Сторінка
11

Особливості гендерного виховання дітей дошкільного віку

Щодо питання “гендерного виховання” школярів, тим більше дошкільників, то воно однозначно сприймається православною спільнотою як шкідливе для морально-психологічного розвитку дітей, оскільки руйнує вікові, непорушні для православної віри сімейні цінності, акцентує увагу дітей на забороненому або інтимному і т. п. Виходячи з усього вищевикладеного, запровадження “ гендерного виховання дошкільників” є абсолютно неприйнятним і неприпустимим із точку зору православних батьків, як і роздування цього питання в псевдонаукову проблему”.

З отакого відпису можна зробити висновок, що в оцінці цього представника батьківської громади статеве виховання зводиться лише до сфери сексуальних стосунків. При цьому не враховується, що завдання статевого виховання полягає у формуванні суспільно корисних якостей особистості щодо різноманітних аспектів взаємин між представниками протилежних статей. Упередження проти статевого виховання дошкільників пов’язані із незнанням особливостей психосексуального розвитку дітей, власними неправильними переконаннями щодо питань взаємин між статями. Для того щоб уникнути цих помилок, необхідно усвідомити, що статеве виховання в дошкільному закладі – це в першу чергу виховування поваги до осіб іншої статі, формування навичок спілкування з ними. Батьки, які відмовилися від участі в опитуванні, виходячи з власного переконання: “У жодному разі не можна розмовляти з дошкільниками на статеві теми!”, – висунули такі арґументи: “З нами ніколи про це не розмовляли”, “Це “брудна тема”, “Вони і так більше нас знають”, “Не знаю, як відповідати”, “Моя дитина ТАКИХ питань ніколи не ставить!”.

Така позиція межує з ханжеством, і може, і з авторитаризмом. Турбота про те, щоб виглядати пристойно в очах тих, хто оточує, страх втратити “авторитет” і є, на наш погляд, тут головним. Ці батьки не почувають себе достатньо компетентними та впевненими, щоб розмовляти з дитиною на статеві теми. Залишається втішатися, що батьків із такою виховною позицією лише 9%.

91% опитаних батьків не заперечували проти статевого виховання їхніх дітей в умовах дошкільного закладу взагалі, ось тільки всі вони висловлювали слушне зацікавлення тим, яким чином буде воно здійснюватися. Вони обирали найбільш близькі їм варіанти відповідей на запропоновані запитання від дітей. Із них – 33% ділилися власним сімейним досвідом спілкування з дітьми на статеві теми. Тому ми розробили пам’ятки, консультацію і поради для педагогів та батьків для того щоб вони краще розуміли необхідність гендерного виховання дітей дошкільного віку.

Висновки з опитування: батьківська громада в більшості своїй – 91% – висловлює розуміння необхідності здійснення статевого виховання дошкільників у вигляді задоволення дитячої зацікавленості питаннями статевої тематики. Проте в певної частини батьків старших вихованців дошкільних навчальних закладів сформовано специфічне відсторонено-агресивне ставлення до питань статевого виховання дошкільників; вихователі дошкільних навчальних закладів позитивно сприймають ідею статевого виховання дошкільників, проте 96% педагогів відчувають брак теоретичних знань та практичних умінь для його здійснення; виявлено обмежену кількість методичного забезпечення зі статевого виховання дошкільників, спрямованого на реалізацію сучасних наукових положень із питань психології статі.

Третім напрямом моєї дослідної роботи було виявити рівень гендерного виховання дошкільників. Для цього були проведені заняття та ігри на тему гендерного виховання [Див. додаток М]. Поспостерігавши за дітьми, зробивши аналіз проведених ігор та бесід, я зробила такі висновки, що з другого року життя дитини починається формування її психологічної статі, яке закріплюється на третьому році життя. Під час спостережень я побачила що в цьому віці уже більшість дітей знають уже свою статеву приналежність, вони правильно відповідають на запитання: «Хто ти – хлопчик чи дівчинка?», а також здатні й інших людей ідентифікувати за статтю.

Отже, ми з’ясували, що більшість дітей молодшого дошкільного віку розрізняють стать людей та знають свою статеву приналежність. Проте не можуть пояснити, у чому саме полягають відмінності між представниками чоловічої та жіночої статей.

Дівчатка у середньому дошкільному віці частіше ніж хлопчики, у рольових іграх обирають сімейні ролі, які не відповідають їхній статі. Наприклад, висловлюють бажання бути «тьотею», але при цьому «батьком». Цікаво й те, що діти цілком припускають можливість зміни своєї статі, причому дівчатка вдвічі частіше висловлюють бажання стати хлопчиком.

Діти старшого дошкільного віку уже всі добре розрізняють чоловічі та жіночі гендерні ролі й розуміють константність власної статі. Проте статевими ознаками для них залишаються одяг, волосся, голос, обличчя людини.

При цьому педагогам потрібно враховувати, що завдання гендерного виховання полягає у формуванні суспільно корисних якостей особистості щодо різноманітних аспектів взаємин між представниками протилежних статей. Упередження проти статевого виховання дошкільників пов’язані із незнанням особливостей психосексуального розвитку дітей, власними неправильними переконаннями щодо питань взаємин між статями. Для того щоб уникнути цих помилок, необхідно усвідомити, що статеве виховання в дошкільному закладі – це в першу чергу виховування поваги до осіб іншої статі, формування навичок спілкування з ними.

Виявлено проблеми! — фемінізація дошкільної освіти — відсутність умов для гендерної самоідентифікації хлопчиків З’ясовано, що дівчата знаходяться в більш комфортному середовищі, ніж хлопці — відсутність чоловіків у дошкільному закладі, велика кількість неповних сімей, а якщо тато і є, то часто він чоловік «диванного» типу і не являє собою яскравого прикладу. Тому основний напрямок роботи закладу – створення комфортних умов для хлопчиків. Для хлопчиків дібрали шлеми, конструктори, набори інструментів, ігри, літературу, зробили перші кроки по створенню міні середовищ (створення міні середовищ чоловічої і жіночої праці: ляльки-дівчинки, ляльки-хлопчики з усіма необхідними атрибутами і аксесуарами).

За участі батьків виготовили, а потім з дітьми розглянули фотомонтаж „Татусь на роботі та вдома”. Виготовили календар професій. Впродовж року знайомимо дошкільнят з професійними святами, збагачуючи їхні уявлення про чоловічі та жіночі професії. Таким чином, у ході дослідження підтвердилося гіпотетичне припущення, що ефективність гендерного підходу у вихованні дошкільнят обумовлюється комплексом пов’язаних вищеозначених умов. Ми дійшли висновку, що вихователю вкрай важливо усвідомлювати не тільки закономірності та шляхи формування гендерної ідентичності, але й те, що у набутті первинної ідентичності відіграють роль статеві стереотипи, які спрямовують дітей або на егалітарні, або традиційні гендерні стосунки. Урахування статевої належності дітей передбачає: — розуміння та прийняття вихователем спільного та відмінного в поведінці й розвитку хлопчиків і дівчаток; — створення варіативного предметного середовища, яке задовольняє спільні й відмінні інтереси та уподобання, забезпечення в достатній кількості „хлопчачими” та „дівчачими” іграшками; — створення в групі статево нейтрального середовища; — створення можливостей для гармонійного спілкування дівчаток та хлопчиків; — залучення хлопчиків до доступних та цікавих для них традиційно дівчачих видів діяльності; — формування в дівчаток доступних для них традиційно хлопчачих умінь; — виховання в дітей турботливого ставлення одне до одного.