Сторінка
4
Такі імітуючи дії з реальними предметами в уявній ситуації допомагають малюкам в освоєнні практичних дій в життєво важливих режимних процесів. Показані і освоєні на заняттях дії в результаті постійних вправ в повсякденній діяльності переростають в стійкі навики культурної поведінки. Надалі ці навики діти починають використовувати в найрізноманітніших ситуаціях.
В ігри-заняття можна включити зміст різних подій з життя дітей і їх вчинків в цих подіях. В кінці року діти беруть участь в підготовці до «переїзду на нову квартиру» - в іншу групу. Вони укладають іграшки в коробки, усаджують ляльок в різні транспортні засоби – коляски, автомашини.
Знову-таки навмисно створена вихователем ситуація, яка допомагає йому у формуванні доброзичливого відношення дітей один до одного, навиків етичної поведінки. Ігрові прийоми, що використовуються вихователем і визивають у малюків позитивні емоції, забезпечують більш високу сприйнятливість дитиною етичних правил поведінки.
Педагог ненав'язливо виробляє інтелектуально-емоційне відношення дітей до конкретних правил суспільної поведінки, закріплює їх в досвіді, спонукає малюків до доброзичливих дій. При цьому процес виховання виходить дуже природним, дитина не відчуває себе його об'єктом.
Ігрові прийоми дуже ефективні у вихованні маленьких дітей. Їх можна рекомендувати для роботи з тими дітьми, які легко відволікаються. Для оволодіння малюками прийомів одягання в гру можна включити і ляльок. В групі обов'язково повинна бути велика лялька з підбором одягу. Наприклад, улюблений малюками ведмедик. Надягаючи на нього сорочку і штанці, шапку, діти швидше навчаться одягатися самі.
З першого дня вихователь попереджає батьків, щоб на одязі дітей були пришиті петельки, за які він може вішати її в свою шафу. Це полегшить формування навику акуратно складати одяг. Ну а для більш швидкого запам'ятовування дитиною своєї шафи, свого місця за столом і т.д. Також використовуються ігрові прийоми: «Зараз ми дізнаємось, хто добре запам'ятав картинку на своїй шафі». Діти, повертаючись з прогулянки, знаходять картинки і безпомилково вішають одяг в свою шафу.
Ігри – заняття, проведені з метою виховання у дітей культури поведінки, мають свою специфіку. Вони органічно вписуються в такі розділи виховної роботи як, «Розширення орієнтування в оточуючому і розвиток мови», «Ознайомлення з оточуючим і розвиток мови». Проводяться вони раз на місяць. Плануючи зміст етично направлених ігор-занять, вихователь основується на своїх спостереженнях за дітьми. Простежуючи зміни в розвитку поведінки дітей, він коректує зміст ігор-занять з урахуванням конкретних умов і можливостей дітей.
Друга молодша група
З переходом в цю групу програмні вимоги до виховання у них навиків культури поведінки, планування виховного процесу, ускладнюється.
У дітей на 4-ом року життя продовжують формувати самостійність, уміння долати невеликі труднощі. Пред'являються складні вимоги до виконання дій в ході режимних процесів, дбайливому відношенню до іграшок, до праці старших.
Вихователь велику увагу повинен надавати формуванню у дітей і виконанню ними правил ввічливого звернення, організованої поведінки в дитячому саду, на вулиці. Плануючи роботу, педагог особливу увагу надає формуванню таких якостей, як чуйність, уважність, запобігливість, тактовність, які допоможуть дитині бачити і розрізняти стан людини, вирішивши, як слід поступити в конкретному випадку, щоб не заподіяти оточуючим неприємність.
Великі можливості для виховання культури поведінки представляє вечір. Цей час особливий довірчого спілкування вихователя з дітьми, розмови по душах. Безпосереднє спілкування з вихователем сприяє зміцненню прихильності, довір'я до нього дитини – найважливішої умови етичного виховання.
На вечірні години також можуть бути заплановане інсценування нескладних сюжетів за допомогою іграшок. Зміст таких сценок педагог черпає із спостережень, діти з цікавістю сприймають сценки з свого життя.
Рівень розвитку дітей 4-го року життя дозволяє дещо ускладнити програмні вимоги до етично направлених ігор-заняттям, іграм-вправ, інсценувань. Тепер вони будуються так, щоб кожна подальша вправа спиралася на придбаний раніше досвід дітей. Тим самим забезпечується більш швидке і міцне засвоєння навику.
Принципом проведення ігор стає більш широка, комплексна дія на свідомість і етичні відчуття дітей, а також надання ним можливості вправлятися в здійсненні потрібних дій, вчинків. Поступово дітям надається все більше самостійність, минувши показ дій, створюється можливість для самостійних вправ в культурній поведінці. Щоб досягти єдності між уявленнями про те, як треба поводитися, і конкретною поведінкою дитини, слід широко використовувати вправи ігрового характеру.
Дітей дуже захоплюють, наприклад, ігри-вправи на закріплення правил етикету в спілкуванні з оточуючими дорослими і дітьми, в яких використовується ляльковий театр, іграшки, гумористичні картинки, слайди, уривки з діафільмів і т.п. Вправи у виконанні дій по показу вихователя – своєрідна і необхідна для формування навику тренування поведінки дітей. Наприклад: на занятті «В гостях у Марійки» наочно показано, як треба ввічливо вітатися, зробивши уклін головою. В наступні дні при зустрічі з дітьми необхідно не тільки привітно вітатися, але у разі потреби нагадати, як вітатися з Марійкою на занятті, тобто послідовно і настирливо добиватися, щоб діти засвоїли необхідний навик.
Поступово ігрові вправи і завдання ускладнюються, демонструвати дії в комплексі. Такі вправи дозволяють узагальнити окремі дії, показати дітям в комплексі, наприклад, процес умивання. У них виникає активний інтерес, вони називають частини, які слід мити і т.п. Ігри - вправи «Кожної речі – своє місце» - виховує акуратність, навики підтримувати порядок.
Після проведення таких ігор, занять і вправ на тему «Чиста група» діти швидше помічають безладдя. Поступово вихователь вносить в ігрові кути нові атрибути, дозволяючи розвивати зміст ігор відповідно до придбаних навиків культурної поведінки. Наприклад, в грі-вправі «Лялька Катя захворіла» дітям були показані способи правильного користування носовою хусткою. Потім вихователь вклав чисті хусточки лялькам в кишеню. Діти із задоволенням грають з «хворими» ляльками і в результаті через 2-3 тижні в більшості своїй опановують навички правильного користування носовою хусткою і т.д.
Середня група
Робота педагога по вихованню у хлопців навиків культурної поведінки значно ускладнюється і розширяється. Діти п'ятого року життя допитливі, активні. Їх інтереси стають різносторонніми. Збільшується об'єм знань, розширяються можливості ознайомлення дітей з явищами суспільного життя.
Предметом дитячої уваги стає праця дорослих, їх взаємостосунки в процесі праці, яскраві, помітні події в найближчому оточення, будинки. І атмосфера життя в дитячому садку формує етичні відчуттів і якості .
Поєднання керівництва самостійної практичної повсякденної діяльності дітей в дитячому садку і вдома із залученням їх уваги до праці дорослих, суспільному значенню цієї праці сприяє успішному розширенню задач виховання пошани до дорослих, культури спілкування з ними. Ця область виховної діяльності вимагає, організації уваги дітей до дорослих, з якими вони щодня спілкуються. Адже саме по відношенню до близьких частіше за все виявляється життя дітей, вони не помічають турботи дорослих про них.