Сторінка
6
Також можна спробувати побудувати композиції на основі квадрата та його діагоналей, які є віссю симетрії. У центрі, в місці перетину діагоналей малюють основне зображення, потім, підкреслюючи діагональну будову, симетрично від квітки розташовують листки та інші допоміжні елементи: пуп'янки, билинки тощо. Дві квітки, розташовані у взаємно протилежних кутах симетрично від лінії центрального зображення, урівноважуючи композицію, підкреслюють її закінченість. Цей орнамент є прикладом динамічної симетрії. Такий тип композиції можна застосувати для оформлення книжок, заставок в альбом, а також для серветок до святкового столу тощо.
Поєднуючи в одній роботі стрічковий орнамент, що будується на основі ритму, і асиметрично врівноважену композицію, можна створити надзвичайно цікаві художні твори. Дуже вдале гармонійне поєднання кольорів, з яких червоний, жовтий та вохристо-коричневий надають твору настрою святковості, радості. Це досягається органічним взаємозв'язком загального яскравого колориту, ажурної техніки виконання з основою — папером; білий фон світиться, мерехтить, створює цей настрій. Мета завдання — після ретельного копіювання наведеного малюнка зробити кілька власних варіантів.
Вітальну листівку можна намалювати й на кольоровому фоні. Композицію «Квіти на зеленому фоні» будують на основі центрального зображення. Це може бути пишна квітка з трьох «цибульок». Зразу, ніби підтримуючи її, розміщено два широких листки. Форма кожного з них підкреслює положення основного елемента. Далі поступово доповнюють інші деталі — два листочки, пуп'янки, з таким розрахунком, щоб кожен елемент був необхідним, але другорядним. Мета завдання — на основі цієї композиції виконати кілька листівок на площинах різного кольору.
Для оздоблення інтер'єру, створення декоративних панно петриківські майстри використовують композицію українського вишиваного рушника. Такі композиції дають уявлення про поєднання стрічкового орнаменту і симетричних мотивів.
Саме на основі робіт видатних майстрів учні виконують копії, але тільки після ряду вправ, що дають основні поняття «як виконують цей розпис?». Треба дещо урізноманітнювати завдання, щоб, по-перше, учень не втрачав інтересу до цієї роботи, по-друге, отримував нові вміння, що досягаються шляхом спостережень за особливостями робіт петриківських майстрів, по-третє, в ході самостійної роботи проявляв творчість і фантазію. Коли учень бачить складну композицію вперше, він не може одразу її скопіювати. Для цього потрібно детально проаналізувати роботу визначити її композиційне рішення, віднайти особливості, адже кожна робота різна і неповторна, а вже потім виконувати. Учні часто проявляють ініціативу, і це є знак того, що вони починають глибше пізнавати це мистецтво і робити головне – виявляти свою творчість, чого ми – вчителі сьогодення і намагаємось досягти.
Декоративно-прикладне мистецтво є невід'ємною частиною нашого життя, побуту. Для творчої роботи потрібна постійна практика, вивчення творів народного мистецтва в музеях, на виставках, в побуті, і речей, що створені нами.
Розвиток умінь декоративного розпису в ході навчального процесу
Під час проходження практики в 3-Б класі НВК №3 було проведено експеримент, мета якого поширити уміння і навички декоративного розпису як засобу розвитку творчості учнів. Перед початком експерименту, вже на перших уроках образотворчого мистецтва, в період знайомства з самим класом, їх рівнем умінь і навичок малювання, визначенням найбільш здібних учнів, було виявлено, які ж вже знання учні мають з даної теми з попередніх класів чи можливо з особистого досвіду.
В класі є багато обдарованих учнів, що виявляють свою творчість не тільки на уроках образотворчого мистецтва, а й з інших предметів. Рівень знань учнів з основ Петриківського розпису було виявлено за допомогою бесіди. Учням задавались окремі запитання, що визначали основні знання. Були питання типу: «Чи знаєте ви, що таке петриківський розпис?», «Чи бачили ви предмети оформлені таким розписом?», «Що в основному зображають Петриківським розписом?», «Чи бажаєте навчитись малювати таким розписом?», «Чи малювали ним в попередніх класах?» та інші. Паралельно було проведено подібну бесіду в 3-А класі, де теж було визначено досвід учнів і знання з даної теми.
Вслід за бесідою, що визначала рівень знань з цього виду мистецтва було проведено вступний урок на якому дано основні поняття про взагалі народне декоративне мистецтво, його види: килимарство, гончарство, витинанку, декоративний розпис, зокрема Петриківський (додаток Д). Дано його коротку історію виникнення, а також головне – поняття про основу петриківського розпису – чотири мазки: «гребінець», «зернятко», «перехідний», «горішок», на основі яких будується будь-яка композиція (додаток А). В ході пояснень учні виконували тренувальні вправи, на яких вчились виконувати мазки і поєднувати їх в елементарні малюнки (з «зерняток» - колосок, з «горішків» - квітку і т. д.). Учні виконували вправи і саму композицію пензликами з котячої шерсті, що є дуже важливим, бо тільки такими пензликами можна досягти плавності, гармонійності в композиції. Адже, використовуючи звичайні пензлики, що не мають тонкого кінчика, не досягти плавного закінчення елементу, він вийде роз’єднаний ніби розірваний. До того ж учням, що використовували звичайні пензлики Петриківський розпис не сподобався, бо їм було важко виконувати прості елементи композиції. Тому якщо ви хочете навчити дітей цьому мистецтву і прищепити до нього інтерес, краще виготовити для кожного «котячий» пензлик середнього розміру.
Також на уроці учні виконали композицію досить нескладну, вони малювали квіти. Так як це був ще перший урок виконання декоративного розпису учні перед створенням композиції виконували ескіз олівцем: позначали колами місця де знаходитимуться квіти, і легкими лініями позначали стебла і «завитушки». На наступних уроках слід досягати того, щоб учні, особливо здібніші, намагалися не використовувати олівець, бо справжні майстри не використовують попередній ескіз олівцем. І взагалі чим менше учні використовуватимуть олівець, малюючи декоративний розпис, тим більше буде розвиватись їх творчість, уява, фантазія. По закінченню уроку учні виконали тест, за яким було визначено рівень їх знань після бесіди, першої практичної роботи і з попереднього досвіду.
Даний урок був проведений в обох класах: 3-А і 3-Б. В ході аналізу відповідей в анкетах за правильну вважалась повна правильна відповідь. Також було проаналізовано і роботи учнів, в яких враховано композиційне розміщення, вирішення композиції, її складність, цілісність, гармонійність, використання основних елементів Петриківського розпису, застосування кольору, творчий підхід у виконанні роботи.
На основі цих даних побудовано графіки в яких визначено рівень знань і вмінь учнів виконувати петриківський розпис на початковому етапі. Спочатку окремо кожен клас, а потім в порівнянні.
