Сторінка
2

Особливості організації пропаганди логопедичних знань серед батьків дітей з порушеннями мовлення

О. Вершиніна вказує, що в процесі логопедичної роботи батьки можуть значно вплинути на швидкість подолання мовленнєвих порушень: регулярне, щоденне виконання з дитиною домашніх завдань логопеда дозволяє значно скоротити час проведення корекційної роботи. Найчастіше, на жаль, тільки розв’язання лікувальних, педагогічних чи психологічних проблем змушує батьків звернути увагу на процес мовленнєвого розвитку дітей, формування їхньої особистості, становлення характеру.

В цьому зв’язку О. Бачина виділяє дві групи реакції батьків на мовленнєві порушення дітей. До першої групи дослідниця відносить батьків, які нехтують проблемами дитини, а відповідальність за їх усунення покладають на медичних та педагогічних працівників. До другої групи віднесені батьки, в яких усвідомлення мовленнєвого дефекту малюка викликає почуття провини, що, в свою чергу, може призвести до гіперопіки. Як у першому, так в другому випадках йдеться про неадекватне ставлення дорослих до проблем дитини з порушеннями мовлення, оскільки, на нашу думку, як значні навантаження, так і недостатня увага з боку дорослих негативно позначається на корекційному процесі, в який включена дитина. Досягнення цілей навчання, виховання і корекції дітей із порушеннями мовлення передбачає активну участь батьків, які повинні не лише знати і розуміти, яку корекційну роботу здійснює персонал дошкільного закладу, але і продовжувати, доповнювати зусилля логопедів та педагогів в домашніх умовах.

З огляду на це, С. Пахомова вважає, що головне завдання дошкільної установи в роботі з батьками дітей з порушеннями мовлення полягає у формуванні психолого-педагогічної компетенції батьків. Під психолого-педагогічною компетенцією батьків дослідниця розуміє певний рівень знань про психофізіологічні особливості розвитку дітей певного віку та засоби педагогічного пливу з метою усунення мовленнєвих недоліків. Розв’язання означеного завдання в сучасних умовах можливе в процесі організації педагогічної просвіти батьків шляхом пропаганди логопедичних знань.

На думку М. Храмової, просвітницька робота із батьками з проблем порушення мовлення та їх корекції – один з найважливіших напрямків діяльності логопедів. Робота логопеда з родиною, що виховує дитину з порушенням мовленнєвого розвитку, має на меті: надання кваліфікованої підтримки батькам; допомогу близьким дорослим в створенні комфортного сімейного середовища для повноцінного розвитку дитини; створення умов для активної участі батьків у вихованні і навчанні дитини; формувати адекватні взаємини між дорослими та їхніми дітьми. Дослідниця виокремлює такі основні завдання просвітницької роботи з батьками:

- задоволення потреб дітей з порушеннями мовлення в інтелектуальному, культурному й моральному розвитку;

- профілактика мовленнєвих порушень у дітей раннього віку;

- організація і проведення на високому професійному рівні навчально-виховної, методичної і дослідно-експериментальної роботи із проблем подолання мовленнєвих порушень;

- удосконалення методики проведення різних видів занять та їх навчально-методичного і матеріально-технічного забезпечення;

- підвищення педагогічної кваліфікації вчителів;

- організація і проведення педагогічних експериментів з пошуку і впровадження нових інформаційних технологій навчання;

- обмін досвідом між логопедами, вихователями та іншими фахівцями;

- організація взаємодії з батьками дітей;

- вивчення досвіду роботи інших навчальних закладів.

Отже, на відміну від інформування, педагогічна просвіта припускає наявність зворотного зв'язку між батьками та логопедом, виявлення позицій суб'єктів у ході обговорення тих або інших питань. Метою пропаганди логопедичних знань є підвищення активності батьків у попередженні та корекції мовленнєвих порушень дітей, систематизація наявних у них знань, озброєння практичними прийомами роботи з дітьми. Логопед дошкільного закладу в процесі пропаганди логопедичних знань виступає вихователем дітей і партнером батьків.

Напрями роботи вихователів та логопеда з батьками дітей з порушеннями мовлення

Як вказує І. Чепленков, діти з порушенням мовлення належать до неоднорідної та численної групи, для якої оволодіння мовленням і рідною мовою – єдиний і основний шлях здобуття освіти та особистісного розвитку. Відхилення від вікових нормативних показників у розвитку усного мовлення зумовлюють неспроможність дитини увійти в соціальні контакти з дорослими і ровесниками, опанувати навчальну діяльність, що гальмує процес засвоєння загальноосвітніх знань, розвиток навчальних умінь, навичок читання й письма в початковій школі, а також особистісний поступ дитини.

З огляду на це, на думку О. Перчаткіної, логопедичний супровід вихованців – головний напрям роботи з родинами, які виховують дітей з порушеннями мовлення. Логопедичний супровід розглядається нами через взаємодію логопеда з учасниками корекційного процесу: дитина, батьки, вихователі. Успіх роботи логопеда значною мірою залежить від тісного контакту з педагогами та батьками, від єдності вимог, прийомів роботи дітьми. Взаємодія логопеда з педагогами та батьками здійснюється на всіх етапах роботи з дитиною, починаючи з первинного обстеження, результати якого повідомляються вихователям та батькам. Також педагоги та родина систематично інформуються про специфіку і зміст корекційно-розвиваючої роботи з дітьми, і одночасно одержують інформацію про успіхи дітей. На нашу думку, реалізація корекційних завдань у режимі взаємодії всіх учасників освітнього простору (дитина-логопед-вихователь-батьки) дозволяє розширити класичну схему супроводу дитини (Схема 1.1.):

Схема 1.1

О. Степанова відзначає, що робота логопеда і вихователя з батьками дітей із порушеннями мовлення має здійснюватися в таких напрямах:

1) психолого-педагогічна просвіта батьків;

2) гармонізація дитячо-батьківських відносин;

3) допомога батькам у формуванні адекватної оцінки стану дитини;

4) оптимізація соціальних контактів родини;

5) навчання батьків прийомам корекційно-логопедичної роботи з подальшим контролем за її здійсненням.

Завдання консультативної роботи логопеда, вихователя, зміст програмного матеріалу, а також очікувані результати у вигляді реалізації батьками отриманих знань, сформованих умінь і навичок у спільній з логопедом корекційній діяльності подано в Таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Програма роботи логопеда з батьками дітей з порушеннями мовлення