Сторінка
7

Використання технік декоративного розпису у формуванні творчої особистості на уроках образотворчого мистецтва

Мал. 1

Мал. 2

Мал. 3

З цих графіків випливає, що загальний рівень знань учні обох класів мають середній (після бесіди), а в техніці виконання розпису середньо-низький. Аналізуючи графіки і роботи можна побачити, що в тестових завданнях, саме в закритих тестах, більший відсоток учнів дали правильну відповідь, звичайно в тестах присутній фактор вгадування, можливо це відзначилось на результатах. Завдання відкритого типу, де потрібно було висловити свою думку чи згадати відповідь, дали менший результат. Але відповіді учнів на останнє запитання, де вони писали для чого розфарбовувати предмети петриківським розписом, дали високий результат в обох класах (3-Б – 73,6%, 3-А– 68,1%). Ці цифри говорять про те, що в учнів розвинений мистецький смак, також розвинена фантазія, творчість мислення, і це дає надію на досягнення високих рівнів в творчій діяльності в ході наполегливої праці.

Після проведеного першого уроку на основі того, що учні вміють і знають я вивела задачі, які повинна реалізувати в ході формувального експерименту:

мотивувати учнів до художньої творчості за допомогою використання кращих зразків для виконання робіт, пояснювальних схем, яскравої наочності;

практично розвинути навички виконання елементів Петриківського розпису;

використовувати різні форми роботи, а також ігрову;

диференціювати завдання, заохочувати до творчої, пошукової діяльності і т. д.;

розкривати творчий потенціал.

В ході практики було проведено серію уроків, на яких учні виконували роботи Петриківським розписом. Метою було досягти високих результатів практичних робіт і головне досягти творчості у їх виконанні.

На наступних уроках учні засвоювали основні елементи петриківського розпису, виконували тренувальні вправи, де вчились поєднувати головні елементи в прості малюнки, а вже на основі цього виконувати більш складні композиції. З кожним уроком композиції, які виконували учні, ускладнювались більшою кількістю елементів, їх поєднань, застосовувались нові прийоми і т. д

Учні в ході роботи проявляли свою творчість, вони не просто змальовували із зразка, а доповнювали свої роботи додатковими елементами: хвилястими лініями, різнокольоровими крапочками, маленькими квіточками, зірочками із «зерняток».

Велике значення відіграли тренувальні вправи. За допомогою них можна легко пояснити важкий елемент, виконуючи його поступово з простих елементів. В ході вивчення на кожному уроці по хоча б одному елементу в тренувальних вправах, можна досягти високих результатів у роботах учнів. У своїй практиці я також використовувала диференціацію. Більш здібним учням давались композиції складніші, вони мали вибір - з арсеналу робіт петриківських майстрів, що в мене були, вони виконували ті, що забажають. Учні працювали як індивідуально, так і в парах, групах. Це допомагає організувати роботу, згуртувати учнів, дати їм висловити свою думку. Немалого значення відіграє і пошукова діяльність: учні приносили до класу вироби прикрашені петриківським розписом, знаходили у додаткових джерелах інформації роботи виконані цим розписом. Це формувало в них інтерес, заохочувало до роботи.

Також в ході уроків образотворчого мистецтва учні ознайомились з різними прийомами розпису. Наприклад, один з них – малювання пальцями. За допомогою цього прийому малюють калину, яку часто зустрічаємо у роботах видатних майстрів.

Кожного уроку на вступній бесіді учні дізнавались про історію виникнення цього розпису, значення його, про видатних майстрів, розглядали їхні роботи, деякі учні навіть брали додому репродукції, щоб спробувати скопіювати. Звичайно великий виховний вплив має спочатку розповідь про значення петриківського розпису, а потім його виконання, це можна помітити у роботах учнів. Також розвитку творчості безумовно сприяє наочність, яку застосовувала на цих уроках. Репродукції картин розвивають уяву, допомагають зрозуміти, які кольори краще використати у своїх роботах на основі цих репродукцій.

На передостанньому уроці петриківського розпису було застосовано групову форму роботи. Учні серед запропонованих зразків орнаментів і композицій обирали ті, які їм підходять, визначалися для якого предмета побуту використати такий орнамент: тарілки, шкатулки, ложки, дощечки, потім обирали командира, доповідача, який буде презентувати роботу і втілювали у життя свій спільний проект. Така форма роботи дала високий результат. В учнів виховувався командний дух, кожен висловлював свою думку і виконував свою частину роботи. Цей урок узагальнив їхні знання і дав найвищий результат.

Серія таких уроків сприяла розвитку теоретичних знань про петриківський розпис та практичних вмінь його виконувати; розвитку творчих здібностей учнів на основі застосованих прийомів, принципів, методів і форм роботи.

Контрольний експеримент. Порівняльний аналіз констатувального і контрольного експериментів

На останньому уроці присвяченому цій темі було проведено контрольний експеримент. Це був звичайний урок на якому учням давалося декілька зразків, з яких вони обирали який виконувати, дозволялося створювати власну композицію по бажанню. Структура уроку не змінювалася. Головною метою цього уроку було досягти якнайглибшого розкриття творчого потенціалу учня в його роботі. Даний урок було проведено і в паралельному 3-А класі.

В кінці уроку учням було запропоновано тест з питаннями відкритого і закритого типу, а також проведено аналіз робіт учнів (додаток Е). Критерії оцінки так як і на початку дослідження. Головне перевірити чи допомогли ці уроки розвинути творчість, збагатити знання учнів, виховувати мистецький смак, в порівнянні з класом в якому протягом часу формувального експерименту було проведено лише один урок з даної теми.

Проаналізувавши дані, було побудовано графіки рівня знань і умінь з петриківського розпису на кінець експерименту у кожному класі окремо і в порівнянні ( мал. 4,5,6).

Мал. 4

Мал. 5

Мал. 6

З даних контрольного експерименту можна визначити, що середній показник з теоретичних знань по темі у експериментальному класі 3-Б - вищий, ніж у контрольному класі 3-А на 16,6%, а показник практичного завдання в 3-Б вищий , ніж в 3-А на 18,4%.

Порівнюючи отримані дані, з даними констатуючого експерименту бачимо, що показник теоретичних знань у 3-А за час експерименту підвищився лише на 11%, а у 3-Б - на 31,8%, а щодо робіт учнів їх якість і творчість у 3-А підвищилася на 21,7%, а у 3-Б – на 32,4%.