Сторінка
9
ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь.
Бесіда:
Які види декоративно-ужиткового мистецтва ви знаєте?
Які речі декоративного мистецтва є у ваших оселях?
(Учитель підсумовує, учнів роблять запис у словниках з образотворчого мистецтва)
Розповідь:
Довгими осінніми та зимовими вечорами збиралися молоді жінки та дівчата на вечорниці. Стелилася пісня, а вправні руки майстринь, не спиняючись ні на хвилину, пряли. У вільний від хліборобських клопотів час треба було багато встигнути, щоб навесні пишно прибрати до свята хату тканими доріжками, скатертинами, ряднами, заквітчаними веселковими візерунками. Селянинові потрібно було чимало різних тканин, адже кожний сам забезпечував свої власні потреби у виготовленні одягу, обладнанні житла. Візерунчасті рядна, покривала, доріжки стелили на лави, постіль, підлогу. Скатертинами вкривали столи, обереги з поперечним малюнком вішали на стіни. Кожна родина мала значну кількість рушників. Візерунчасті, яскравого малюнка, вони прикрашали інтер’єр. Прості – використовувались для господарських потреб. У кожній хаті був ткацький верстат. Ткали жінки, а в тих місцевостях, де ткацтво перетворилось на промисел, ткачами ставали і чоловіки.
Килимарство – є одним з найхарактерніших видів традиційного народного мистецтва. Практичне застосування килимових виробів було досить широке. Ними покривали столи, скрині, лави, сани, вози, прикрашали стіни, застеляли підлогу, використовували як покривала й ковдри. Основними осередками килимарства є Решетилівка на Полтавщині, Дігтярі на Чернігівщині, Косів і Коломия на Івано-Франківщині та інші.
Українські народні витинанки – яскравий своєрідний вид народної декоративної творчості, що має глибокі і багаті традиції. Витинанка – це орнаментовані фігурні прикраси житла, ажурно вирізані ножицями, ножем з білого або кольорового паперу.
(Учні роблять запис у словник з образотворчого мистецтва)
А чи відгадаєте ви загадку?
Був я на копанці, був я на топанці,
Був я на кружалі, був я на пожарі,
Був я на обварі.
Коли молодим був, то людей кормив,
А коли старим став, то пеленатись почав. (глиняний горщик)
Колись відгадку знала кожна сільська дитина.
Гончарство – це мистецтво виготовлення виробів з глини. Успіх тут значною мірою залежить від знання секретів випалювання. Адже вогонь може й зіпсувати, звести нанівець прекрасну роботу гончаря. У народі цінувалися практичні й художні особливості глиняного посуду, здатність довго зберігати прохолоду води, свіжість молока, надавати особливого смаку стравам, що готувалися в ньому. Розвитку гончарства на Україні сприяла наявність покладів різних видів глини. Основними осередками гончарства на Україні є село Опішня Полтавської області та місто Васильків Київської області. (Учитель демонструє зразки і фотографії глиняного посуду).
Український декоративний розпис, як і інші види народного мистецтва, є безсмертним витвором народу. Унікальним осередком декоративного розпису на початку ХХ століття стало селище Петриківка Дніпропетровської області, яке тісно пов’язане з культурою Запорізької Січі. Місцеві майстри старшого покоління, найталановитішою з яких була Тетяна Пата, створили славнозвісну школу майстрів. Справді геніальним винаходом майстрів-петриківчан став саморобний пензлик з котячої шерсті, можливості його безмежні .
(Учитель демонструє твори майстрів Петриківського розпису та твори, М. Приймаченко.)
ІV. Пояснення нового матеріалу.
Кожному, хто бажає оволодіти мистецтвом розпису, потрібно оволодіти системою тренувальних вправ. Для вправ можна використати звичайну гуаш, яка на палітрі розводиться водою до густоти сметани. Пензлик повинен бути максимально насиченим фарбою і заправляється об дно палітри тільки за шерстю.
Тренувальні вправи:
"Гребінчик" — мазок, що починається з потовщення, яке робиться натиском пензля, і закінчується "тоненьким вусиком", що малюється легким дотиком кінчика пензля. "Зернятко"— мазок, який починається з найлегшого дотику і закінчується найсильнішим натиском.
"Горішок" складається з двох гребінчикових мазків, вигнутих півлунками і покладених один проти одного.
"Перехідний мазок" накладається одним пензлем, але двома фарбами. Сухий пензель умочають в одну фарбу (наприклад, у зелену), а потім у другу (наприклад, у жовту). На папері залишається слід від жовтої фарби, який плавно переходить у зелений без змішування їх.
V. Хореографічна хвилинка.
Часто певний вид ремесла знаходить відображення у фольклорі нашого народу. Часто земля в усній народній творчості порівнюється з килимами: зеленими вона покривається на весні, барвистими — влітку, золотими – восени, і, звичайно, білими, пухнастими – взимку. (Звучить гопак, а учні за вчителем виконують неважкі рухи)
Виконання тестів.
VΙ. Демонстрація і аналіз зразка.
VΙΙ. Інструктаж.
Олівцем малюємо ескіз: позначаємо колами квіти, і легкими лініями стебла.
Починаємо розфарбовувати з квітів, спочатку найбільшу і далі.
VІΙΙ. Практична діяльність учнів.
При складанні композиції розпису найважливішим є правильне визначення розміру, форми та напрямку всіх головних елементів декору, які повинні утворювати урівноважену як за формою, так і за кольором гармонійну композицію. У центрі композиції завжди найбільші елементи (переважно квіти), які з’єднані плавною хвилястою лінією-стебельцем. Пусті місця заповнюються листочками відповідної форми. Чим ближче до країв, тим елементи дрібніші, які проробляються імпровізаційним шляхом. Це, переважно, пуп’янки, бутони, ягоди, "динамічні зернятка" та інше. На одному стеблі можуть бути різні за формою і кольором квіти, листочки, тощо.
ΙΧ. Підсумок уроку.
Які мазки Петриківського розпису ми сьогодні навчилися малювати?
Χ. Виставка і оцінення робіт учнів.
ΧΙ. Прибирання робочих місць.
Додаток Е
Тест
Прізвище, ім’я _
Вірну відповідь обведіть, де є лінії напишіть відповідь.
1. Що таке Петриківський розпис?
а) вид декоративного мистецтва;
б) виконання малюнка олівцем;
в) мистецтво створення скульптури.
2. Що ви запам’ятали з розповіді про історію виникнення Петриківського розпису?
3. Петриківський розпис виконують:
а) олівцем;
б) фарбами;
в) вугіллям.
4. Напишіть назви чотирьох основних мазків Петриківського розпису:
5. Що в основному зображують Петриківським розписом:
а) людей;
б) квіти і птахів;
в) овочі і фрукти.
6. Як ви гадаєте, для чого розфарбовувати предмети побуту Петриківським розписом? _
Додаток Є
Урок №4
Тема: Петриківський розпис. Створення власних композицій.
Мета уроку: закріпити навички виконання елементів петриківського розпису; навчити створювати власні композиції; розвивати уяву, фантазію, творчу активність; виховувати естетичні почуття, любов до природи, краси й багатства рідного краю.
Тип уроку: комбінований.
Техніка виконання: Петриківський розпис.