Сторінка
9

Компетентнісний підхід як умова формування пізнавальної самостійності учнів у навчанні фізики

Стимулювання спілкування учнів з ровесниками та дорослими з метою підвищення рівня навчальних досягнень та ерудиції учнів.

Організація шкільного лекторію, випуску радіогазет, усних журналів тощо з метою популяризації фізичних знань.

Забезпечення толерантного спілкування учнів у процесі роботи на уроці та в позакласних заходах.

Інформаційна компетентність

Залучення вчителем додаткової інформації в процесі викладання фізики.

Стимулювання учнів до використання додаткової інформації.

Створення в кабінеті відеотеки.

Активна співпраця з кабінетом інформатики щодо використання можливостей Інтернету та опрацювання навчальних програм.

Активна співпраця із шкільною бібліотекою (спільні заходи, виставки надходжень, літературні тематичні виставки «Видатні фізики», «Україна і Всесвіт» тощо).

Висвітлення значення навчального експерименту як джерела наукової інформації.

Використання малюнків, таблиць, схем як джерел інформації та передбачення складання схем, таблиць, планів, опорних конспектів як результату роботи учнів з інформацією.

Орієнтація дітей на раціональний вибір інформації зі ЗМІ.

Випуск шкільної газети, стінних газет, створення інформаційних сторінок у класних куточках.

Навчання дітей співвідношенню інформації про фізичні явища з конкретними життєвими ситуаціями.

Навчання дітей інформаційному прогнозуванню.

Компетентність самоосвіти і саморозвитку

Написання учнями повідомлень, рефератів, самостійних творчих робіт.

Використання експериментальних завдань з поясненням та обґрунтуванням учнівських результатів, виступи на конференціях.

Використання випереджальних завдань, що передбачають активну самостійну та самоосвітню діяльність учнів.

Залучення учнів до творчих виставок.

Залучення учнів до роботи в МАН.

Консультування учнів з питань самоосвіти.

Організація інтелектуальних конкурсів, ігор, предметних тижнів, які передбачають самостійне опанування учнями певних питань та їх самоосвітню діяльність.

Використання інтенсивних завдань з предмета, які передбачають пояснення учнями певних питань.

Використання навчальних програм з метою самоосвіти учнів.

Залучення учнів до роботи консультантами, що підтримує їх самоосвітній тонус.

Проведення зустрічей із науковими працівниками з метою стимулювання самоосвітньої діяльності учнів.

Поради щодо пізнавальних видань, телевізійних передач, навчальних програм, літератури тощо як засобів для самоосвіти.

Компетентність продуктивної творчої діяльності

Забезпечення високого наукового рівня викладання фізики.

Використання творчих завдань.

Створення проблемних ситуацій на основі сучасного життя.

Розв'язання розрахункових задач різними способами, використання задач підвищеної складності.

Проведення експериментів, моделювання певних процесів, у тому числі в дома.

Складання та розв'язання учнями тестів, задач, кросвордів тощо.

Складання учнями фізичних казок, віршів, науково-фантастичних оповідань, з помилками та без них.

Залучення учнів до конструювання пристроїв та обладнання.

Залучення учнів до підготовки та демонстрації цікавих дослідів.

Залучення учнів до участі в конкурсах «Колосок», «Левеня» тощо.

Залучення учнів до участі в олімпіадах, МАН тощо.

Залучення учнів до розробки та участі в заходах предметних тижнів творчого характеру.

Різні способи розв’язування фізичних задач математичними способами

Розвиваюча функція міжпредметних зв’язків визначається їх роллю в розвитку системного і творчого мислення учнів, у формуванні їх пізнавальної активності, самостійності і інтересу до пізнання природи і суспільства. Міжпредметні зв’язки допомагають перебороти предметну інертність мислення і розширюють кругозір учнів.

Виховна функція між предметних зв’язків виражена в їх сприянні всім напрямкам виховання учнів в навчанні фізики. Вчитель фізики, спираючись на зв’язки з іншими предметами реалізує комплексний підхід до виховання

Конструктивна функція міжпредметних зв’язків полягає в тому, що з їх допомогою вчитель фізики вдосконалює зміст навчального матеріалу, методи і форми навчання. Реалізація міжпредметних зв’язків вимагає спільного планування вчителями предметів природничо-математичного циклу комплексних форм навчальної і позакласної роботи, які передбачають знання ними підручників і програм суміжних предметів.

Розглянемо задачі фізичного змісту розв’язані різними способами

1. Петрик їхав з Петрово в Миколаєво, а Миколка – навпаки. Вони зустрілися, коли Петрик проїхав 10км. і ще чверть шляху, що залишився йому до Миколаєво, а Миколка проїхав 20км і третину шляху, що залишився йому до Петрово. Яка відстань між Петрово і Миколаєво?

Розв’язання

Перший спосіб. Нехай до місця зустрічі Петя проїхав 10 + x км., тоді до Миколаєво йому залишалося їхати 3x км. Коля проїхав до місця зустрічі 20 + y км., і йому до Петрово залишалося їхати 2y км. (див. мал.).

Виражаючи двома способами довжини ділянок PV і NV, складаємо систему:. Розв’завши її, отримаємо x = у = 10. Значить, відстань між Петрово і Миколаєво складає 10 + 4x = 50 (км.).

Відповідь 50 км.

Другий спосіб. Нехай S км. – шукана відстань. Тоді до зустрічі Петя проїхав 10 + 1/4 (S – 10) (км.), а Коля – 20 + 1/3 (S – 20) (км.). Отже, 10 + 1/4 (S – 10) + 20 + 1/3 (S – 20) = S. Розв’язавши рівняння, отримаємо S = 50.

Відповідь 50 км.

Третій спосіб. Нехай, проїхавши 10 км., Петя виявився в точці A, а Коля, проїхавши 20 км., – в точці B. Тоді до зустрічі Петя від A проїхав чверть відрізка AB і ще 5 км., а Коля від B – третину AB і ще 10/3 км. Означає, 5 + 10/3 = 25/3 км. складають 1 – 1/3 – 1/4 = 5/12 відрізка AB. Таким чином, AB = 12/5•25/3 = 20 км., а вся дорога дорівнює 20 + 30 = 50 км.

Відповідь 50 км.

2. По шосе в один бік рухаються пішохід і велосипедист, в інший бік – віз і машина. Всі учасники рухаються з постійними швидкостями (кожен зі своєю). Велосипедист спочатку обігнав пішохода, потім через деякий час зустрів віз, а потім ще через такий же час зустрів машину. Машина спочатку зустріла велосипедиста, потім через деякий час зустріла пішохода, і потім ще через такий же час обігнала віз. Велосипедист обігнав пішохода о 10 годині, а пішохід зустрів машину о 11 годині. Коли пішохід зустрів віз?

Розв’язання

Перший спосіб. Намалюємо графіки руху і позначимо їх точки перетину. Хай обгонам і зустрічам велосипедиста відповідають точки A, L, C, машини – точки C, K, B, а зустріч воза з пішоходом – точці M (див. рис). По умові, L і K – середини сторін AС і BC трикутника ABC, отже, M – точка перетину його медіан. M ділить медіану AK у відношенні 2:1, тому і проекція точки M ділить часовий відрізок від 10 до 11 годин в тому ж відношенні. Отже, зустріч відбулась в 10.40.