Сторінка
4

Поточні конверсійні й форвардні операції

Довга позиція означає перевищення вимог в іноземній валюті над зобов'язаннями й позначається знаком плюс « + ».

Коротка позиція означає перевищення зобов'язань в іноземній валюті над вимогами й позначається знаком мінус «-».

Наприклад, при покупці банком 1 млн. доларів США за німецькі марки за курсом 1.5500 створюється довга позиція на суму 1 млн. доларів і коротка на суму 1.550.000 марок. Ці позиції можуть бути виражені у вигляді запису:

+ 1.000.000 USD - 1.550.000 DEM

У самому загальному виді з погляду бухгалтерського балансу створення відкритої позиції можна зобразити у вигляді послідовних операцій (при цьому ми абстрагуємося від безлічі деталей).

1) Створення банку й відкриття клієнтом розрахункового рахунку в доларах США:

Табл. 10

Тут у наявності збіг активів і пасивів (вимог і зобов'язань) по сумах валют.

2) Продаж 1000 доларів за німецькі марки за курсом 1.5550 зі спекулятивними цілями:

Табл. 11

Продавши були в його розпорядженні клієнтські 1000 доларів і купивши німецькі марки, банк створив відкриту позицію. Ми бачимо, що тепер у наявності розбіжність активів і пасивів по сумах валют: перевищення активів над пасивами (довга позиція) на суму 1.555 німецьких марок і перевищення пасивів над активами (коротка позиція) на суму в 1.000 доларів.

Будь-яка відкрита валютна позиція означає схильність ризику (risk exposure) зміни валютних курсів і має як наслідок можливі прибутки або збитки.

Звичайно для зручності відкрита валютна позиція враховується в базовій валюті, наприклад: по декількох конверсійних операціях типу долар/німецька марка банк має загальну довгу позицію в 6 млн. доларів. Цей принцип застосуємо для визначення загальної кумулятивної відкритої позиції банку в доларовому еквіваленті по конверсійних операціях з різними валютами. Ступінь ризику для банку в цьому випадку буде виглядати в такий спосіб:

Табл. 12

2.4. Арбітражні й клієнтські конверсійні операції

Арбітражні конверсійні операції (валютний арбітраж) пов'язані з відкриттям валютним дилером спекулятивної валютної позиції за рахунок банку з метою одержання прибутку при зміні валютного курсу. Як правило позиції відкриваються в круглих сумах базової валюти (USD, GBP).

Довга позиція (тобто покупка) відкривається, якщо очікується підвищення курсу валюти.

Коротка позиція (тобто продаж) відкривається, якщо очікується зниження курсу валюти.

Наприклад, валютний дилер розраховує на підвищення курсу долара США до німецької марки найближчим часом ( звичайно протягом робочого дня) і купує 1 млн. доларів проти марки за курсом 1.5350, відкриваючи тим самим довгу позицію по доларах США. Відкривши спекулятивну позицію, він піддається ризику несприятливої зміни курсу. Припустимо, що розрахунок був вірний, курс виріс до 1.5410. Дилер закриває довгу позицію шляхом продажу 1 млн. доларів і дістає прибуток:

При проведенні арбітражних конверсійних операцій з відкриттям і закриттям позиції в базовій валюті, результат по двох угодах буде виражатися у валюті котирування:

1.000.000 USD x (1.5410 - 1.5350) = 6.000 DEM

З погляду балансу банку ці арбітражні спекулятивні конверсії будуть відбуватися по активних рахунках шляхом зміни сум на коррахунках банку в різних валютах і регулювання збільшення або зниження сум за рахунок прибутків або збитків, тобто власних коштів банку.

На відміну від арбітражних операцій, які припускають відкриття ризикових позицій, ряд конверсійних операцій здійснюється не за рахунок банку, а за рахунок його клієнтів — це клієнтські конверсії. Порядок здійснення клієнтських конів-версій припускає проведення дві конверсії - внутрішньої й зовнішньої.

Припустимо, клієнтові банку для здійснення платежу необхідно купити 1 млн. німецьких марок за долари, у яких він тримає свій валютний рахунок. Клієнт звертається в банк із проханням конвертувати його долари в 1 млн. німецьких марок. Банк здійснює йому внутрішню конверсію, тобто продає марки шляхом проведення внутрішніх бухгалтерських проводок, і, якщо на банківському коррахунку НОСТРО є марки, він може здійснити платіж з доручення клієнта. Однак це буде означати відкриття банком валютної позиції, що повинна бути закрита. Якщо, припустимо, у банку на коррахунку НОСТРО німецьких марок ні, проблема відкритої позиції вирішується автоматично - вона закривається шляхом покупки банком 1 млн. марок на міжбанківському ринку за долари й зарахування їх на рахунок НОСТРО.