Сторінка
5

Функції фінансів на підприємстві. Платоспроможність, фінансова стійкість, банкрутство

Оперативний план необхідний для забезпечення фінансового успіху підприємства. Тому при його складанні необхідно використовувати об'єктивну інформацію про тенденції економічного розвитку у сфері діяльності підприємства, інфляцію, можливі зміни в технології і організацію процесу виробництва.

Оперативне фінансове планування включає складання і виконання платіжного календаря, касового плану і розрахунок потреби в короткостроковому кредиті.

3. Порядок кредитування підприємств. Види банківського кредиту.

Важливим моментом кредитування є визначення можливості клієнта, що звернувся за отриманням кредиту, своєчасно погасити запрошуваний кредит за рахунок своїх доходів або забезпечити його повернення іншими способами: заставою, гарантією, поручительством, страхуванням і ін., що є вирішальною умовою для укладення з ним кредитного договору і видачі кредиту.

Кредит надається юридичним і фізичним особам в межах наявних кредитних ресурсів. Для отримання кредиту позичальник звертається в банк з обгрунтованим клопотанням, в якому указується: цільовий напрям кредиту, його сума, термін користування кредитом, включаючи конкретні терміни його погашення, а також коротка характеристика заходу, що кредитується, і економічний ефект від його здійснення. Разом з клопотанням позичальників можуть представлятися копії засновницьких документів, статутів, положень, договорів оренди, реєстраційних посвідчень (свідоцтв) або патентів, документи, що засвідчують право на користування або повне господарське володіння земельною ділянкою, завірені нотаріально, паспорти громадян і інші документи, підтверджуючі правомірність клієнта в отриманні кредиту, техніко-економічне обгрунтовування заходу, що кредитується, з розрахунком очікуваних надходжень від реалізації продукції (проведення робіт, надання послуг); копії контрактів, договорів і інших документів, що стосуються заходу, що кредитується, за рахунок надходжень засобів від упровадження якого передбачається погашати прошений кредит; річні і квартальні бухгалтерські і статистичні звіти, звіти про прибутки і збитки, декларації про доходи, виписки по рахівницях, відкритих в іншому банку, і інша звітність і матеріали для визначення фінансового полягання і кредитоспроможності позичальника; зобов'язання по забезпеченню своєчасного повернення кредиту (заставне зобов'язання, гарантія, поручительство, страхове свідоцтво і ін.).

Ризик кредиту не залежить від форми власності, а визначається характером, цілями і видом кредиту, авторитетом позичальника. Ризиковим є, наприклад, кредит, що надається збитковим, низькорентабельним підприємствам, що неправильно використовують власні засоби, не зберігаючим товарно-матеріальні цінності, сплачені за рахунок банківських кредитів, а також кредит, виданий без матеріального забезпечення; довірчий кредит; кредит для здійснення разових операцій, для попередньої оплати товарно-матеріальних цінностей і т.д.

Кредит може надаватися понад суму, передбачену в кредитному договорі, за додатковою кредитною угодою за наявності вільних кредитних ресурсів під підвищену процентну ставку після попереднього аналізу банком необхідності додаткового накопичення товарної маси у позичальника і можливості подальшої реалізації цих товарів, тобто після опрацьовування перспектив повернення кредиту.

Кредити надаються в безготівковій формі строго відповідно до кредитного договору.

У виняткових економічно обгрунтованих випадках кредити можуть надаватися у вигляді наявних грошових коштів (на виплату заробітної платні, споживацькі потреби, закупівлю у громадян сільськогосподарської і іншої продукції, придбання якої дозволено за готівковий розрахунок законодавством).

Кредити суб'єктам господарювання можуть надаватися в національній валюті, а за наявності біля банку ліцензії Національного банку на здійснення валютних операцій - в іноземній валюті, якщо видача кредитів в іноземній валюті Національним банком не заборонена.

Видача кредиту в національній валюті проводиться для розрахунків з суб'єктами господарювання - резидентами Республіки Білорусь, а в іноземній валюті - для розрахунків з суб'єктами господарювання - нерезидентами Республіки Білорусь.

Кредити в іноземній валюті надаються, як правило, на реалізацію валютоокупних проектів і заходів щодо імпортозаміщення.

Не допускаються за рахунок кредиту:

- покриття безгосподарності;

- здійснення внесків до статутних фондів банків і суб'єктів господарювання;

- покупка цінних паперів;

- сплата відсотків за користування банківським кредитом, оплата інших банківських послуг;

- виплата дивідендів по акціях;

- сплата всіх видів страхових внесків і платежів;

- погашення позичальником раніше одержаних кредитів або сплата боргу за кредитом за іншого позичальника;

- податкові платежі, включаючи податки на експорт і імпорт, митні збори, податки і збори, телеграфні і поштові витрати;

- оплата непродуктивних витрат (пені, штрафи, неустойки і т.д.);

- проведення ломбардних операцій;

- інші платежі, що суперечать законодавству і даному Положенню.

Підприємство, як правило, одержує кредитні ресурси в тому банку, де йому відкритий розрахунковий рахунок, хоча це не виключає можливості отримання кредиту в будь-якому іншому банку. Виникаючі при цьому кредитні відносини між підприємством-позичальником і банком регулюються кредитним договором, що укладається між ними. В ньому встановлюються їх права і обов'язки, пов'язані з наданням і використовуванням кредиту, а також економічна відповідальність за порушення прийнятих зобов'язань. На це роблять безпосередній вплив вид кредиту, що надається, і фінансове положення підприємства. Наприклад, умови кредитного договору відрізняються при кредитуванні під заставу і під гарантію.