Сторінка
4

Особливості організації пропаганди логопедичних знань серед батьків дітей з порушеннями мовлення

Консультації, семінари, конференції логопедові важливо побудувати так, щоб вони не були формальними, а по можливості залучали батьків для розв’язання проблем, спрямовувати батьків до співпраці. Оскільки сучасні батьки ведуть інтенсивний спосіб життя, консультації мають бути гранично чіткими, містити лише необхідний батькам конкретний матеріал і проводитися не для «галочки», а для користі справи. Найбільш актуальними темами для консультацій, які цікавлять батьків дітей логопедичної групи, можуть бути такі «Артикуляційна гімнастика»; «Розвиток дрібної моторики дитини»; «Виконання домашнього завдання «; «Розвиток уваги й мислення» ; «Мовні ігри вдома»; « Як стежити за автоматизацією звуку в домашніх умовах»; « Як навчити дитину читати» ; «Як навчити звуко-буквенному аналізу». Корисно включити ту або іншу консультацію до порядку денного батьківських зборів.

До деяких консультацій готується спеціальне обладнання, тобто організується виставка посібників. Наприклад, до теми «Розвиток дрібної моторики» можна дібрати намисто, ґудзики, чобіток зі шнурівкою, мозаїку, конструктори, заводні іграшки, палички й завдання до них, кольорові та прості олівці, фарби, альбом для малювання, альбом для розфарбовування, пластилін, ножиці, голки, нитки, контури для вишивання на папері, одяг для ляльок, кубики. Батьків необхідно переконати у важливості й необхідності розвитку дрібної моторики рук дитини з порушенням мовлення. Довідатися про те, як батьки розпорядилися цією інформацією, можна з матеріалів виставки « Як умілі ручки язичку допомагали». На виставці демонструються лише ті експонати, що були зроблені дітьми і батьками вдома.

Дні відкритих дверей передбачають відвідування батьками індивідуальних і групових занять, спостереження за дітьми, визначення подальших напрямів роботи вдома.

До нетрадиційних колективних форм належать фронтальні відкриті заняття. Такі заняття корисно поєднувати заняття зі зборами, тоді батьки з більшою зацікавленістю ставляться до їх відвідування (це стосується других і третіх батьківських зборів). Спочатку логопед проводить ці заняття самостійно, а батьки спостерігають за роботою логопеда та діяльністю своїх дітей, записують ігри, вправи, вчаться методам і прийомам роботи. Пізніше батьки міняються з логопедом ролями і намагаються отримані знання реалізувати на практиці спочатку в групі, потім – удома. Головна вимога до таких занять – попереднє обговорення з батьками теми заняття і завдання, що потрібно провести з дітьми.

Цікавою в сучасних умовах є така форма роботи, як відеотека. Вона передбачає запису на відео окремих занять, консультації, індивідуальних практикумів, які батьки можуть переглянути вдома. Така форма роботи оптимізує взаємодію між логопедом та батьками, дозволяє за короткий термін ознайомити членів родини з необхідним матеріалом в доступній і зрозумілій формі.

Бібліотека ігор і вправ є стимулом до активної участі батьків у корекеційному процесі, оскільки батьки можуть скористатися добіркою практичного матеріалу. Здебільшого це матеріал, об'єднаний однією лексичною темою, що містить у собі лексичні, граматичні, словникові завдання, завдання на розвиток уваги, пам'яті. В бібліотеці логопеда мають бути в наявності всі посібники, що використовуються на фронтальних логозаняттях. Батьки можуть брати ці посібники додому, щоб використовувати їх для індивідуальних занять з дітьми. Водночас бібліотека може поповнюватися зусиллями самих батьків: добором ними практичного матеріалу, виготовлення посібників.

Корисним для розвитку комунікативних умінь і навичок, підвищення самооцінки, усвідомлення необхідності правильної мови, закріплення пройденого матеріалу є свята на мовленнєву тематику. Мовною основою свят стає той матеріал, який опрацьовується дітьми та батьками вдома. Тематика свят може охоплювати різні аспекти мовленнєвого розвитку дитини.

До індивідуальних форми роботи входять такі види: індивідуальні бесіди, індивідуальні практикуми, перегляд індивідуальних занять, записки-рекомендації, зошит для домашніх завдань, анкетування, домашня бібліотечка. логопедичний знання порушення мовлення

Особливості сімейного виховання потреби батьків у знаннях можна виявити за допомогою бесіди, найважливіша ознака якої – двостороння активність. На початку року логопед знайомить батьків з результатами обстеження дітей. З батьками кожної дитини ведеться окрема розмова, під час якої рідні дитини дізнаються про особливості її розвитку і отримують поради, рекомендації щодо корекції відхилень. Бесіду необхідно вести тактовно, адже від того, як проходять перші зустрічі логопеда з батьками, залежатиме їхнє подальше співробітництво. Для теми бесіди не слід обирати значний матеріал, слід обмежитися вузьким колом питань і не зловживати науковою термінологією, а в разі її використання, обов’язково супроводжувати поясненнями, адже логопедичні терміни можуть бути незрозумілі батькам і створять бар'єр у спілкуванні.

Індивідуальні практикуми з навчання батьків спільним формам діяльності з дітьми також мають корекційну спрямованість. Сутність цієї форми роботи полягає в тому, що батьки відвідують індивідуальні заняття логопеда з метою формування практичних навичок роботи з дитиною вдома (різні види продуктивної діяльності, артикуляційна гімнастика, розвиток зв'язного мовлення, формування звуковимови дітей тощо).

Схожу функцію виконують батьківські п'ятихвилинки, які зазвичай рекомендуються при роботі на логопункті, де батьки одержують можливість короткочасної особистої консультації.

Важливу роль у спільній, комплексній роботі логопеда і родини має анкетування батьків. За допомогою анкетування можна довідатися склад родини, особливості сімейного виховання, позитивний досвід батьків, їх труднощі, помилки. Відповідаючи на запитання анкети, батьки починають замислюватися про проблеми виховання, про особливості виховання дитини. Важливим для педагогів є питання, спрямований на виявлення потреби батьків у педагогічних знаннях. Наприклад, «З яких питань у навчанні дитини ви прагнули б одержати рекомендацію логопеда». В анкетах батьки повідомляють про те, які проблеми їх хвилюють, а логопед бере цю інформацію на озброєння при плануванні роботи з батьками. Особливо ефективним є проведення анкетування батьків на початку навчального року, адже за допомогою відомостей, отриманих з анкет, педагоги можуть дізнатися необхідну інформацію про дітей та родину, яка допомагає їхній адаптації та більш успішній взаємодії.

На думку Ю. Рібцун, крім методів анкетування існує багато інших способів вивчення родини, як групових, так і індивідуальних. Найпоширенішим з них є відвідування родини вдома логопедом та вихователем. Спостерігаючи за дитиною в сімейному середовищі, вихователь більш глибоко пізнає її інтереси, які часто відрізняються від інтересів у дитячому садку, має можливість ближче підійти до самої дитини; може виявити позитивні прийоми виховання, які рекомендує іншим батькам, або ж проблеми сімейного виховання. Кожну родину необхідно відвідувати не менше, ніж разу на рік, особливу увагу приділяючи неблагополучним родинам.