Сторінка
13

Вплив проблемного навчання на пізнавальну активність і самостійність молодших школярів

У 4-А класі уроки мови проводилися традиційно, а у 4-Б на уроках рідної мови при поясненні нового матеріалу використовувалися метод проблемного викладу. Учням пропонувалися також диференційовані проблемно-пошукові завдання. Наприклад:

1 група. Записати на дошці слова за зразком.

Багато Один

Ме‘жі ― межа

Чи‘сла ― .

Зи‘ми ― .

Зе‘млі ― .

2 група. Вставити пропущені букви, дібрати слово для перевірки.

Ст бло ― сте‘бла

Ж .та‘ ― .

Стр .жі‘ ― .

З .рно‘ ― .

3 група. Вставити пропущені букви у словах.

В .сло‘, к .ти‘, кн жки‘, д .р .вина‘.

По завершенню дослідження в експериментальному та контрольному класах був проведений зріз на залишкові знання. Учням запропонували такі завдання:

Змінити дієслова майбутнього часу за особами і числами:

Співатиму, вивезу, повиношу

2. Записати слова, дібрати перевірні.

шв .дкий, н .зький, кл .новий бл .зький, ш .рокий, т .пленький. Визначити корені.

3. Підкреслити дієслова, визначити дієвідміну:

Синичка

Одного разу в школі на великій перерві діти стовпилися в коридорі. І раптом сюди залетіла синичка Усі розгубилися й розбіглися в різні боки. Синичка впала прямо на підлогу.

Оленка підбігла до пташки й побачила, що в неї переламана лапка. Тоді школярі взяли синичку до класу. Там нагодували її, а лапку перев’язали. Через два тижні гостя вже літала й стрибала. На третій тиждень друзі випустили синичку на волю.

Які з висловів можна назвати реченням і чому. Доведіть свою думку.

Ось одягнена в жовте плаття

Великі знання починаються з малої книжки

Парту і зошит, олівець і пенал

Зріз показав, що учні експериментального класу краще впоралися із завданням. Результати проведеного дослідження наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Дані формуючого експерименту

Отримані дані свідчать про те, що учні експериментального класу краще засвоїли матеріал. Так, у експериментальному класі учнів високого рівня навчальних досягнень 45,2 % , тоді як у контрольному класі їх лише 17,9 %. Ці учні самостійно, грамотно виконали завдання, не допускаючи помилок. Достатній рівень знань виявили у експериментальному класі 45,2 % учнів, а у контрольному лише 35,7 %. Учнів із середнім рівнем знань у експериментальному класі виявили лише 9,6 %, тоді як у контрольному вини становлять 44,5 % опитаних.

Наші спостереження і дослідження свідчать, що вже на початковій стадії застосування проблемного навчання, коли вчитель сам висуває, формулює і розв’язує пізнавальні завдання, а діти запам’ятовують їх розв’язання, це вже спонукає учнів до самостійності у їх розв’язанні.

Під час розв’язання проблеми учитель передбачає коли і як діти самостійно узагальнять знання, набуті з різних джерел, використають певною мірою і прийом дослідницької діяльності. Учитель враховує доцільність того чи іншого прийому, підводить учнів до такої психологічної ситуації, коли у відомому виявляється суперечність і треба знайти спосіб її подолання. Це максимально активізує учнів.

Усвідомлення труднощів, які виникають, – необхідна умова постановки проблеми. Це вимагає від учнів творчого пошуку, примушує наполегливо думати, аналізувати, узагальнювати і робити висновки. Висунувши проблему, вчитель поетапно на ряді пізнавальних завдань розв’язує її разом з учнями, а в кінці уроку підсумовує.

Проблемний підхід до вивчення нового матеріалу забезпечує напруження думки учня, а знання, добуті власними зусиллями, свідоміше засвоюються і міцніше запам’ятовуються. Такий підхід створює умови для виявлення творчого пошуку при розгляді нових понять, примушує дітей самостійно думати.

Результати дослідження свідчать проте, що рівень засвоєння знань в повній мірі залежить від ступеня розумової роботи учня, його власної активної участі в навчальному процесі.

На відміну від проведення звичайних уроків, включення проблемно-пошукових завдань сприяло підвищенню рівня засвоєння знань учнів, урізноманітненню процесу протікання уроку.

Діти, добре засвоюють матеріал, можуть ще в більшій мірі розвинути свої пошукові здібності, а для учнів з низьким рівнем знань вирішення посильних завдань дасть змогу набути впевненості в своїх силах, навчитись керувати своїми пошуковими діями. У цих умовах у дітей розвиваються такі важливі якості мислення, як глибина, критичність, гнучкість, які є сторонами його самостійності. Тільки розвиток самостійного мислення, творчого, пошукового, дослідження є основним завданням початкового навчання.

У час кардинальних змін у галузі освіти особливого значення набуває втілення в практику роботи сучасної школи досягнень педагогічної науки і передового досвіду.

У центрі уваги педагогічної громадськості перебуває проблема виховання в учнів пізнавальної активності і самостійності учня. Основою розвитку творчої особистості, формування глибокого пізнавального інтересу є ситуації активного пошуку, здогадок, роздумів, суперечності суджень, тобто ситуації що створюються за допомогою проблемно-пошукових методів навчання.

Вивчення рідної мови повинно сприяти всебічному інтелектуальному розвиткові, самоутвердженню й духовному збагаченню майбутніх громадян незалежної України, повноцінній підготовці їх до активного життя. Кожен урок з рідної мови має бути святом пізнання й творчої праці. Саме на це спрямована програма з рідної мови у початковій школі.

Для якісного оновлення уроку в початкових класах у центрі уваги вчителя має бути організація навчальної діяльності учнів залежно від її змісту і готовності дітей. Саме це особливо впливає на навчальні результати, розвиток особистості, її емоції та почуття.