Сторінка
8

Особливості організації пропаганди логопедичних знань серед батьків дітей з порушеннями мовлення

Також була проведена консультація з практичними вправами. Мета цієї зустрічі – познайомити батьків із вправами артикуляційної гімнастики, розкрити необхідність щоденних вправ. Для цього була зроблена папка - пересувка «Артикуляційна гімнастика» та випущена брошурка «Артикуляційна зарядка для веселого язичка».

З метою взаємодії з батьками й закріплення правильної звуковимови дітей була підготовлена і показана казка у віршах «Колобок», де брали участь діти і батьки експериментальної групи.

Протягом року ми проводили анкетування батьків, що дозволяло визначити характер роботи в сім’ї по усуненню мовленнєвих порушень дітей та розробки необхідних рекомендацій. З метою пропаганди логопедичних знань батьків і залучення їх у мовленнєву діяльність із дітьми випускалися пам'ятки і рекомендації для батьків.

Також з батьками експериментальної групи в рамках круглого столу на тему «Ігри та іграшки для розвитку мовлення» був проведений конкурс-змагання «Скоромовки, чистомовки». В цьому конкурсі брали участь команда дітей і команда батьків.

Цікавим для батьків та дітей став майстер-клас з виготовлення іграшок своїми руками. Пізніше розвиваючі ігри та іграшки, зроблені батьками, ми оформили у виставку «Диво-грай».

З метою збагачення і активізації словникового запасу дітей та розвитку і корекцію зв'язного мовлення ми провели семінар-практикум для батьків на тему «Поповнення словникового запасу з допомогою ігор». Батькам були представлені дидактичні та сюжетно-рольові ігри корекційно-розвиваючого характеру, що можна використовувати в домашніх умовах.

Також з метою залучення батьків до корекційної роботи була проведена зустріч з батьками на тему: «Розвиток фонематичного сприйняття в дошкільників». Під час зустрічі батькам були запропоновані найцікавіші й доступні ігри і вправи, які можна використовувати в домашніх умовах для розвитку фонематичного сприйняття. Батьки із задоволенням грали в запропоновані ігри.

Протягом навчального року ми запрошували батьків на індивідуальні заняття з дитиною, де батьки могли спостерігати методи і прийоми роботи та досягнення дитини. Батьки мали можливість переконатися в необхідності корекційно-розвиваючих занять, і побачити не лише успіхи, але й проблеми своєї дитини. До відвідування занять батькам здавалося, що їхня дитина більш успішна, однак в ході спостережень думка більшості батьків змінилася. Вони побачили, які труднощі виникають у дитини в процесі корекції мовлення, яку роботу необхідно продовжувати вдома.

В експериментальній групі в куточку для батьків ми щотижня оформлювали стенд, який містив необхідні рекомендації для батьків, інформацію щодо успіхів кожної дитини, повідомлення про нові надходження науково-методичної літератури до бібліотеки.

Також від початку року в експериментальній групі випускалася папка- пересувка «Завдання для батьків за темами», яка поповнювалась домашніми завданнями з пройдених тем. Батьки мали можливість повторити пройдений матеріал у роздягальні або взяти папку додому.

Батькам експериментальної групи, які адекватно оцінюють рівень мовленнєвого розвитку дітей, прислухаються до порад логопеда, висловлюють бажання підвищити свою компетентність у питаннях розвитку мовлення, ми радили скористатися:

- рекламою з нових передплатних видань, що допомагає орієнтуватися в розмаїтті друкованої продукції, вибирати із цього потоку те необхідне й потрібне, що розширить знання про дитину і буде сприяти налагодженню взаємин у родині, надасть допомогу в організації дозвілля;

- запрошеннями на тематичні виставки з різної тематики. Принцип добору текстового матеріалу і оформлення приблизно той же, що й при виготовленні папок-пересувок. Відмінності – в більшому обсязі тексту, меншій ілюстративності матеріалу, необов'язковій наявності практичних посібників і зразків.

Ефективність розробленої нами методики пропаганди логопедичних знань з батьками дітей з порушеннями мовлення ми визначимо в наступному параграфі дослідження.

Аналіз ефективності розробленої методики пропаганди логопедичних знань серед батьків, що виховують дітей з порушеннями мовлення

Для того, щоб довести ефективність пропаганди логопедичних знань з батьками у процесі корекції мовленнєвих порушень дошкільників, ми провели повторне анкетування батьків експериментальної групи.

В результаті повторної діагностики було з’ясовано, що у 46,60% батьків (7 осіб) виявлено високий рівень сформованості логопедичних знань, що на 26 % вище від попередніх даних; у 53,4 % батьків (8 осіб) логопедичні знання сформовані на середньому рівні, що на 20 % нижче від попередніх даних. Батьків з низьким рівнем логопедичних знань після впровадження розробленої нами системи роботи з їх пропаганди не виявлено. Результати повторного анкетування подано в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Рівні сформованості логопедичних знань батьків дітей із порушеннями мовлення на констатувально-контрольному етапі експерименту

У результаті повторного дослідження сформованості мовлення дітей, після впровадження пропагандичної роботи з батьками, нами були визначені також дві групи дітей: до першої увійшли дошкільники без порушень мовлення (таких виявилося 27), до другої увійшли діти з порушенням звуковимови (таких виявилось 7, п’ятеро – з контрольної групи, 2 – з експериментальної).

На підставі отриманих даних за рівнем успішності дошкільників також розподілили на 3 групи – високий, середній, низький. Дані, отримані в результати повторної діагностики рівня сформованості усного мовлення дошкільників Полтавського ДНЗ комбінованого типу № 59 «Малятко», Центру Ранньої Соціальної реабілітації дітей-інвалідів, ми занесли до таблиці 2.

З таблиці 2 видно, що у групі дітей із ЗНМ (і в експериментальній, і в контрольній), відбулися не лише кількісні, але й якісні зміни. Проте, у дошкільників експериментальної підгрупи, чиї батьки були залучені у систему пропаганди логопедичних знань, ці показники значно вищі.

Так, дані повторної діагностики розвитку фонетики-фонематичної системи вказують, що в контрольній групі показник високого рівня сформованості підвищився на 17%, а в експериментальній – на 75%. У порівнянні з першим дослідженням у 7 дошкільників із ЗНМ порушень звуковимови після занять за комплексною програмою не виявлено, а, отже, рівень їх мовного розвитку став набагато вище.

Повторна перевірка розвитку граматичної будови мовлення дає підстави стверджувати, що у дітей контрольної крупи показник успішності підвищився на 11,4%, в експериментальній – на 50%.