Сторінка
3

Функції фінансів на підприємстві. Платоспроможність, фінансова стійкість, банкрутство

Фінансова стратегія

Фінансова стратегія підприємства - це програма забезпечення підприємства необхідними грошовими коштами і, отже, нормальної фінансової стійкості в цілях оптимізації одержуваного прибутку. Саме це і є головною стратегічною метою фінансів підприємства.

Фінансова стратегія може бути генеральною і оперативною.

Генеральна стратегія розробляється на рік і велику перспективу, а оперативна - на місяць, квартал, півріччя. Крім того, може бути стратегія досягнення певної мети, тобто окремих задач.

Головні чинники, що впливають на фінансову стратегію підприємства, які повинні бути об'єктивно і всестороннє враховані при її розробці, наступні:

- діючий фінансовий механізм, існуючі умови фінансового ринку, ринкової економіки в цілому;

- виробничі, маркетингові і фінансові можливості підприємства.

Цілі фінансової стратегії повинні бути співставлені з можливостями підприємства.

Оперативна фінансова стратегія підприємства повинна базуватися на обліку всіх грошових коштів, що використовуються підприємством, іншими словами, всіх валових доходів 'і витрат підприємства за певний період. Оперативна фінансова стратегія дозволяє визначити забезпеченість підприємства грошовими коштами на будь-яку конкретну дату найближчим часом і намітити відповідні заходи.

Реалізація фінансової стратегії повинна здійснюватися на основі поєднання жорсткого централізованого фінансового стратегічного керівництва і гнучкого своєчасного реагування на умови, що змінилися.

Задачі фінансової стратегії:

- визначення фінансового полягання підприємства на основі аналізу;

- оптимізація оборотних коштів підприємства, тобто запасів і джерел формування;

- визначення частки і структури позикових засобів і їх ефективності;

- оптимізація інвестицій і джерел засобів для розвитку виробництва;

- прогнозування прибутку підприємства;

- оптимізація розподілу прибутку;

- оптимізація податкової політики з максимальним обліком можливих пільг і недопущення штрафів і переплат;

- визначення напрямів вкладення грошових коштів, що вивільняються, з метою отримання максимального прибутку, у тому числі придбання цінних паперів суміжних підприємств;

- аналіз вживаних і вибір найефективніших форм безготівкових розрахунків, у тому числі з використанням векселів;

- розробка цінової політики застосовно як до тієї, що випускається, так і до продукції, що купується, з урахуванням фінансового полягання підприємства;

- визначення політики зовнішньоекономічної діяльності.

2. Зміст фінансового планування на підприємстві. Фінансовий план підприємства. Фінансова звітність.

Ефективне управління фінансами підприємства можливе лише при плануванні всіх фінансових потоків, процесів і відносин господарюючого суб'єкта.

Разом з необхідністю широкого вживання фінансового планування в нинішніх умовах діють чинники, що обмежують його використовування на підприємствах. Основні з них:

• високий ступінь невизначеності на ринку, пов'язаний з глобальними змінами, що продовжуються, у всіх сферах суспільного життя (їх непередбачуваність утрудняє планування);

• незначна частка підприємств, що мають свій в розпорядженні фінансові можливості для здійснення серйозних фінансових розробок;

• відсутність ефективної нормативно-правової бази вітчизняного бізнесу.

Значення фінансового планування для господарюючого суб'єкта полягає в тому, що воно:

• утілює вироблені стратегічні цілі у форму конкретних фінансових показників;

• забезпечує фінансовими ресурсами, закладені у виробничому плані економічні пропорції розвитку;

• надає можливості визначення життєздатності проекту підприємства в умовах конкуренції;

• служить інструментом отримання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Планування зв'язано, з одного боку, із запобіганням помилкових дій в області фінансів, з іншою - із зменшенням числа невикористаних можливостей.

Практика господарювання в умовах ринкової економіки виробила певні підходи до планування розвитку окремого підприємства на користь її власників і з урахуванням реальної обстановки на ринку.

Основними задачами фінансового планування на підприємстві є:

• забезпечення необхідними фінансовими ресурсами виробничої, інвестиційної і фінансової діяльності;

• визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка ступеня раціонального його використовування;

• виявлення внутрішньогосподарчих резервів збільшення прибутку за рахунок економного використовування грошових коштів;

• встановлення раціональних фінансових відносин з бюджетом, банками і контрагентами;

• дотримання інтересів акціонерів і інших інвесторів;

• контроль за фінансовим поляганням, платоспроможністю і кредитоспроможністю підприємства.

Фінансовий план покликаний забезпечити фінансовими ресурсами підприємницький план господарюючого суб'єкта і робить великий вплив на економіку підприємства. Це обумовлено цілим рядом обставин. По-перше, у фінансових планах відбувається вимір намічаних витрат для здійснення діяльності з реальними можливостями, і в результаті коректування досягається матеріально-фінансова збалансованість.

По-друге, статті фінансового плану пов'язані зі всіма економічними показниками роботи підприємства і пов'язані з основними розділами підприємницького плану: виробництвом продукції і послуг, науково-технічним розвитком, вдосконаленням виробництва і управління, підвищенням ефективності виробництва, капітальним будівництвом, матеріально-технічним забезпеченням, праці і кадрів, прибутку і рентабельності, економічним стимулюванням і т.п. Таким чином, фінансове планування надає дію на всі сторони діяльності господарюючого суб'єкта за допомогою вибору об'єктів фінансування, напрям фінансових коштів і сприяє раціональному використовуванню трудових, матеріальних і грошових ресурсів.

У практиці фінансового планування застосовуються наступні методи: економічного аналізу, нормативний, балансових розрахунків, грошових потоків, метод багатоваріантності, экономіко-математичного моделювання.

Метод економічного аналізу дозволяє визначити основні закономірності, тенденції в русі натуральних і вартісних показників, внутрішні резерви підприємства.

Єство нормативного методу полягає в тому, що на основі наперед встановлених норм і техніко-економічних нормативів розраховується потреба господарюючого суб'єкта у фінансових ресурсах і їх джерелах. Такими нормативами є ставки податків і зборів, норми амортизаційних відрахувань і ін. Існують також нормативи господарюючого суб'єкта - це нормативи, що розробляються безпосередньо на підприємстві і що використовуються їм для регулювання виробничо-господарської діяльності, контролю за використовуванням фінансових ресурсів, інших цілей по ефективному вкладенню капіталу.

Використовування методу балансових розрахунків для визначення майбутньої потреби у фінансових коштах грунтується на прогнозі надходження засобів і витрат по основних статтях балансу на певну дату в перспективі. Причому, великий вплив повинен бути уділене вибору дати: вона повинна відповідати періоду нормальної експлуатації підприємства.