Сторінка
7
Другим завданням констатувального експерименту було визначення рівня сформованості логопедичних знань у батьків дітей із порушеннями мовлення. Увага батьків до мовленнєвого розвитку дітей, знання його основних етапів могло б сприяти вчасній корекції. Для цього нами була розроблена анкета для батьків.
Анкетування батьків проводилося для визначення сформованості в них уявлень про етапи нормального мовленнєвого розвитку дітей, можливих відхилень у цьому процесі, виявлення основних запитів, пропонованих працівникам дошкільних установ, визначення форм спілкування дитини з батьками та іншими дорослими в складі родини.
Для визначення сформованості логопедичних знань нами були розроблені такі критерії (таблиця 2.1.)
Таблиця 2.1 Критерії сформованості логопедичних знань батьків дітей із порушеннями мовлення
|
Рівень |
Критерії |
|
Низький (емпіричний) |
Батьки можуть, лише виділити певні явища й факти поведінки дитини. Низький рівень педагогічної спостережливості й спілкування з дитиною виявляється в тому випадку, коли батьки вважають необов'язковим втручатися в процес навчання і виховання дитини, далекі від її потреб і турбот, не демонструють прагнення до спільних занять |
|
Середній (емпатійний) |
Батьки виражають своє емоційне ставлення порушень мовлення дитини. Вони не завжди помічають особливості мовлення своєї дитини, але знають про наявність переживань у дітей, прагнуть до комунікативного контакту в процесі спільної діяльності. Незважаючи на зовнішню заклопотаність проблемою, до мовленнєвих труднощів дитини ставляться індиферентно: найчастіше вважають, що порушення мовлення не настільки серйозні і можуть бути відкориговані в процесі спонтанного мовленнєвого розвитку дитини. |
|
Високий (аналітичний) |
Батьки прагнуть аналізувати явища, розкривати їх суть, причини і, при необхідності, розробляти програму впливу на мовлення дитини. Батьки дають розгорнуті відповіді на запитання анкети, повідомляють інформацію, що виходить за межі необхідного, але, на їхню думку, важливу для кращого розуміння дитини. У цих родинах батьки знайомі із проблемами дитини й намагаються допомогти в їх розв'язанні, мають спільні захоплення. Ці батьки активно цікавляться мовленнєвими проблемами дітей. Діти таких батьків, як правило, мають сформовану мотивацію до занять із логопедом. Батьки серйозно сприймають завдання додому, ретельно виконують їх з дитиною. |
Результати анкетування батьків дітей із ЗНМ дають підстави стверджувати, що 13,3% батьків (2 родини) мають низький рівень сформованості логопедичних знань. Ці батьки не підтримують контактів з логопедом та вихователем, нерідко безвідповідально ставляться до виховання, мають низький рівень педагогічних знань.
У 73,3% батьків (11 осіб) виявлено середній рівень сформованості логопедичних знань. Вони розуміють цілі і завдання виховання, прагнуть одержувати педагогічні знання, позитивно реагують на співпрацю з логопедом та вихователем у процесі корекції мовлення своїх дітей. Однак не завжди ці батьки правильно застосовують педагогічні знання в практиці сімейного виховання, не завжди узгоджують свої впливи з вимогами ДНЗ, не систематично контролюють корекційний процес.
У 26,6% батьків (4 особи) логопедичні знання сформована на високому рівні. Батьки розуміють вимоги до виховання дітей, цілі і завдання сімейного виховання, позитивно сприймають педагогічну допомогу вихователів та логопеда, працюють над підвищенням рівня педагогічних знань, узгоджують свої вимоги до дитини з вимогами ДНЗ.
Результати діагностики логопедичних знань батьків дітей із ЗНМ ми занесли до таблиці 2.1.
Таблиця 2.1. Рівні сформованості логопедичних знань батьків дітей із порушеннями мовлення на констатувальному етапі експерименту
|
Високий |
Середній |
Низький | |||
|
к-ть |
% |
к-ть |
% |
к-ть |
% |
|
4 |
26,6 |
11 |
73,3 |
2 |
13,3 |
Дані таблиці 2.1. дозволяють стверджувати, що більшість батьків (86,6%) характеризує недостатній рівень логопедичних знань. Дошкільники із ЗНМ зростають у різних соціальних і психологічних сімейних умовах. Наявний у більшості випадків брак спілкування з дорослими, відсутність мовленнєвої роботи в родині і використання не завжди коректних методів виховання впливає на мовленнєвий розвиток дітей. У багатьох випадках сімейні умови життя і виховання дошкільників не сприяють своєчасному виявленню й виправленню мовленнєвих недоліків, що засвідчує необхідність проведення пропаганди логопедичних знань з батьками дітей експериментальної групи.
Система роботи з формування логопедичних знань у батьків дітей з порушеннями мовлення
Успіх корекційно-виховної роботи в логопедичній групі визначається продуманою системою, частиною якої є логопедизація всього навчально-виховного процесу.
На нашу думку, цілеспрямована, систематично спланована, комплексна робота логопеда, усвідомлене й зацікавлене включення в цей процес батьків - найважливіший аспект підвищення результативності навчання дітей із порушеннями мовлення.
Як вказує О. Лагутіна, програма роботи з родиною, особистісно-орієнтований підхід, спрямований на виявлення, розкриття й підтримку позитивних особистісних якостей кожного з батьків, необхідні для успішної співпраці з дитиною. Не менш важливі урахування вікових, індивідуальних та типологічних особливостей дитини, результатів її психолого-педагогічного і логопедичного обстеження, а також облік індивідуальних та особистісних особливостей батьків, рівня їхньої педагогічної компетенції і особливостей взаємин з дитиною.
На нашу думку, індивідуально-практичні заняття – ефективна форма навчання батьків елементарним методам корекційно-розвиваючої роботи з дитиною. В батьків формується адекватна взаємодія в системах «батько – дитина» і «батько – педагог», підвищується рівень педагогічної компетентності, в результаті чого покращуються взаємини, формується адекватна оцінка можливостей дітей, підвищується ефективність корекційно-розвиваючого процесу.
З огляду на це, плануючи роботу з батьками, ми намагалася урізноманітнити форми і методи залучення батьків до мовленнєвої діяльності з дітьми.
На початку навчального року ми відвідали батьківські збори в групі з метою аналізу основних відхилень в мовленнєвому розвитку дітей, причин їх виникнення, демонстрації ступеня відхилення від норми і необхідності спільних зусиль дошкільного закладу та родини в подоланні дефекту. На перших зборах батьки познайомилися із завданнями навчання, індивідуальним планом корекційної роботи, режимом ДНЗ.