Сторінка
1
За умов розбудови, демократизації та докорінної трансформації суспільства усвідомлення загрози, яка криється в бездуховності, емоційної недорозвиненості людей і юнацтва, низького рівня креативності, виникає нагальна потреба пошуку нових та нетрадиційних форм роботи в процесі навчально-виховної діяльності та пошуку особливих засобів впливу на духовність особистості. Серед останніх у загальному русі за гуманізацію системи освіти поступово зростає роль мистецтва.
Виховний потенціал мистецтва міститься у самій його суті і пояснюється тим, що емоційна сторона свідомості, естетичні ідеали особистості первинні стосовно інтелекту в формуванні духовних інтересів, ставлення до світу взагалі.
В аспекті зазначеного проблема радикального поліпшення емоційно-естетичного і духовно-морального виховання диктує такий розподіл акцентів завдань у викладанні образотворчого мистецтва, серед яких виховні та художньо-розвиткові були б провідними стосовно навчальних. Адже саме вирішення художньо-розвиткових завдань передусім формує рівень художньо-творчої свідомості індивіда, що й визначає ступінь включення учнів у глобальні культурогенні процеси. З огляду на викладене мету художнього виховання засобами образотворчого мистецтва в стислій, сконцентрованій формі можна визначити як: розвиток у дітей високих естетичних ідеалів, формування потреб і здібностей до образотворчого мистецтва в процесі художнього осмислення світу.
Художня діяльність дитини починається ще задовго до того моменту, коли вона вперше переступить поріг школи. Більшість наших дітей відвідує дитячі садки, де заняття образотворчим мистецтвом є обов’язковим. Аналогічна ситуація і у загальноосвітніх школах. З метою більш глибокого ознайомлення з різнобарвним світом мистецтва, розвитку образотворчих умінь та навичок частина дітей відвідує художні школи. Позакласна та позашкільна робота з образотворчого мистецтва проводиться в шкільних закладах. На жаль, відвідування дітьми гуртків та студій, є нечисленним.
На уроках образотворчого мистецтва та художньої праці діти малюють, вирізають з паперу, займаються аплікацією, ліпленням, паперопластикою та ін. Все це сприяє розвиткові творчих здібностей дитини, розширенню її знань та умінь в царині образотворчого мистецтва, формуванню таких духовних новоутворень як естетичний смак, естетичний світогляд, доброзичливе ставлення до прекрасного як у мистецтві, так і у житті.
Досвід роботи в загальноосвітніх і дитячих художніх школах, студіях і гуртках образотворчого мистецтва показує, що всіх дітей можна навчити образотворчого мистецтва. Багато дітей, які вступають до студій, у дитячі художні школи з низьким або незадовільним рівнем образотворчої підготовки, завдяки застосуванню відповідних форм і методів навчання згодом успішно закінчують художню школу, а у деяких випадках, і вищі навчальні заклади.
В педагогічній науці є чимало досліджень присвячених позакласній та позашкільній роботі з образотворчого мистецтва. Зокрема ця проблема висвітлена в працях Виноградової Н., Білецького П., Чарнецького Я., Сухомлинського В., Кириченка Н., Ельконіна Д. та інших.
Особливо актуальною і значимою ця проблема є сьогодні, коли перед школою стоять важливі завдання: творчо розвинути дитину, сформувати естетичний смак, як виразник духовного розвитку особистості, зберегти в душі дитини прекрасне та щире ставлення до всього оточуючого – в житті, в мистецтві, в суспільних відносинах, в людських взаєминах. Реалізацію вищеназваних завдань слід починати з раннього віку. Обмаль часу, відведеного для вивчення образотворчого мистецтва під час основних занять, обмеженість безпосереднього наближення дитини до об’єктів образотворчої діяльності зумовлюють необхідність систематичної позакласної та позашкільної роботи в усіх класах початкової школи.
Зважаючи на актуальність даної проблеми. Ми обрали наступну тему нашого курсового дослідження: «Види позакласної та позашкільної роботи з образотворчого мистецтва в початкових класах»
Об'єкт дослідження - позакласна та позашкільна робота з образотворчого мистецтва у початковій школі.
Предмет дослідження - методи та прийоми роботи з молодшими школярами у позакласній та позашкільній діяльності в процесі вивчення образотворчого мистецтва.
Мета дослідження - визначити теоретичні та практичні аспекти вивчення образотворчого мистецтва в позакласній та позашкільній роботі, її особливості, ефективність та доцільність в початковій школі.
Згідно з метою та предметом дослідження було визначено такі завдання:
- визначити роль і місце в позакласній та позашкільній роботі образотворчого мистецтва;
- з'ясувати ефективність і доцільність проведення позакласних та позашкільних занять з образотворчого мистецтва;
- визначити особливості позакласної та позашкільної роботи з образотворчого мистецтва;
- описати різновиди позашкільної та позакласної роботи в початковій школі та методику роботи з дітьми в процесі вищеназваних форм роботи.
Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань було використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, абстрагування, аналіз, синтез, конкретизація та інші.
Роль і місце образотворчого мистецтва в позакласній та позашкільній роботі
У вихованні учнів, розширенні і поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей важлива роль належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час, яку називають позакласною та позашкільною.
Позакласна робота — різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи.
Спрямована вона на задоволення інтересів, потреб і запитів дітей завдяки добровільній участі у різноманітній діяльності (обговорення книг, кінофільмів, екскурсії, змагання, конкурси, свята тощо).
Позашкільна робота — освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва.
Обидва види роботи мають спільні завдання і передбачають застосування переважно однакових засобів, форм і методів виховання.
Завдання позакласної та позашкільної роботи полягає в закріпленні, збагаченні та поглибленні знань, набутих у процесі навчання, застосуванні їх на практиці; розширенні загальноосвітнього кругозору учнів, формуванні в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формуванні інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявленні і розвитку індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організації дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширенні виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.
Її зміст визначається загальним змістом виховання учнівської молоді, який передбачає розумове, моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання. Позакласна та позашкільна робота ґрунтуються на використанні загальних і специфічних принципів виховання, серед яких виокремлюють:
а) добровільний характер участі - учні можуть обирати профіль занять за інтересами. Педагоги за таких умов повинні ретельно продумувати зміст занять, використовуючи нові, ще не відомі учням факти, форми і методи, які б посилювали їх інтерес;
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Особливості діяльності соціального педагога в дошкільному навчальному закладі
Педагогічні умови виховання у дітей старшого дошкільного віку почуття любові до рідного міста
Педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів
Теоретичні основи позакласної роботи з іноземної мови
Освіта в Китаї