що інвестується, а короткострокові зобов'язання - як зобов'язання. Отже
Активи = Джерела засобів = Капітал + Оборотні (короткострокові) пасиви
звідси
Капітал = Активи - Оборотні (короткострокові) пасиви.
Тому в світовій практиці капітал розглядається в пасиві балансу як що інвестується, а в активі - як функціонуємий. Виділяється також і робочий капітал як сума чистих оборотних (поточних) активів, рівна оборотним (поточним) активам за вирахуванням короткострокових зобов'язань (поточних пасивів).
Капітал = Власний капітал + Позиковий капітал.
Власний капітал = стор. 390 пасиву балансу
Позиковий капітал = Довгострокові зобов'язання + Короткострокові кредити банку під оборотні кошти
Чистий оборотний капітал = Оборотні активи - Короткострокові зобов'язання.
5. Визначення потреби в оборотних коштах.
Ефективне використовування оборотних коштів багато в чому залежить від правильного визначення їх потреби.
Для підприємства важливо правильно визначити оптимальну потребу в оборотних коштах, що дозволить з мінімальними витратами одержувати прибуток, запланований при даному об'ємі виробництва.
При плануванні оптимальної потреби в оборотних коштах до уваги беруться грошові кошти, які авансуються для створення виробничих запасів, заділів незавершеного виробництва і накопичення готової продукції на складі. Для цього можна використовувати три методи: аналітичний, коефіцієнтний і метод прямого рахунку.
Аналітичний, або досвідчено-статистичний метод нормування відображає практику організації виробництва, постачання і збуту, що склалася. Єство його полягає в тому, що при аналізі наявних товарно-матеріальних цінностей коректуються їх фактичні запаси і виключаються зайві і непотрібні цінності.
Метод прямого рахунку передбачає науково обгрунтований розрахунок запасів по кожному елементу оборотних коштів в умовах досягнутого організаційно-технічного рівня підприємств з урахуванням всіх змін, що відбуваються в розвитку техніки і технології, в організації виробництва, транспортуванню товарно-матеріальних цінностей і в області розрахунків.
при коефіцієнтному методі в зведений норматив попереднього періоду вносяться поправки на плановану зміну об'єму виробництва і на прискорення оборотності засобів.
Основним методом нормування є метод прямого рахунку по кожному елементу оборотних коштів окремо. Інші методи нормування використовуються в промисловості як допоміжні.
Нормування оборотних коштів полягає: 1) в розробці і встановленні норм запасів всіх оборотних коштів по окремих видах товарно-матеріальних цінностей, 2) в розробці нормативів власних оборотних коштів в цілому і для кожного їх елементу.
Норма оборотних коштів виражається у відносних величинах (як правило, в днях). Вона розраховується по кожному елементу оборотних коштів і характеризує величину запасу товарно-матеріальних цінностей на певний період часу, який необхідний для забезпечення безперервності виробничого процесу.
Розробка норм запасу є найскладнішою частиною роботи визначення потреби підприємства в оборотних коштах, тому норми можуть використовуватися протягом ряду років. Необхідність їх перегляду виникає при зміні умов виробництва, постачання і збуту, номенклатури виробів, що випускаються, і т.п.
Норматив оборотних коштів - це планова сума грошових коштів, постійно необхідна підприємству для його виробничої діяльності. Загальний норматив оборотних коштів або сукупна потреба в оборотних коштах підприємства визначається як сума приватних нормативів, розрахованих по окремих елементах оборотних коштів. По більшості елементів оборотних коштів приватний норматив визначається:
Н = Р х Д
де Н - норматив оборотних коштів по конкретному елементу;
Р - одноденна витрата. Він рівний приватному від розподілу відповідних квартальних витрат на виробництво на 90 днів;
Д - норма запасу в днях для даного елементу оборотних коштів.
Для визначення нормативу оборотних коштів по сировині, основним матеріалам, купувальним напівфабрикатам використовуються дані про планові витрати на сировину, основні матеріали і купувальні напівфабрикати з розрахунку на квартал. Норматив оборотних коштів за допоміжними матеріалами, споживаними на велику суму, по паливу, купувальній тарі визначається аналогічно.
При визначенні нормативу оборотних коштів по незавершеному виробництву і напівфабрикатам власного виготовлення враховується планова собівартість незавершеного виробництва і норма запасу в днях, залежна від тривалості виробничого циклу.
При розрахунку нормативу по готовій продукції на складі під Р розуміється одноденна планова виробнича собівартість готової продукції, норма запасу в днях має свій зміст. Вона складається з часу, необхідного для упаковки і маркіровки продукції, підбірки по асортименту, накопичення до розмірів транспортної партії і т.п.
На підприємствах з несезонним характером виробництва, де випуск продукції безперервно наростає протягом року і найбільший об'єм виробництва доводиться на останній квартал, потреба в оборотних коштах визначається виходячи з об'єму витрат в IV кварталі або ж в кварталі з найбільшому об'ємом виробництва. На підприємствах з сезонним характером виробництва потреба в оборотних коштах встановлюється з урахуванням витрат в кварталі з якнайменшим об'ємом виробництва. При цьому норматив власних оборотних коштів по сировині і основним матеріалам не встановлюється, оскільки витрати на сезонну сировину доцільно покривати кредитами банку.
Завантажити реферат