Сторінка
4

Вплив проблемного навчання на пізнавальну активність і самостійність молодших школярів

Проблемна ситуація і навчальна проблема, проблемний виклад знань є основними поняттями проблемного навчання, що розглядається не як механічне додавання діяльності викладання і навчання, а як діалектична взаємодія і взаємозв’язок цих двох діяльностей, кожна з який має свою самостійну функціональну структуру.

Ось які визначення основних понять проблемного навчання дає український педагогічний словник.

Проблема (від гр. – задача, утруднення) – в широкому розумінні складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв’язання, вивчення й дослідження; в науці – суперечлива ситуація, що виступає у вигляді протилежних позицій в поясненні будь-яких явищ, об’єктів, процесів і потребує адекватної теорії для її розв’язання., Формою стислого виразу проблеми, як правило є питання або система їх.

Проблемна ситуація – ситуація для володіння якою окремий суб’єкт (або колектив) має знайти й застосувати нові для себе знання чи способи дій. У проблемній ситуації слід розрізняти її об’єктивний бік (суперечливість між складністю, яку треба подолати, і недостатністю названих засобів для досягнення цієї мети) та її об’єктивний бік (усвідомлення), суб’єктивний бік (усвідомлення суб’ктом цієї суперечності й прийняття або постановка ним відповідного проблемного завдання). Створення системи проблемних ситуацій у навчальних цілях є сутністю проблемності навчання.

Проблемне навчання – один із типів розвиваючого навчання, істотною відмінністю якого є зближення психології розвитку творчого мислення людини з психологією розвитку творчого мислення учнів. Суть проблемного навчання полягає в пошуковій діяльності учнів, яка починається з постановки питань, розв’язання проблем і проблемних завдань, закладених у навчальних програмах і підручниках, у проблемному викладі й поясненні знань учителем, у різноманітній самостійній роботі учнів. У проблемному запитанні, на відміну від непроблемного, завжди є прихована суперечливість. Усвідомлена суперечливість – одна сторона проблемної ситуації. Велике значення має також мотиваційна сторона проблемної ситуації, наявність в учня також рівня знань, умінь і навичок, який був би достатнім, щоб почати пошук невідомого результату або способу виконання завдання. Інакше учень не “прийме” проблеми і вона втратить значення навчальної.

Проблемний виклад знань – метод навчання, при якому вчитель лише повідомляє учням нові знання, а й відтворює певною мірою шляхи їх відкриття. Технологія проблемного викладу знань має такий вигляд: учитель формулює проблему, виявляє внутрішні протиріччя, що виникають під час її розв’язання, роздумує вголос, висловлюючи припущення (гіпотезу), обговорює його, доводить істинність з допомогою експерименту, формулює висновок. Тобто, при проблемному викладі знань учитель демонструє учням сам шлях наукового мислення, спонукає учнів до активної співучасті в науковому пошуку. Педагогічні переваги проблемного викладу знань: більша доказовість, а значить знання усвідомленіші й можуть стати переконаннями учнів; наукове мислення, адже виклад учителя – еталон наукового пошуку; вища емоційність, що стимулює інтерес до навчання.

А в підручнику “Дидактика початкової школи” дається таке визначення цим поняттям:

Проблемна ситуація – ситуація або задача, для розв’язання якої суб’єкт має знайти й використати нові для себе засоби діяльності; основне поняття проблемного навчання. Проблемне навчання – спосіб організації активної навчальної діяльності і розв’язування учнями різних пізнавальних завдань, проблемних задач; передбачає застосування еврістичної бесіди, дослідницького методу, проблемного викладу знань. Задача пізнавальна – навчальне завдання, яке передбачає пошук нових знань, способів дії через активну пізнавальну діяльність учнів. Проблемне викладання визначають як діяльність учителя по створенню системи проблемних ситуацій, викладу навчального матеріалу з його (повним чи частковим) поясненням і керуванню діяльністю учнів, спрямованої на засвоєння нових знань – як традиційним шляхом, так і шляхом самостійної постановки навчальних проблем і їхнього рішення. А ми будемо дотримуватись такого визначення даного Матюшкіним М.І.: “Проблемна ситуація – це інтелектуальне затруднення людини, що виникає у випадку, коли він не знає, як пояснити виникле явище, факт, процес дійсності, не може досягти мети відомим йому способом дії. Це спонукує людини шукати новий спосіб чи пояснення спосіб дії. Проблемна ситуація є закономірність продуктивної, творчої пізнавальної діяльності. Вона обумовлює початок мислення, активна розумова діяльність протікає в процесі постановки і рішення проблем” Безумовно, концепція проблемного навчання не вирішує всіх проблем, які виникають у навчальному процесі, але вона має суттєві переваги порівняно з пояснювально-ілюстративним типом навчання.

Порівняльна характеристика традиційного і проблемного навчання

Проблемне навчання полягає в організації вчителем самостійної пошукової діяльності учнів, у ході якої вони відкривають і засвоюють нові для себе знання і вміння (факти, закономірності, поняття, принципи, теорії, правила, алгоритми, методи), розвивають загальні здібності, дослідницькі і творчі нахили.

На відміну від пояснювально-ілюстративного, проблемне навчання грунтується не на передачі готової інформації, а на відкритті учнями суб’ктивно нових знань і умінь шляхом розв’язання теоретичних і практичних проблем.

Основні особливості проблемного навчання.

1. Учні залучаються до самостійної дослідницької, пошукової діяльності: аналізу, формулювання, уточнення проблем, вироблення та перевірки гіпотез.

2. Якщо у пояснювально-ілюстративному навчанні нова інформація в готовому вигляді повідомляється учням до розв’язування практичних завдань, то проблемне навчання розпочинається з постановки завдання, у процесі розв’язання якого учнями відкриваються і засвоюються нові поняття, закономірності і способи діяльності.