Сторінка
11

Вплив проблемного навчання на пізнавальну активність і самостійність молодших школярів

На початковій стадії застосування проблемного навчання вчитель сам висуває, формулює і розв’язує пізнавальну задачу, а діти запам’ятовують хід її розв’язання. Наприклад, під час вивчення правопису особових закінчень дієслів третьокласникам пропонується визначити, як правильно написати – бачиш чи «бачеш», ловиш чи «ловеш». Так створюється проблемна ситуація, вийти з якої самостійно через недостатність запасу знань учні не спроможні. Тому проблему розв’язує вчитель, залучаючи, наскільки можливо, у процес розв’язання школярів. Хід розв’язування такий:

1. Постановка дієслів у 3-й особі множини для визначення дієвідміни. Однак невідомо, як писати – вони бачать чи «бачуть». Таким чином учні переконуються, що звичний для них спосіб визначення дієвідміни не дає бажаних наслідків, а отже, потрібно шукати інші шляхи.

2. Постановка дієсдів у початковій, тобто неозначеній формі.

3. Визначення кінцевого голосного основи інфінітива.

4. Виведення правила про поділ дієслів на дієвідміни за неозначеною формою.

5. Встановлення правильного написання дієслів, тобто розв’язання проблеми.

6. Відтворення всього ходу роботи за допомогою запитання: «Як ми дійшли цього висновку?».

Надалі вчитель спонукає учнів до все більшої самостійності у розв’язанні задач, диференціюючи при цьому процес пошуку.

Проблемне навчання можна застосовувати для засвоєння узагальнених знань – понять, правил, законів, причинно-наслідкових і інших логічних залежностей.

Розглянемо поетапно створення проблемних ситуацій на прикладі теми «Розрізнення слів з омонімічними коренями», 3 клас.

Підведення школярів до суперечності:

– Прочитайте слова і скажіть, чи є вони спільнокореневими:

Маляр, малюнок, малюк, малювання.

Вчитель пропонує дітям самим знайти спосіб її розв’язання:

– Доведіть свою думку.

Для вирішення проблеми учням відводиться певний час, після чого винивисловлюють різні точки зору, розглядаючи явище з різних позицій.

3. Вчитель спонукає учнів робити порівняння, узагальнення, висновки з ситуації, зіставляти факти. Якщо учні не можуть одразу визначити,яке із слів не буде спільнокореневим, то вчитель ставить конкретні питання:

– Знайдіть корінь у даних словах.

Доберіть сільнокореневі слова до даних. (Маляр – малярський, малює, малюнок, малювання. Малюк –малий, маленький).

– Чи однакове значення кореня у словах маляр, малюнок, малювання і малюк?

Отже, який висновок можна зробити? (Корінь слова може звучати однаково, але мати різне значення).

Як же переконатися, що слова є спільнокореневими? (Підібрати слова із коренем того ж значання).

Наведемо приклади проблемних завдань під час вивчення інших тем.

Тема: «Закінчення іменників чоловічого роду з основою на приголосний у родовому відмінку однини», 4 клас.

Проблемна завдання

Коли пишемо в родовому відмінку однини іменників чоловічого роду закінчення – а(я), а коли – у(ю)?

Матеріал для спостереження, аналізу

Назви істот назви неістот

чітко окреслені нечітко окреслені

Лікар – лікаря

Горобець – горобця листок – листка степ – степу

Слон – слона палець – пальця вітер – вітру

Комар – комара ясен – ясена сон – сну

– а(я) – а(я) – у(ю)

Схема для відтворення знань

Родовий відмінок чоловічий рід

Назви істот назви неістот

чітко окреслені нечітко окреслені

– а(я) – у(ю

Тема: «Правопис закінчень іменників чоловічого роду в орудному відмінку однини». 4 клас.

Проблемна завдання

Коли пишемо в орудному відмінку іменників закінчення – ом, а коли – ем(єм)?

Матеріал для спостереження, аналізу

юнак – за юнаком Олесь – з Олесем душ – під душем

берег – над берегом лось – за лосем ніж – під ножем

трактор – за трактором заєць – із зайцем вуж – вужем

– ом –ем – ем

чай – чаєм

край – краєм

бій – боєм

– єм

Розв’язання проблемного завдання

ліс – лісом

журавель – журавлем

Юрій – Юрієм

дощ – дощем

Висновки, виведення правила

Іменники на твердий Іменники на Іменники на

приголосний м’який –й

(крім шиплячих) приголосний

–ом –ем –єм

Тема : Загальне поняття про дієслово. Зв’язок дієслова з іменником у реченні. 3 клас

Учням пропонується прочитати записаний на дошці текст та відповісти на запитання:

Прочитайте текст. Чого не вистачає в тексті?

До якої частини мови належать пропущені слова?

Як відрізнити цю частину мови від інших?

Відредагуйте текст.

… весна. По лісових стежках … дзвінкі струмки. … молода травичка. З теплих країв …. птахи. Діти … пернатих. Хлопці … шпаківні. Птахів треба … . Вони … користь.

При вивченні теми «Спільнокореневі слова. Корінь слова» у 3 класі для глибшого усвідомлення суттєвих ознак закінчення і кореня школярам пропонуються завдання:

Який з двох рядів слів допоможе вам виділити закінчення слова береза, а який – корінь цього слова?

Береза, березу, берези, березою, на березі, за березами;

береза, берізка, березняк, березовий, березень.

– Доведіть правильність вашої думки.

Виконання цього і подібних завдань змушує учнів пригадати суттєві ознаки закінчення і кореня: корінь – спільна частина споріднених слів, закінчення – змінювана частина у словоформах.

Пояснення теми «Прикметник» можна провести і на матеріалі вправи 83 (3 клас „Рідна мова”. Ч. ІІ. ).

Прочитайте текст. Чи можна точно визначити, в яку пору року відбувається подія? Чому?

За допомогою якої частини мови текст стане зрозумілим?

Одного . ранку Івась пішов на прогулянку. Іде . лісом. Навколо про щось стиха шумлять . дерева. А он . галявина. На ній — . трава. Через . галявину простелилась . доріжка. Куди вона веде? Мабуть, до . озера. Саме його й шукає Івась.

– Перебудуйте текст так, щоб була відома пора року, в яку відбувається подія

– Зробіть висновок про значення прикметників у мовленні.

Після вивчення матеріалу на наступному уроці проводиться перевірка:

а) знання формулювання правила, порядку дій;

б) ступінь сформованості умінь і навичок у вигляді самостійної перевірної роботи.

Внаслідок того, що проблемний шлях отримання знань завжди вимагає великих затрат часу, ніж повідомлення готової інформації, не можна говорити взагалі про перехід на проблемне навчання.