Сторінка
3

Особливості організації пропаганди логопедичних знань серед батьків дітей з порушеннями мовлення

О. Захорова вказує, що в процесі взаємодії з вихователем та логопедом батьки знайомляться з особливостями формування в дітей навичок звукового аналізу й синтезу, видами роботи з розвитку графічних навичок і зорово-моторної координації рухів. Увагу батьків залучають до формування готовності дітей до школи, розкривають можливості родини в підготовці дітей до нової соціальної ролі школяра і здійснення нових форм діяльності. Батькам пояснюються цілі і прийоми корекційної роботи з розвитку рухів органів артикуляційного апарата, показується правильне виконання вправ артикуляційної гімнастики, методика оцінки чіткості, плавності, диференційованості рухів. Пізніше батьки опановують прийомами закріплення правильної вимови звуків та їх диференціації, здобувають практичні навички з розвитку в дошкільників слухової уваги (уміння чути й розрізняти певні звуки, добирати слова із заданим звуком) та ін.

На думку М. Вайс, особливий акцент у роботі з батьками має бути зроблений на необхідності проведення роботи з активізації та збагачення словника дитини, оволодіння навичками правильної побудови речень і вмінням послідовно, логічно і правильно висловлювати свої думки, розповідати про події та враження. Батьків знайомлять із вправами з удосконалення лексико-граматичної сторони мовлення, заснованих на дотриманні тематичного принципу угруповання матеріалу. Одночасне вивчення лексичної або граматичної теми на корекційних заняттях і закріплення матеріалу цієї теми вдома сприяють більш швидкому засвоєнню його дітьми. Батькам необхідно показувати, наскільки результативно можна використовувати щоденні ситуації спілкування, спільну діяльність для збагачення знань і уявлень дитини про навколишній світ, розширення її почуттєвого досвіду, активізації розумової і мовленнєвої діяльності.

Особливого значення в роботі з батьками Т. Чернова надає формуванню мотивованого ставлення батьків до корекційних занять дитини, оскільки лише тільки в тому випадку, якщо батьки самі переконані у важливості й необхідності занять дитини з фахівцем, можна говорити про значне підвищення ефективності корекційної роботи й скороченні її строків.

О. Бачина наголошує, що педагоги мають роз'яснити батькам, що переживання дитиною свого дефекту позначається на розвиткові її особистості, поведінці, соціалізації. Зазвичай у таких дітей нестійка самооцінка, вони можуть боятися неспроможності в спілкуванні з однолітками. Крім порушення емоційно-вольової сфери в багатьох дітей з порушеннями мовлення проявляються ще й такі симптоми: низький розвиток дрібної моторики рук, нерозвиненість почуття ритму, знижений рівень розвитку пам'яті, уваги, сприйняття, більш пізнє формування словесно-логічного мислення, ніж у дітей того ж віку без мовленнєвих порушень. Усе це вимагає особливої уваги з боку дорослих до таких дітей. З огляду на це, логопед і вихователь мають пояснити батькам особливості організації виховного та навчального процесу дітей з порушеннями мовлення. Зокрема, необхідно відзначити швидку стомлюваність цих дітей, їхню емоційну неврівноваженість, невпевненість, а також необхідність розвитку психічних процесів (мислення, пам’яті, уваги, уяви).

На думку З. Богомолової, з батьками з гіперрефлексією щодо дефекту дитини необхідно проводити роз’яснювальну роботу. Зокрема, їм пояснюється, що прогноз корекції мовлення може бути дуже сприятливим, якщо дитина відчує себе спокійніше, повірить у власні сили, буде відчувати радість від власних, навіть незначних успіхів. Батькам слід нагадати, що не слід часто виправляти дитину, робити їй зауваження з приводу неправильної вимови, а логопедичні заняття мають гармонійно входити в ту діяльність, яка приваблює дитину, є для неї значущою.

Таким чином, практичний досвід роботи логопеда в процесі взаємодії з батьками дозволяє зробити висновок про те, що сучасним батькам необхідна постійна допомога логопеда та вихователя у вирішенні проблем мовленнєвого розвитку дитини. Співробітництво родини і вчителя-логопеда стає все більш затребуваним, що змушує педагогів шукати нових шляхів взаємодії, форм та методів пропаганди логопедичних знань.

Форми і методи пропаганди логопедичних знань з батьками дітей з порушеннями мовлення

До середини ХХ століття сформувалися сталі форми роботи дитячого садка з родиною, що в дошкільній педагогіці прийнято вважати традиційними. До таких форм можна віднести педагогічну просвіту батьків.

Як вказує А. Сінько, здійснювалося вона у двох напрямках: у межах дитячого садка і за його межами. В межах дошкільної установи проводилася робота з батьками своїх вихованців. За межами дитячого садка здійснювалася широка педагогічна пропаганда, мета якої – охопити переважну більшість батьків дошкільників незалежно від того, чи відвідують їхні діти дитячий садок, чи ні. Безсумнівно, ці форми і сьогодні є цікавими і необхідними, оскільки були спрямовані на взаємодію з широким колом батьків.

На думку В. Рискіної, на сучасному етапі розвитку освіти в основу роботи з батьками має бути покладене поняття розвиваючої взаємодії логопеда і родини, де кожний з її членів не лише сприяє розвитку іншого, але й знаходить умови для власного особистісного розвитку . Особливо, на нашу думку, це важливо в логопедичній групі, оскільки, робота з дітьми, які мають порушення мовлення, містить у собі корекційно-виховний вплив з боку спеціальної дошкільної установи та батьків. Тому в сучасних дошкільних закладах безперервний зв'язок з батьками здійснюється за допомогою колективної, індивідуальної, наочної форм роботи. Розглянемо їх більш детально.

Колективну роботу можна представити в кількох видах: батьківські збори, консультації, семінари, фронтальні відкриті заняття, виставка посібників, бібліотека ігор та вправ, відеотека, свята на мовленнєву тематику, дні відкритих дверей, конференції.

Групові батьківські збори в логопедичній групі проводяться тричі на рік: на початку, в середині і в кінці навчального року. Саме вони допомагають об'єднати батьків, націлити їх на допомогу команді дитячого садка, своїй групі, активно залучитися в процес виховання дітей. Важливо, щоб батьки на зборах діяли, включалися в ту або іншу запропоновану їм роботу. На перших групових батьківських зборах батькам роз'яснялося, що на дорослих членах родини лежить відповідальність за створення мотивації дитини до занять вдома, проведення занять із дитиною в різних формах поза дитячим садком, вживання додаткових заходів при наявності супутніх основному дефекту порушень. Збори необхідно призначати на час, зручний для батьків. Тема зборів повідомляється заздалегідь, щоб вони зуміли з нею ознайомитися і обговорити один з одним. Логопедові і вихователям групи надзвичайно важливо роз'яснити батькам необхідність посиленої, щоденної роботи зі своєю дитиною за завданням педагогів. Лише в такому випадку можливі гарні результати. Якщо батьки самі не в змозі самі оцінити ситуацію й зрозуміти важливість своєї ролі в навчанні й вихованні дитини, то педагогам слід допомогти їм стати зацікавленими, активними й дієвим учасниками корекційного процесу.