Сторінка
4
Головним аргументом на користь включення похідних інструментів у сферу дослідження є їх функції: мінімізація валютного ризику, процентних ставок, важлива також спекулятивна функція, оскільки деривативи надають необхідні потенційні можливості для надприбуткових операцій як високодохідні активи [6].
Активній роботі ринку валютних деривативів в Україні перешкоджає відсутність обґрунтованої законодавчої бази, яка б відповідала реальній економічній ситуації в країні та загальноприйнятим у світовій практиці поняттям та регулятивним механізмам. До цього часу не вирішено питання бухгалтерського обліку операцій з валютними деривативами.
У розвинених країнах ринки валютних деривативів за обсягами операцій перевищують усі інші сегменти фінансового ринку [7]. Україна ж активно зберігає всі діючі обмеження на валютному ринку. Звичайно, що сформувати ринок валютних деривативів складно навіть через те, що в Україні відсутній нормальний спотовий ринок. Цілком зрозуміла і позиція Національного банку, який заборонив операції з валютними деривативами, передбачаючи загрозу їх впливу на зниження курсу гривні.
Значного імпульсу розвитку строкового ринку в Україні могла б надати співпраця НБУ, Державної комісії із цінних паперів та фондового ринку, податкових органів, фахівців бірж у розробці моделей функціонування валютного ринку в цілому, його структури і взаємодії складових, можливих форм і засобів регулювання.
Література:
1. Бюлетень Національного банку України. – 2002. – № 7. – С. 44.
2. Буренин А.Н. Рынки производных финансовых инструментов. – М.: ИНФРА-М., 1996. – С. 322.
3. Там саме.
4. Михайлов Д.М. Мировой финансовый рынок. – М.: ФБК-ПРЕСС, 2000. – С. 386.
5. Береславская Е.И. Основные тенденции развития валютного рынка в 2000 г. // Финансовые рынки. – 2001. – № 1.
6. Михайлов Д.М. Мировой финансовый рынок. – М.: ФБК-ПРЕСС, 2000. – С. 93.
7. Береславская Е.И. Основные тенденции развития валютного рынка в 2000 г. // Финансовые рынки. – 2000. – № 1. – С. 55.