Сторінка
11
А. Загальнонауковий (міждисциплінарний) аспект: створити та соціально адаптувати концепцію відродження національної школи козацько-лицарського виховання.
Б. Філософський аспект: дослідити історичні типи освітянства та обґрунтувати методологічну модель наукового проектування соціально-культурного простору школи.
В. Соціологічний аспект: обґрунтувати та експериментально дослідити теорію лицарсько зорієнтованої освітньої діяльності особистості професіонала – вчителя, учня, психолога, соціолога тощо.
Г. Психологічний аспект: виявити, обґрунтувати й експериментально впровадити систему психомистецьких технік духовного єднання вчителів і учнів школи.
Новизна Програми трансформації:
Уперше науково (концептуально і методологічно) проектується нова освітньо-виховна система життєдіяльності загальноосвітньої школи козацько-лицарського виховання, що професійно організовує духовно збагачений, ментально зорієнтований соціально-культурний простір школи, стрижнем якого є психомистецькі технології і методи козацького духовного єднання.
Теоретичне значення Програми трансформації:
Засобами теоретичного аналізу і міжнаукової рефлексії обґрунтовуються:
А. Концепція відродження національної школи козацько-лицарського виховання.
Б. Теорія життєстверджуючої освітньої духовної діяльності.
В. Інноваційні козацько-лицарські технології шкільної освіти.
Г. Система психомистецьких технологій козацького духовного єднання особистостей.
Практичне значення Програми трансформації:
Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно збагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком нової національної школи, що вказуватиме один з вірогідних шляхів входження України до європейського соціально-культурного простору.
Строки виконання Програми трансформації:
Початок – 1998 рік, закінчення – 2009 рік. Етапи:
І. Підготовчий – 1998-1999 роки.
ІІ. Концептуально-проектно-діагностичний – 2000-2001 роки.
ІІІ. Організаційно-прогнозуючий – 2002-2003 роки.
ІУ. Розвивально-формувальний – 2004-2007 роки.
У. Результативно-узагальнюючий – 2008-2009 роки.
Критерії результативності виконання програми трансформації:
А. Духовна особистість козачати як універсам, суб’єкт та індивідуальність з чітко сформованими гуманістичними орієнтаціями, національною самосвідомістю, культурою мислення і ментальною мудрістю.
Б. Духовне єднання учасників освітнього процесу в ході неперервної розвивальної взаємодії, яка організується за принципом наступності під час проходження учнями навчальних курсів.
В. Соціальна ефективність і духовна ємність технологій і методик, які організуються за технологіями цілісного козацько-лицарського виховного процесу.
Г. Самореалізація особистістю фізичного, розумового, емоційного, морального і духовного потенціалу в ході неперервної розвивальної взаємодії із соціально-культурним довкіллям школи.
Д. Ідеї, принципи та умови ефективного впровадження козацько-лицарської виховної системи.
Е. Зміст, структура і характеристика духовно зорієнтованого, високо розвивального соціально-культурного простору школи козацько-лицарського виховання.
Ж. Рівні і психологічні засоби духовного розвитку особистості, перспективи її духовного самовдосконалення і самоактуалізації.
Позитивний результат:
А. Висока національна свідомість і самосвідомість, патріотизм і відданість ідеалам українського державотворення, демократичного суспільства, етнонаціональна злагода.
Б. Ефективність моделі школи козацько-лицарського виховання щодо розумового, соціального і духовного зростання учнів та реалізація їхнього емоційного, нормотворчого і цінністно-естетичного ідеалу.
В. Висока результативність науково спроектованого соціально-культурного простору школи щодо духовного розвитку і етнонаціонального збагачення ментального досвіду вчителя та учнів.
Г. Очевидний конструктивний вплив системи козацько-лицарського виховання на психосоціальний і духовний розвиток особистості, її національну самосвідомість, культурне зростання та навчальну успішність.
Д. Ефективна реалізація духовно-ментального потенціалу експериментального освітнього процесу в благодатному емоційно-психологічному полі культурного життя.
Е. Позитивне сприйняття соціально-культурним оточенням інноваційних, психолого-дидактичних та організаційних змін у школі козацько-лицарського виховання.
Ж. Неперехідне значення у духовному розвитку школярів системи творчих студій шкільного національно-культурного центру «Берегиня».
З. Інтенсифікація процесів духовного єднання учасників освітнього процесу, що виявляється у повазі, довірі, взаємодопомозі, щирих взаєминах між педагогами і школярами.
І. Віра, національна самосвідомість, благодатна любов, соціальна творчість і ментальна мудрість – основні риси духовно розвиненої особистості – випускника Адамівської школи козацько-лицарського виховання.
Можливий негативний прогноз:
А. Незначний загальнокультурний і духовний розвиток учителів і учнів школи козацько-лицарського виховання наприкінці трансформації порівняно з вихідними даними її констатуючої частини або з результатами діяльності масових загальноосвітніх шкіл.
Б. Істотне розходження між теоретико-прикладними здобутками фундаментальної соціально-психологічної практики і соціально-культурним та професійно-пошуковим досвідом роботи педагогічного колективу школи козацько-лицарського виховання.
В. Не відстеженні важливі експериментальні умови (щонайперше соціально-психологічні та організаційно-технологічні), що робить неможливим досягнення високих результатів експериментальної роботи.
Г. Не створені об’єктивні (валідні, надійні тощо) методи соціальної і психологічної діагностики змін у духовній сфері особистості, не відстежена динамічна картина психосоціального і духовного зростання особистості вчителів і учнів школи.
Д. Пересічний рівень методологічної або психологічної культури основних виконавців Програми трансформації.
Е. Нестача сприятливих управлінських, фінансових, психологічних умов для виконання Програми трансформації у повному обсязі.
Ризики цього етапу: головний ризик - неготовність частини ідейних соратників до тривалої, буденної, копіткої роботи. Новостворену шкільну організацію міг би чекати крах, якщо ми - лідери не змогли б навчитися плавати і випливати упродовж перших 100 днів роботи. Згодом для нас стало головним завданням не втонути в морі дріб’язкових проблем, які були головною перешкодою системному рухові на шляху до побудови принципово нової шкільної організації, не розчинитись у тій частині локального соціуму, який Ліна Костенко в одному зі своїх віршів назвала «міщанським кодлом».
Роль керівника на етапі: віднайти людей, які не могли реалізувати себе раніше і які розглядають прихід нової ідеї як шанс. Не «переборщити» з обіцянками швидкого успіху, успішної кар’єри, можливості творчої самореалізації тощо. Згодом довелось переконатися, що значна частина цих обіцянок, на жаль, виявилася нереалістичною. Та на даному етапі головне було пообіцяти, згодом роздані «аванси» були для мене стимулом; я був змушений докладати титанічних зусиль з тим, щоб хоча б частково зробити обіцяне («Я це обіцяв!», «Люди в мене повірили!»).