Сторінка
5

Організація та методика проведення занять за профілем "Плоско-рельєфне різьблення" у 10-11 класах

Моделювання - це надання виробу схожості із заздалегідь підготовленим рисунком, оригіналом або наближеною до нього формою, що зустрічається в природі.

Пластика. Проробка форми рисунка і пластика його означають, що оброблюваний рисунок при моделюванні його (особливо квіти, листя, плоди, що знаходяться в переплетеній композиції) потребує певних пластичних зрізів частини деревини, обробки форми пелюстків, надання гілкам і листю красивих вигинів, переплетень тощо.

Пластичні зрізи пелюстків та інших вгнутих деталей рисунка виконують півкруглими стамесками такої ширини, яка відповідає виконуваному зрізу, щоб стружка знімалася на всю ширину оброблюваної ділянки поверхні деталі рисунку. У протилежному разі важко досягти потрібної пластичності, бо залишаються необроблені ділянки або утворюються зрізи, тобто зайве заглиблення окремих виїмок.

Як і в контурному різьбленні тренувальні вправи плоско-рельєфного різьблення слід починати з найелементарнішого конкретно вираженого зображення, наприклад, дубове листя і жолудь (Це завдання закріплює навички контурної різьби, лінії дещо крутіші та складніші, вводиться новий елемент для тренування - заокруглення зовнішніх контурів жолудя і прорізування кривих каналів, що зображують контури "капелюшка" жолудя. Після цього учням можна дати вирізувати стилізовану квітку де зубчики листя - це ломані контурні лінії, а півкруглі кінці пелюстків та заокруглена серцевина її – "горошина" теж вимагають кількох різних за характером вправ.

Цього принципу слід дотримуватися в кожному наступному завданні, пропонуючи учням складніші форми виробу, такі як "соняшник", "ромашка", "троянда" На цих вправах можна і закінчити з технікою різьблення орнаментів рослинного характеру.

Різьблення пейзажних і сюжетних композицій. Будь-яка пейзажна або сюжетна композиція в комплексі являє собою взяті разом стилізовані складові елементи даної композиції (ліс, річка, трава, гори, птахи, звірі, люди). В художньому різьбленні по дереву через специфіку техніки зображення і властивостей того чи іншого матеріалу не все можна зобразити реалістично, та в цьому і немає потреби. У різьбленні застосовують умовні форми зображення предметів. Ці форми називають стилізованими. Стилізація - це спрощення природних форм, надання їм деякої схожості з природними.

Техніка зображення крони дерева.

Прорізають контур крони дерева. Оскільки контур крони складається з кривих і півкруглих ліній, то прорізати його найлегше наколюванням (просічкою) зверху півкруглою стамескою такої ширини, що відповідає ширині звивин. Наколювання (прорізування) проводять на глибину виїмки фону (2-5 мм) так, щоб утворилася суцільна прорізана лінія по всьому зовнішньому контуру крони .дерева. Опісля вибирають фон. Після вибору фону слід заовалити стовбур та гілки дерева.

Листя зображують шляхом занесення на площину крони цілого ряду звивистих кривих півкруглих ліній, які можна розмістити одна над одною знизу від стовбура дерева до самої верхівки. Ці лінії прорізують також півкруглою стамескою відповідної ширини, як і лінію контура крони. Потім, починаючи від стовбура, кучерявий простір між цими лініями, що зображує листя, підрізують знизу вгору, тобто знизу від верхнього ребра контурної лінії крони до нижнього ребра прорізаної лінії, що зображує другий ряд листя, за ним наступний ряд, і так до самої верхівки. Так створюється ілюзія кучерявої крони листяного дерева. Коли листяне дерево знаходиться на передньому плані композиції, тоді доводиться зображувати гілля і листя наближено до їх природної форми.

Техніка зображення хвойних дерев.

Техніка зображення різьбою хвойних дерев нескладна. При цьому важливо зобразити їх красивим контуром, тобто створити їх зовнішню форму. Обробка деталей полягає в легкому зрізуванні верхнього ребра контуру гілок, і нанесенні на них зрідка дрібних штрихів, що зображують голки. Досягається це шляхом густого наколювання вістрям ножа дрібних вдавлених штрихів, які дають зображення гілок.

Наколювання штрихів виконують віялоподібне у шаховому порядку.

Техніка зображення гірського ландшафту.

Якщо гори знаходяться приміром на задньому плані композиції, їх зображують шляхом окреслення контурною лінією і нанесенням штрихів, а ближче до вершини на поверхні показують складки і нерівності. Гірський ландшафт, якщо він розміщений на передньому плані композиції, зображують шляхом прорізування відповідних заглибин між деталями гірського рельєфу, зрізування або створення рельєфу, зрізування або створення опуклостей, що нагадують скелі і нерівності гірського рельєфу.

Техніка зображення лісу і кущів

Ліс і кущі зображуються так само, як і крон листяних дерев. Однак, якщо у кроні листяних дерев ми бачимо сполучення великої кількості звивистих ліній, підрізаних знизу вгору, то тут ми зображуємо кучерявим контуром лише верхні обриси кущів і лісу з вибіркою фону між їх верхівками і розташованими поруч з іншими деталями композиції. Нижня площина силуетів лісу і кущів оформлюється шляхом нанесення на неї кількох дрібних штрихів у формі трьох канавок, що збігаються вниз в незакінчений конус, який створює враження гілок. Нижня частина гілок і лісу вдалині зливається з загальним рельєфом і переходить у траву. Лінія горизонту трави ніби закриває собою нижню частину кущів і лісу, або ж її заступають інші деталі композиції, що знаходяться на передньому плані.

Техніка зображення трави.

Існує і стилізована форма зображення трави. В різьбі трава набуває вигляду з трьох билинок, розгорнутих догори віялом.

Техніка зображення тварин.

При зображенні тварин треба домогтися передачі зовнішньої подібності і характеру кожної з тварин. Крім основних вимог щодо заовалювання рисунка, обробки його форм, моделювання, необхідно також звернути увагу на зображення хутра тварин. Для цього досить показати в деяких місцях характер хутра. Зображення його залежить від пози, породи, виду тварини.

Техніка зображення птахів.

Прийоми, що застосовуються при зображення тварин, використовуються і при зображенні птахів. При зображення птахів, особливо при остаточній обробці, слід неабияку увагу приділити розміщенню пір'я на різних частинах тіла: голова, шия, хвіст, крила. При вирізьблювання птахів не завжди можна обмежитися зображенням лише форми пір'я, хвоста, крил, а іноді показати їх забарвлення. Кольори пір'я птахів можна показати за допомогою нанесення окремих характерних штрихів. Наприклад, розпушений віялом хвіст тетерука можна зобразити двома-трьома повздовжніми заглибинами, тонкими штрихами на кожній пір'їні.