Сторінка
7
Якщо на заготівлі під час сушіння з'явилися невеликі тріщини, то вона прогрівається в плівці без паперу.
Інструменти для плоско рельєфного різьблення.
Для проведення занять з різьблення деревини використовується обладнання шкільного типу‚ яке є переважно в усіх столярних навчально-виробничих майстернях. Ми хочемо зосередити свою увагу на забезпеченні навчального процесу спеціальним інструментом, який використовується при декоруванні деревини різьбленням.
Інструмент для різьблення деревини поділяється на різальний‚ розмічальний та типовий столярний. До основних різальних інструментів належать ножі різних форм та стамески. Основним інструментом майже для всіх видів різьблення є скісний ніж‚ який рекомендується виготовляти з полотна ножівки по дереву чи металу‚ хірургічного скальпеля‚ уламків коси‚ небезпечної бритви та ін.
Довжина леза скісного ножа може коливатися у межах 20–50 мм‚ ширина – 15–20 мм‚ товщина – 1–2 мм. Кут нахилу різальної кромки становить 55–700, кут загострення – 15–200. Ручку для скісного ножа виготовляють з м’якої породи деревини довільної форми. Ручки різьбярського інструменту бажано не лакувати.
Крім скісного ножа у комплекті потрібно мати плоскі‚ пологі‚ півкруглі стамески‚ стамески-клюкарзи та кутові різці. Плоскі стамески (рис. 1, є) – це звичайні столярні стамески завширшки 2‚ 5‚ 8‚ 10‚ 12‚ 15‚ 20‚ 25‚ 30 мм, які використовуються залежно від ширини виконуваного елемента чи мотиву та віддалі між окремими елементами у композиції. Комплект плоских стамесок повинен складати 5–10 шт.
Також у комплекті повинні бути півкруглі стамески. Пологі півкруглі стамески (рис. 1, з) мають лезо більшого радіуса кривизни, ніж пкруті. Їх використовують для виконання орнаменту, складеного з елементів півкруглих форм ("розеток", "сяйв", "сонечок" тощо). Для різьблення використовують до 5 шт. таких стамесок з шириною леза 3‚ 5‚ 8‚ 10‚ 15 мм і товщиною 1–2 мм. Круті півкруглі стамески (рис. 1, і) використовуються для прорізування ліній та виконання окремих елементів. Для роботи потрібно мати 5–7 таких стамесок з шириною леза 1‚ 2‚ 3‚ 5‚ 7‚ 10 мм і товщиною 1–2 мм.
Стамески-клюкарзи (рис. 2, а) бувають усіх вище перерахованих профілів‚ але відрізняються від них зігнутою шийкою леза. Вони використовуються для роботи у важкодоступних місцях‚ де виникають незручності при різьбленні стамесками з прямими лезами, а також для зачищення поглибленого фону у рельєфному різьбленні.
Кутові стамески "фучики" (рис. 2, в) складаються з двох прямих паралельних лез‚ розміщених одне до одного під кутами 300‚ 450‚ 600‚ 750 та 900. Ширина леза не має великого значення і коливається у межах 3–15 мм‚ товщина становить 1–2 мм. Розміри стамесок залежать, в основному, від розмірів виконуваних елементів. Якщо виконується дрібне різьблення‚ то й стамески використовують невеликі‚ для виконання крупних елементів потрібні стамески більших розмірів.
Прямі стамески виготовляють також зі старих використаних надфілів. Надфілі відповідним чином загострюють‚ вправляють у дерев’яну ручку‚ просвердливши отвір дещо меншого діаметру за хвостовик надфіля. Прямі стамески‚ півкруглі клюкарзи та кутові стамески можна виготовити з пружин різної товщини‚ попередньо нагрівши їх у муфельній печі та розклепавши до відповідної товщини.
Нерівності на прокованій пластині знімають на заточному крузі. Нагрівши пластину у муфельній печі до певної температури‚ їй надають відповідної форми, наприклад, стамески-кутника або напівкруглої стамески. Для утворення форми стамески використовують металевий стержень певного діаметра або тригранний напилок. Після проковування, стамески піддають гартуванню.
Дуже важливо правильно загострити різальний інструмент. Скісний ніж загострюють з двох сторін на шліфувальному крузі так‚ щоб лезо у поперечному розрізі мало правильну клиноподібну форму, в іншому випадку кут фаски заважатиме лезу ножа лягати паралельно площині фону‚ а це перешкоджатиме плавному зрізуванню стружки.
Загострюють лезо до появи задирки. Доводити різець потрібно на дрібнозернистому бруску так‚ щоб фаска леза щільно прилягала до нього. Скісний ніж загострюють доти‚ поки задирка не відпаде. Доводять ніж на полірувальному бруску (наклеєна на дерев’яний брусок шкіра з нанесеною абразивною пастою).
Всі інші види стамесок загострюють лише із зовнішньої сторони. Загострення проводять у тій же послідовності, що й скісний ніж‚ доведення проводять на дерев’яному жолобчастому бруску з наклеєною на нього дрібнозернистою шліфувальною шкуркою. Жолобки бруска повинні відповідати профілю стамесок. У таких канавках фаска стамесок загострюється без відхилень‚ причому довжина фаски повинна бути дещо більшою за товщину полотна стамески. Задирку в таких стамесках знімають з внутрішнього боку півкруглим бруском‚ ширина якого відповідає ширині стамески.
Крім основного різального інструменту у комплект повинен входити розмічальний інструмент, який служить для викреслювання шаблонів‚ трафаретів‚ розмічання елементів та мотивів на поверхні виробу. До комплекту входять лінійка‚ олівець, кутник‚ звичайний та розмічальний циркуль‚ циркуль-кругоріз‚ який використовується для розмічання та прорізування ліній контура елементів різьблення а також рейсмус‚ який служить для нанесення паралельних ліній та шило. Для виготовлення декоративно-ужиткових виробів з дерева необхідні: калька‚ копіювальний папір та набір столярного інструменту (рубанок‚ напівфуганок‚ викружна пилка‚ лобзик‚ коловорот‚ дриль‚ набір свердел‚ цикля та ін.).
До найнеобхідніших пристосувань та пристроїв для занять художньою обробкою деревини можна віднести: комплект струбцин для склеювання деревини‚ шліфувальні насадки для токарного верстата СТД–120М‚ пристрій для висвердлювання колових елементів спеціальними свердлами-бориками‚ пристосування для нарізання шипів і для обрізання заготовок під різними кутами, яке встановлюється на фугувально-пиляльному верстаті ФПШ–5.
Струбцини служать для закріплення деталей виробу‚ а також для стискання деталей під час склеювання. Металеві струбцини мають вигляд скоби‚ через один з кінців якої проходить гвинт діаметром 20–25 мм.
Для склеювання невеликих заготовок використовують металеві вайми‚ які складаються з основи (швелер довжиною 500–700 мм і шириною 50–70 мм)‚ на який приварена гайка з рухомим гвинтом (М16 і більше) і пересувним упором. Якщо відсутня гайка з гвинтом‚ то можна використати зламану струбцину‚ яку кріплять до основи з допомогою болтів.
Шліфувальні насадки призначені для механічного шліфування плоских та увігнутих поверхонь. Обрізаний по контуру з твердої породи деревини диск діаметром 200–220 мм з наклеєним шліфувальним папером закріплюється з допомогою болта М12 у шпиндель (патрон) верстата СТД-120М. Циліндрична заготовка довжиною 200–300 мм закріплюється з допомогою тризубця і задньої бабки та обточується до відповідних діаметрів‚ поступово зменшуючи діаметр ділянок (від 60 до 20 мм). На насадки наклеюється шліфувальний папір.