Сторінка
9

Розвиток мовлення у дітей

Парк восени

Ми входимо до парку. Він зустрічає нас різнобарвними кольорами. Ось кленова алея, а ось – тополина. На кожному листочку грають, відсвічуються золотом промінці сонця. Ось сестрички-берізки у своєму коштовному вбранні. Художниця-осінь до кожного листочка доторкнулася чарівним пензлем. Не забула про осику і дикий виноград. Вони ніби палають червоним полум’ям. Дихнув легенький вітерець. З дерева злетів золотий листочок і, як метелик, закружляв у повітрі.

Чудова, неповторна осінь у рідному краї! (Олена М., 4-й клас).

Для створення у дітей цілісного уявлення про природу зимову екскурсію вчитель проводить на тому ж самому місці. Учні помічають зміни, які відбулися з настанням зими. Звертає увагу на тишу зимового парку, іскристі сніжинки, сріблястий іній на гілках. На те, що вже все листя опало, дерева сплять. Земля – під сніговим покровом. Не чути співу пташок. Хіба що заскрекоче сорока та пролетить зграйка горобців.

На уроці української мови вчитель радить використати матеріали спостережень для написання твору-мініатюри «В зимовому парку». Пропонує під час роботи використати такі слова і словосполучення: яскраве сонце, пухнастий, сріблястий сніг, іскристий іній, ясне небо, прозоре, чисте повітря. Радить скористатися образними виразами з прочитаних творів про зиму. Вчить дітей чітко мислити, логічно викладати думки, правильно будувати речення. Ось зразок такого твору:

В зимовому парку

Заходиш до парку і не віриш своїм очам. Він стоїть, ніби у казці. Дрімають зачаровані дерева. Білокорі берізки вкрилися сріблястим інеєм. Сніг іскриться, грає, Переливається під промінням яскравого сонця. Чудова Картина вийшла у зими! (Леонід К., 4-й клас).

На основі спостережень під час екскурсій, прогулянок, вчитель практикує на уроках української мови тематичні мовні п’ятихвилинки. Учні складають усні розповіді «Перший сніг», «Птахи взимку», «Зимова фантазія», «А вже весна, а вже красна», «У нашому куточку краси».

Після довгої зими, як тільки починає припікати сонечко, вчителька з учнями йде за село зустрічати весну. Це дітям дуже подобається. Вони знаходять перші проталини, розглядають травичку, що пробилася крізь сніг. Раптом помічають пролісок. Діти дивляться на нього, як на диво. Це і справді диво! На світ з-під снігу дивилися блакитні оченята квітки.

Яка смілива квітка!

Яка мужня! – вирвалося у дітей.

Пролісок, як розвідник, не боїться холоду. Перший з’являється, а за ним – інші квіти.

Так народилася у нас казка про сміливу квітку – пролісок.

Казка «Мужня квітка»

У темному гаю розквітла чарівна квітка весни – Пролісок. На дворі ще почувалася зима, а він мужньо дивився на світ блакитними оченятами. Сумно стало Проліскові самому. Він гукнув до квітів: «Гей, вставайте! Весна не за горами!» Почули голос Проліска сон-трава, мати-й-мачуха, ряст. Забуяли квіти й трави. А Пролісок непомітно зник, аж до наступної весни.

Хоч життя у Проліска коротке, та радує він усіх своїм раннім мужнім цвітом (Світлана Т., 4-й клас).

Дуже люблять діти походи, прогулянки, екскурсії до парку, шкільного саду, ближнього байраку навесні, коли явища природи швидко змінюються. Щодня – щось нове, захоплююче. Сонце пригріває сильніше, бо вище й вище піднімається над горизонтом. З’являються перші рослини, важливі події відбуваються в житті тварин. На очах у дітей розпускається листя на деревах. Все квітне.

Ось такі уроки любові до природи є джерелом мовленнєвої діяльності учнів, сприяють розвиткові у них спостережливості мислення. Вони тісно пов’язані з уроками ознайомлення з навколишнім світом, природознавством, читанням та рідною мовою, з уроками образотворчого мистецтва, трудового навчання.

Пізніше такі екскурсії в природу переросли в уроки мислення під відкритим небом. До таких уроків вчитель сучасної школи йде не один рік. І в цьому допомогають поради В.О. Сухомлинського. Пропонуємо розробки кількох уроків серед природи.

В гостях у Берізок

Урок мислення в 2-му класі (вік учнів – 7 років).

Мета: ознайомити дітей з природними процесами, що відбуваються навесні. Вчити спостерігати. Розвивати вміння висловлювати свої думки, будувати міркування. Виховувати любов до природи свого краю.

Місце проведення: парк біля школи.

Вступна бесіда з метою активізації знань дітей про весну.

– Діти, яка пора року зараз? (весна).

– А як називається перший місяць весни? (березень).

– Як ви гадаєте, чому він так називається? (Діти висувають припущення, що від слова «береза»).

– Саме так. Взимку береза «спить» дуже чутливо, а напровесні, як тільки пригріє сонечко, вона перша прокидається, відгукується на поклик і ласку весни, розкриває свої бруньки. Ось тому перший місяць весни на Україні називається березень. Світанок року. Сьогодні ми помандруємо у гості до сестричок-берізок, що ростуть у парку. Подивимося, як вони прокинулися від зимового сну.

Спостереження за весняними змінами, що сталися у березні, проводимо в парку. Діти відразу знайшли ці стрункі деревця, що соромливо притулилися одне до одного в куточку парку.

– За якими ознаками ви змогли відрізнити ці дерева від інших? (Бо у берез білий стовбур).

– Придивіться уважно, чи стовбур повністю білий? (Не зовсім, на ньому є чорні плями).

– Проведіть по корі рукою. Яка вона? (Кора гладенька, не така, як у каштана, акації).

– Подивіться, яка ажурна крона у берізок, які тендітні гілочки. На що вони схожі? (На рученьки, опущені донизу).

– Якими словами ви б описали берізоньки? (Вони молоді, високі, стрункі, ніжні, тонкі, тендітні, білокорі).

Вчитель розповідає дітям, що в Україні найпоширеніші два види берези – бородавчаста й пухнаста. Наші берізки називаються бородавчастими. Оскільки кора молодих пагонів покрита дрібненькими бородавочками, що зберігаються протягом двох років. Попробуйте рукою молоді пагони і ви в цьому пересвідчитеся.

Тут же закріплюємо знання про органи рослин. Діти називають корінь, стовбур, гілки, листя, сережки.

– А чи звернули ви увагу на листочки берези? (Вони зовсім молоденькі, ще липнуть до рук, яскраво-зелені, невеличкі, по краях зубчики).

– А де ж цвіт у берези? (Сережки).

Так, сережки – це зібрані дрібні квіти берези. Під час цвітіння вони виділяють багато пилку, який розноситься вітром.

– Як ви думаєте, про що шепочуться молоді берізки? (Вони радіють весні і про це шепочуть одна одній. Вони радіють весняному сонечку, що лагідно пестить їх, вітерцю, що розчісує кіски. Вони радіють від того, що ми прийшли до них знову).

– Хто прилетів у гості до берез? (Бджоли). Бджоли, що прокинулися від зимового сну, також полюбляють відвідувати берези. Адже з їхніх бруньок бджоли беруть речовини для бджолиного клею – прополісу.

– Діти, що ми подаруємо берізкам на прощання? (Почитаємо вірші, поспіваємо пісень).

Один хлопчик розказує слова української народної пісні «Ой, хвалилася берізонька»:

Ой, хвалилася та берізонька:

На мені кора та біленька,

На мені листя та широке,

На мені гілля та високе,