Сторінка
11

Функції фінансів на підприємстві. Платоспроможність, фінансова стійкість, банкрутство

Наступна група показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, включає показники визначаючі полягання основних засобів.

Індекс постійного активу - коефіцієнт, що характеризує частку основних засобів і внеоборотных активів в джерелах власних засобів.

Внеоборотниє активи

І постійного активу = -----------------------------------------------

Джерела власних засобів

Дуже важливим показником фінансової стійкості є коефіцієнт реальної вартості майна (він називається ще коефіцієнтом реальної вартості основних і матеріальних оборотних коштів в майні підприємства). Він визначає, яку частку у вартості майна складають засоби виробництва. Найцікавіший цей коефіцієнт для підприємств, що проводять продукцію, хоча до певної міри він важливий і для торгівлі. Коефіцієнт розраховується розподілом сумарної величини основних засобів (за залишковою вартістю), виробничих запасів, незавершеного виробництва і малоцінних і быстроизнашивающихся предметів (за залишковою вартістю) на вартість активів підприємства (валюту балансу).

Реальні активи

До = ----------------------------

Активи

По суті, цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва. Він дуже важливий, якщо дане підприємство припускає встановити договірні відносини з новими партнерами - постачальниками або покупцями. Коефіцієнт реальної вартості майна у таких постачальників або покупців допоможе підприємству створити уявлення про їх виробничий потенціал і доцільність висновку договорів з ними з цієї точки зору.

На основі даних господарської практики нормальним вважається обмеження, коли реальна вартість майна складає більше 0,5 від загальної вартості активів.

У разі зниження значення показника нижче за критичну межу доцільне залучення довгострокових позикових засобів для збільшення майна виробничого призначення (якщо фінансові результати діяльності підприємства в звітному періоді не дозволяють істотно поповнити такі активи за рахунок власних засобів).

Коефіцієнт накопичення амортизації визначає відношення суми зносу по основних засобах і нематеріальних активах до суми первинних вартостей відповідно основних засобів і нематеріальних активів.

Знос основних засобів і нематеріальних активів

До = -----------------------------------------------------------------------------------------------

Первинна вартість основних засобів і нематеріальних активів

Слід звернути увагу не величину зносу основних засобів. Хоча абсолютна величина цього показника зовсім не означає, що підприємство дуже застаріле, значна величина цієї частки від первинної вартості (20-25%) говорить про те, що устаткування, будівлі і споруди компанії сильно зношені, і вимагають оновлення. Слід оцінити динаміку частки амортизації у вартості основних засобів. Тенденція до її скорочення говорить про те, що керівництво підприємства піклується про майбутнє і вживає активних заходів по технічному переозброєнню основних фундацій.

Крім перерахованих показників, можна виділити ще один відособлений показник, що характеризує фінансову стійкість. Це коефіцієнт співвідношення поточних активів і нерухомості. Він визначається як приватне від розподілу вартості поточних активів на вартість нерухомого майна.

Поточні активи

До = ------------------------------------

Внеобороттниє активи

Оптимальна і критична величина співвідношення поточних активів і нерухомості обумовлена галузевими особливостями підприємств. Виходячи з міркування, що мінімальна фінансова стабільність підприємства досягається у разі, коли зобов'язання гарантовано покриваються поточними активами, ознакою такої стабільності є виконання умови: коефіцієнт співвідношення поточних активів і вартості нерухомого майна більше коефіцієнта відношення позикових до власного капіталу.

До співвідношення поточних активів > До відносини позикових засобів

і нерухомості до власного капіталу

Залежно від співвідношення величин показників матеріально-виробничих запасів, власних оборотних коштів і джерел формування запасів можна з певним ступенем умовності виділити наступні типи фінансової стійкості.

Типи фінансової стійкості

1 Абсолютна фінансова стійкість

Матеріально-виробничі запаси Ч Власні оборотні кошти

Дане співвідношення показує, що всі запаси повністю покриваються власними оборотними коштами, тобто підприємство не залежить від зовнішніх кредиторів. Така ситуація зустрічається украй рідко. Більш того, вона навряд чи може розглядатися як ідеальна, оскільки означає, що адміністрація не уміє, не бажає або не має нагоди використовувати джерела засобів для основної діяльності.

2 Нормальна фінансова стійкість

Власні Ч Матеріально- Ч Джерела

оборотні кошти виробничі запаси формування запасів

Приведене співвідношення відповідає положенню, коли успішно функціонуюче підприємство використовує для покриття запасів різні «нормальні» джерела засобів - власні і привернуті.

3 Нестійке фінансове положення

Матеріально - виробничі запаси > Джерела формування запасів

Дане співвідношення відповідає положенню, коли підприємство для покриття частини своїх запасів вимушено привертати додаткові джерела покриття, що не є у відомому значенні «Нормальними», тобто обгрунтованими.

4 Критичне фінансове положення

прийняття має кредити і позики, не погашені в строк, а також прострочену кредиторську і дебіторську заборгованість.

Джерела Власні Короткострокові Розрахунки з кредито-

формування = оборотні + кредити банків + рами по товарних

запасів засобу і позики операціям

Власні

оборотні [Включаючи прирівняні] = Поточні активи - Поточні пасиви

засоби

8. Банкрутство підприємства. Визначення незадовільної структури балансу підприємства і аналіз реальних можливостей відновлення платоспроможності.

банкрутство - неспроможність, що супроводжується припиненням платежів за борговими зобов'язаннями.

Безліч чинників є причинами банкрутства. Чинники прийнято підрозділяти на внутрішні, мають місце усередині підприємства і пов'язане з помилками і упущеннями керівництво і персоналу, і зовнішні, виникаючі зовні фірми і звично сфери впливу підприємства, що знаходяться зовні. В країнах з розвиненою ринковою економікою банкрутство підприємств на 1/3 обумовлено зовнішніми чинниками і на 2/3 - внутрішніми чинниками. В умовах перехідної економіки зовнішні чинники превалюють над внутрішніми.

До найважливіших зовнішніх чинників відносяться: інфляція (значне і нерівномірне зростання цін як на початкову сировину, матеріали, паливо, енергоносії, що комплектують вироби, транспортні і інші послуги, так і на продукцію і послуги підприємства), зміна банківських процентних ставок і умов кредитування, податкових ставок і митних зборів, зміни у відносинах власності і оренди, в законодавстві по праці і введення нового розміру мінімальної оплати праці і ін. Одні з вказаних чинників можуть викликати раптове банкрутство підприємства, інші поступово посилюються і нагромаджуються, викликаючи повільний, важко переборний рух підприємства до спаду виробництва і банкрутства.