Сторінка
10

Компетентнісний підхід як умова формування пізнавальної самостійності учнів у навчанні фізики

Другий спосіб. Поглянемо на все з точки зору воза. Він стоїть на місці в точці T, зліва з точки A до нього наближаються пішохід і велосипедист, а справа – машина. Нехай велосипедист зустрічає машину в точці В, а пішохід – в точці С. За умовою велосипедист проїжджає відрізки AT і ТВ за один час, тому T – середина AB. Машина проїжджає відрізки BC і CT за один час, тому C – середина ТБ. Пішохід проходить AC за годину, отже, відрізок AT = 2/3АС він проходить за 40 хвилин.

Відповідь В 10.40.

3. З міста в одному напрямку виїхали три автомобілі: другий – через 10 хвилин після першого, третій – через 20 хвилин після другого. Через 30 хвилин після свого виїзду третій автомобіль наздогнав другий, а ще через 10 хвилин – перший. Через скільки хвилин після свого виїзду з міста другий автомобіль наздогнав перший?

Розв’язання

Перший спосіб («алгебраїчний»). Нехай v1, v2 і v3 – швидкості першого, другого і третього автомобілів відповідно (виражені, наприклад, в кілометрах за хвилину). Використовуючи швидкості зближення автомобілів, складемо систему рівнянь і перетворимо її

Нехай шуканий час рівний t (хвилин),. З врахуванням знайденого відношення швидкостей, отримаємо, що t = 200.

Відповідь: через 200 хвилин.

Другий спосіб («арифметичний»). 1) Оскільки третій автомобіль виїхав через 20 хвилин після другого, а наздогнав його ще через 30 хвилин, то за 30 хвилин він проїзджає таку ж відстань, яку другий проїзджає за 50 хвилин. Отже, за 120 хвилин він проїзджає стільки ж, скільки другий за 200 хвилин.

2) Оскільки третій автомобіль виїхав через 30 хвилин після першого, а наздогнав його ще через 40 хвилин, то за 40 хвилин він проїзджає таку ж відстань, яку перший проїзджає за 70 хвилин. Отже, за 120 хвилин він проїжджає стільки ж, скільки другий за 210 хвилин.

3) Другий автомобіль виїхав через 10 хвилин після першого і за 200 хвилин проїхав стільки ж, скільки перший за 210 хвилин. Значить, через 200 хвилин після виїзду з міста другий автомобіль наздогнав перший.

Відповідь: через 200 хвилин.

Третій спосіб («фізіко-геометричний»). Схематично зобразимо графіки

руху автомобілів в одній системі координат відповідно до умови завдання. Хай T – час, що пройшов від початку руху до зустрічі першого і другого автомобілів, а, b і с відповідно – відстані від міста до точок попарних зустрічей автомобілів (див. рис.). З подібності трьох пар прямокутних трикутників отримаємо:. Почленно розділимо друге рівняння на перше:. Отже,21T – 210 = 20T ↔ T = 210. Шуканий час – 200 хвилин.

Відповідь: через 200 хвилин.

Переведення процесу навчання фізики до саморегульованого рівня, коли учень володіє вищим рівнем пізнавальної самостійності, є можливим при забезпеченні наступних умов: чіткої постановки цілей навчання; цілі навчання повинні будуватись за принципом зростаючої складності, охоплюючи пізнавальну, емоційно-ціннісну, психомоторну сфери діяльності (мета повинна бути достатньо напруженною і орієнтована на максимум можливостей учня); мета навчання повинна бути усвідомленою особистою метою учня (учень задля її досягнення активно діє, висовує здогадки, вдосконалює свої здібності); забезпечення можливості точного опису цілей, вимірювання та шкали оцінок, зорієнтованість на кінцевий результат; забезпечення усвідомлення учнем значущості особистісної навчальної діяльності; формування в учнів особистісно-емоційних відношень до реального світу завдяки цілеспрямованому створенню ситуацій успіху, дотримання гігієни стресових ситуацій; забезпечення об’єктивності оцінки знань кожного учня; стимулювання активності школяра, самостійної і творчої діяльності; використання цілей-вимірників засвоєння, які охоплюють пізнавальні і емоційні процеси, забезпечують можливість порівняння досягнутої учнем мети з ціллю-вимірником, що забезпечує можливість корегування, упередження певних дій, зосередженої активності учня на певній діяльності. Отже, для того, щоб розвинути пізнавальну самостійність, потрібно створювати умови для самостійної навчально-пізнавальної діяльності: ознайомлювати учнів із особливостями навчально-пізнавальної діяльності як одного з видів людської діяльності, формувати в них позитивне ставлення до навчально-пізнавальної діяльності, створювати умови для розвитку їх пізнавального інтересу, ознайомлювати з засобами навчально-пізнавальної діяльності, використовувати їх для пізнання нових знань, набувати досвід самостійної навчально-пізнавальної діяльності. Всі ці умови можна створити через упровадження компетентнісного підходу до навчання фізики.