Сторінка
8

Використання технік декоративного розпису у формуванні творчої особистості на уроках образотворчого мистецтва

На порівняльному графіку констатувального і контрольного експерименту можна побачити, що у контрольному класі рівень тестів підвищився до середньо-високого рівня, а рівень практичного завдання підвищився з середньо-низького на середній. А от у експериментальному класі з середнього (тести) і середньо-низького (практичне завдання) рівень підвищився до високого по теоретичним знанням і середньо-високого по практичному завданню (мал. 7).

Мал. 7

Якби часу практики було більше можна б було досягти ще кращих і вищих результатів. Ці дані підтверджують гіпотезу мого експерименту, що використання системи занять образотворчого мистецтва, які сприятимуть розвитку умінь і навичок з декоративного розпису, підвищить творчу активність, буде сприяти розширенню творчих здібностей учнів.

Звичайно можна помітити, що у контрольному класі теж відбувався прогрес, завдяки двом урокам, які я провела в 3-А класі, і уроку, що провела їхня вчителька, але все ж дані цього класу нижчі ніж у 3-Б після серії практичних занять, що сприяли розвитку творчості завдяки використаним формам і методам. Ці показники наочно доводять актуальність мого дослідження.

Підсумовуючи дослідження, можна говорити про те, що ефективність і досягнення високих результатів на уроках вивчення декоративного розпису залежить перед усім від того, які методи, прийоми і форми роботи буде використовувати вчитель, не забуваючи звичайно, про те, що сам вчитель повинен досконало знати цю тему, або принаймні проконсультуватися зі спеціалістом, з’їздити на батьківщину цього мистецтва, чи відвідати курси, адже від того, що розкаже вчитель буде залежати, що знатимуть учні.

Для тих, хто хоче серйозно опанувати основи Петриківського розпису, просто необхідно досконало вивчити особливості творів відомих майстрів старшого покоління таких, як Тетяна Пата, Надія Білокінь, Ярина Пилипенко, Надія Тимошенко, Параска Павленко. Їхні твори характеризуються композиційною злагодженістю рослинних мотивів, безпосередністю художньої мови і, найголовніше, наполегливим збереженням типових елементів настінного малювання.

Щоб досягти саме розвитку творчості у роботах учнів, треба всілякими способами розвивати інтерес до цього мистецтва і тоді вони самі захочуть його пізнати. Ефективним у досягненні цієї мети є підбір різних форм роботи на уроці, а саме: індивідуальної, групової. Коли учні працюють у групах над певним творчим завданням, то кожен з них намагається якнайкраще виконати свою частину роботи, щоб показати своє уміння членам групи і досягти того, щоб робота їхньої групи була найкраща. Використання індивідуальної форми роботи допомагає показати своє вміння перед класом, вдома перед батьками і т. д.

Також важливим є використання пошукового методу. Коли учні з дому приносять речі прикрашені Петриківським розписом, знаходять цікаву інформацію про нього, чи просто приносять малюнки на цю тему, що намалювали вдома самі просто так, це безумовно виховує їх мистецький смак і ви можете розраховувати на творчість в роботах.

Розвитку творчості учня сприяє цікава вступна бесіда, що мотивує дітей, розвиває їх уяву, а як наслідок і творчість. Вступні бесіди на уроках Петриківського розпису можна використати на теми: «Що таке Петриківський розпис», «Історія виникнення Петриківського розпису», «Значення Петриківського розпису», «Видатні майстри Петриківського розпису», «Цікаві прийоми Петриківського розпису»… .

Неодмінно треба згадати про важливість у розвитку творчості наочності, яку використовує вчитель. Зразки, які будуть малювати учні повинні бути доступними для їхнього віку, яскравими, естетично оформленими. З кожним уроком зразок має ускладнюватись різноманітними елементами. На кожному уроці треба використовувати тренувальні вправи, на яких учні щоразу вивчають новий тип петриківської квітки чи птаха. У практичній роботі дітям треба дозволяти доповнювати роботу своїми квітками, завитушками, іншими компонентами, але звичайно, враховуючи особливості Петриківського розпису – це теж розкриватиме творчий потенціал школяра.

На кожному уроці для розширення уявлень про це мистецтво учнів слід ознайомлювати з репродукціями картин видатних майстрів-петриківців, а також коротко про їх творчість, аналізувати з дітьми їх роботи і визначати особливості чи (як можна сказати дітям) «секрети» цих малюнків.

Мій експеримент доводить те, що система занять з декоративного розпису підвищить творчість учнів, якщо застосовувати певні методи, форми, принципи навчання і виховання, а також бути вимогливим до наочності, яку демонструє вчитель на уроці.

Рис. Основні мазки Петриківського розпису: а – «гребінчик», б – «зернятко», в – «горішок», г- перехідний мазок.

Рис. Комбінації основних мазків.

Рис. Приклади візерунків створених поєднанням традиційних мазків Петриківського розпису.

Рис. Вправи Петриківського розпису.

Рис. Прийоми Петриківського розпису: а – зображення плям пальцем; б – малювання кольорових плям і смужок зрізаним навкоси стеблом рогози або трісочкою завширшки 3 мм; в – продряпування по сирій фарбі прожилок на листі, пелюстках загостреною паличкою; г – оздоблення своїх малюнків випуклими плямами-бісеринками за допомогою загостреної палички.

Урок №1

Тема уроку: Українське народне мистецтво. Петриківський розпис.

Мета уроку: Сприяти пізнанню самобутньої української культури та відродженню народних традицій; ознайомити з видами декоративно-ужиткового мистецтва; навчити виконувати нескладні елементи та композиції Петриківського розпису; виховувати любов до рідного краю.

Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: Петриківський розпис.

Вид діяльності: малюнок на площині.

Обладнання:

Для вчителя: твори народних майстрів декоративно-ужиткового мистецтва М. Приймаченко, Г. Собачко-Шостак, Т. Пата; фотографії та зразки виробів; таблиця елементів Петриківського розпису; аудіозапис українських народних пісень.

Для учнів: словник для запису термінів з образотворчого мистецтва; гуаш; пензлики з шерсті котика, альбомний аркуш.

Хід уроку:

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Вступне слово вчителя:

Протягом життя людину оточує безліч корисних і потрібних їй речей. Річ несе в собі величезний заряд історичних, культурних, притаманних лише певній особистості реалій. Речі живуть, радіють, плачуть, вдивляються одне в другого як люди. Як і люди, речі покидають цей світ. Але речі набагато подовжують життя людини, крізь сторіччя доносять людські характери, вдачі, звичаї, звички і прив’язаності. Речі, ніби природні знаки людського життя, втілені у грудку глини чи у вишитій скатертині. Декоративно-ужиткове мистецтво – предметно-духовний світ людини, що включає численні види художньої практики.