Сторінка
5

Особливості організації пропаганди логопедичних знань серед батьків дітей з порушеннями мовлення

Однією з основних формою взаємодії логопеда з батьками є зошит для домашніх завдань. Залежно від форми мовленнєвого порушення завдання в зошиті даються не лише зі звуковимови, а й по формуванню словника, граматичних умінь і навичок, на розвиток уваги і пам'яті дітей. Зошит заповнюється логопедом два-три рази на тиждень для того, щоб заняття вдома проводилися систематично. Ця форма роботи, на нашу думку, допомагає логопедові спостерігати як за станом включеності батьків в корекційний процес, так і за рівнем психолого-педагогічної компетенції батьків з окремих питань. Ця інформація надалі слугує темою для індивідуальних консультацій.

На думку О. Степанової, значну роль у результативній роботі батьків з дітьми відіграє підібрана логопедом бібліотечка авторських посібників, наприклад: «Розвиток фонематичного сприйняття. Альбом дошкільника», «Корекція порушень складової структури мовлення. Альбом для індивідуальної роботи з дітьми 4-6 років», «Формування лексико-граматичної компетенції дитини. Альбом дошкільника», «Формування і розвиток зв'язного мовлення. Альбом дошкільника». Їх можна з успіхом використовувати в якості методичного і наочного матеріалу для індивідуальних занять батьків з дитиною за завданням логопеда. Використовуючи альбоми, розраховані на корекцію всіх можливих параметрів роботи з дітьми, логопедові непотрібно переписувати окремі рекомендації або завдання для батьків – вони в доступній формі пояснені в посібниках. Кожен альбом містить теоретичну і практичну частини, ілюстрації, які дозволяють ефективно впливати на вдосконалення відповідного компонента мовленнєвої системи дошкільника. Докладний опис понять, термінів, завдань і вправ дозволяє дорослому, який не має спеціальної підготовки, успішно займатися корекційною і розвивальною діяльністю в домашніх умовах.

Наочна форма роботи дуже важлива для батьків, діти яких мають порушення мовлення. До них належать: дошка оголошень, папка-пересувка, щоденники, екран звуковимови, інформаційні листи, газета для батьків, мовленнєвий куточок, домашні завдання, домашня ігротека. Наочність пропаганди забезпечується застосуванням різноманітних ілюстрацій, демонстрацій практичних робіт, виставковим матеріалом має на меті стимулювати активність батьків.

Так, папка-пересувка являє собою матеріал із практичними порадами та рекомендаціями, який змінюється тричі на рік і передається від родини до родини всередині групи. Ці папки можуть бути як груповими, так і індивідуальними. В індивідуальну папку містяться матеріали, дібрані з урахуванням індивідуальних особливостей конкретної дитини, і містять практичні рекомендації для окремої родини, що дозволяє батькам виробити індивідуальний підхід до своєї дитини, глибше будувати з нею взаємини в період дошкільного дитинства.

Мовленнєвий куточок функціонує у вигляді оформленого планшету з відображенням мовленнєвої роботи логопеда з дітьми. Він містить корисну інформацію, яку батьки можуть вивчити, приходячи за своїми дітьми, поки ті збираються додому. Мовленнєвий куточок може містити такі рубрики: «Домашнє завдання», «Домашня ігротека», «Екран звуковимови». Рубрика «Домашнє завдання» дає батькам практичні рекомендації з формування різних мовленнєвих навичок, наприклад артикуляції; з виявлення рівня розвитку деяких складових мовлення дитини, наприклад: як перевірити рівень розвитку фонематичного слуху в дитини. Рубрика «Домашня ігротека» знайомить батьків з іграми, ігровими вправами й завданнями на закріплення різних мовленнєвих навичок. Екран звуковимови відображає кількість порушених звуків у дітей групи та динаміку виправлення звуковимови. Батьки наочно бачать, як просувається процес корекції звуків (це позначається кольоровими символами), який звук ще автоматизується, а який уведений в мовлення. Раз на тиждень матеріал на стендах куточку оновляється. При оформленні стендів використовуються не лише малюнки, написи «від руки», але плакати і фотографії.

Щоденники інформують батьків про успішність дитини. Відзначимо, що в них не передбачене оцінювання за бальною шкалою, а лише інформація про виконану роботу на занятті в групі та її результати.

Прайс-листи орієнтують батьків у великій різноманітності розвиваючих ігор, наукової літератури та іграшок, що наповнили ринок. Текст складається педагогами групи з урахуванням їх необхідності і корисності для дитини. Вказівка адреси магазинів і цін заощадить час батьків, який вони з успіхом можуть використовувати для спілкування зі своєю дитиною.

На думку В. Ричкової, роботу з батьками дітей з порушеннями мовлення доцільно проводити у двох формах: письмовій та усній. Дослідниця підкреслює перевагу письмової форми: по-перше, безпосереднє спілкування вимагає багато часу; по-друге, батькам важко утримати в пам'яті всю інформацію, яку вони послідовно одержують від педагогів; по-третє, для того, щоб батьки змогли осмислити і використовувати отримані рекомендації, їх необхідно переконати в цьому, запропонувати певний алгоритм дій і озброїти пам'яткою, яка дозволить здійснювати ці дії послідовно й точно.

Н. Вершиніна наголошує, що робота з батьками може бути побудована в такий спосіб: логопедом проводяться консультації у вигляді батьківських зборів, на яких повідомляються основні відомості про мовленнєві порушення в дошкільників, їх причини, прояви, можливості корекції. Щоденне консультування батьків з питань мовленнєвого розвитку дітей, рекомендації з виконання домашніх завдань проводяться здебільшого вихователями з урахуванням психологічних особливостей батьків .

Таким чином, аналіз наукової літератури дозволяє стверджує, що метою пропаганди логопедичних знань є формування психолого-педагогічної компетенції батьків дітей з порушеннями мовлення. Завданнями пропаганди логопедичних знань є підвищення активності батьків у попередженні та корекції мовленнєвих порушень дітей, систематизація наявних у них знань, озброєння практичними прийомами роботи.

Дослідження вчених довели, що робота логопеда і вихователя з батьками дітей із порушеннями мовлення полягає у наданні консультативної і практичної допомоги батькам і має здійснюватися в таких напрямах: 1) психолого-педагогічна просвіта батьків; 2) гармонізація дитячо-батьківських відносин; 3) допомога батькам у формуванні адекватної оцінки стану дитини; 4) оптимізація соціальних контактів родини; 5) навчання батьків прийомам корекціно-логопедичної роботи з подальшим контролем за її здійсненням.

Варіанти взаємодії з родиною дитини в процесі пропаганди логопедичних знань різні: відвідування співробітниками родини вдома, анкетування батьків проведення дня відкритих дверей у групі, участь батьків у складанні індивідуальних планів розвитку їх дитини, щоденні бесіди під час прийому дітей, індивідуальні консультації, свята на мовленнєву тематику, розміщення інформації для батьків на дошці оголошень, оформлення кімнати для бесід з фахівцями, зустрічей з іншими родинами, можливість брати напрокат розвиваючі ігри, іграшки, посібники з педагогіки та логопедії. При проведенні роботи з підвищення педагогічної культури батьків дітей з порушеннями мовлення з-поміж серед усіх форм роботи (колективна, індивідуальна, наочна) особливої ваги набуває оволодіння батьками практичним прийомами роботи, що дуже важливі для досягнення результатів у корекційному процесі. Це не просто механічне виконання завдань і вправ, а рівень самосвідомості й зацікавленості батьків, який сформувався у них завдяки поетапній, вдумливій роботі логопеда та вихователя. Показником рівня самосвідомості батьків виступає розуміння важливості й потреби набуття знань і вмінь для здійснення практичної допомоги своїй дитині.