Сторінка
14

Проблема розвитку дитячих творчих здібностей

Вид творчості: колективна

Хід заняття

Логіка побудови заняття була така, що голов­ному творчому завершенню скласти казку - передували численні цікаві лексичні, граматичні вправи, які допомагали актуалізувати необхідний для творення словник, активізуючи, збуджували мислення, уяву, емоційний стан дітей. Все це дозволяло разігріти їх, викликати сильне бажання придумувати, створити атмосферу радісної фантазуючої гри.

Зазначимо, що на інших заняттях ми теж використовували прийоми малювання ілюстрацій до епізодів казки. Потім вихователь, зазвичай, про­понував дітям назвати свій епізод ключовим словом, реченням і визна­чити по черзі розповідали казку ще раз.

Наведемо приклад гри-фантазування.

Фрагмент № 3

Тема. Розповідання української народної казки «3ачарована дівчина»

Мета: вчити дітей сприймати образний зміст твору, закріплювати знання дітей про жанрові особливості, композиційну структуру, мовні засоби української народної казки: своєрідність початку, закінчення. Продовжувати розвивати поетичний слух дітей: вміння виділяти в тексті засоби виразності: дівчина-красуня, сіренький зайчик, порівнян­ня, епітети. Розвивати мовленнєві творчі здібності, уміння скла­дати невеликі твори за заданою темою, придумувати нові епізоди до сюжету казки.

Матеріал: ілюстрації до казки, картки-завдання.

Методичний коментар: протягам заняття вихователь звертав увагу дітей на особливості української народної казки в порівнянні з російсь­кими.

Хід

Вихователь читав дітям казку. Після розповідання казки вихователь звернув увагу дітей на те, що в казках завжди щаслива кінцівка, які б пригоди не траплялися з героями, попросила пригадати, як трагічно починаються та закінчуються україн­ські та російські казки та якими словами. Бесіда за змістом казки включала не тільки запитання, але й творчі завдання, вправи. Вихователь стимулював творчі прояви дітей, допомагав Їм висловити свої припущен­ня у зв'язному висловлюванні.

Також йшла активна робота над ознайомленням дітей малими фольклорними формами.

Дітей вчили розуміти значення образних висловів, стимулювали до фантзуваня створенням спеціальних умов до само­стійного складання загадок; промовлялок, лічилок, складання невеличких історій за змістом прислів'їв та приказок, скоромовок. Занят­тя передбачали численні лексико-граматичні вправи, інтелектуално­творчі завдання, а також елементи художньої творчості.

Наведемо приклад такого заняття з включенням гри-фантазування.

Фрагмент №4

Тема: «Ознайомлення з малими фольклорними формами».

Мета: продовжувати вчити дітей відгадуванню загадок, усвідомлен­ню Їх образного змісту, знайомити з жанровими особливостями прислі­в'Їв та приказок, вчити складати невеличкі розповіді за змістом прислів’їв.

Матеріал: чарівна торбинка з набором іграшок, предметні картинки, олівці, папір.

Методичний коментар: заняття складалося з чотирьох частин, кож­на 3 яких була присвячена одному з фольклорних жанрів.

Хід заняття

На початку занятгя вихователь демонстрував дітям чарівний мішечок з іграшками і пропонував відгадати, що в ньому знаходиться, якими способами можна про це дізнатися (пощупати, вгадати, дістати з мішечка). Вихователь доповнював - ще можна відга­дати загадку про те, що в мішечку, спитати про те. Далі дітям пропонува­лися загадки (про білку, півника, лисичку, грибок, капусту), після кожної з яких проводився детальний художній аналіз тексту, аналіз образних висловлювань.

Наступна частина заняття була присвячена промовлянню за6авля­нок, невеличких пісень, віршованих жартів.

Потім вихователь провів бесіду про подіі в їхньому власному житті, яка підготувала дітей до усвідомлення значення прислів'я "Добре роби, добре і буде", за змістом якого педагог запропонувала дітям скласти невеличку розповідь і намалювати до неї ілюстрацію.

Отже, наша основна ідея активізувати мовленеву творчу діяльність, розвиваючи мовленнєві творчі здібності. Ми помітили, що мовлення дітей стало багатшим у лексичному і граматичному плані, якісно поліпшився переказ художніх творів складання самостійних розповідів, казок і оповідань. Але переважна більшість дітей у процесі складання власних висловлювань мала требу в допомозі з боку вихователя, тож такі прийоми підтримки, стимулювання, корекції твор­чого розпавідання, як підказка слова, повторення останнього слова, фрази, натяк, навідні запитання, су

місне мовлення тощо, активно вживалися не тільки на першому, а й на наступних етапах для тих дітей, хто відчував певні труднощі.

Другий етап - відтворюючий.

Мета другого етапу: створення умов цілеспрямованого розвитку інтелектуальних та творчих мовленнєвих здібностей.

Пріоритетною лінією навчання був інтелектуально-творчий напрямок, завдяки якому відбувається розвиток творчої уяви дивергентного мислення, розвиток творчих можливостей дітей, що збагачує їхні можливості у самостійному пошуку способів розв’язання мовленнєвих творчих завдань паралельно проводиться робота з формування зв’язності та цілісності висловлювання, складеної дітьми розповіді.

Змістовною лінією була мовленнєва робота, яка підпорядковувалась завданням розвитку творчого характеру, мислення й фантазування.

Функціональна лінія була пов’язана з розвитком зв’язності, цілісності складених текстів. Було визначено такі завдання другого етапу роботи:

Розвивати швидкість, гнучкість, мислення, творчу уяву через використання ігор-фантазувань

Ознайомити дітей з засобами вираження художнього образу в різних видах діяльності.

Формувати знання про засоби творчих дій в різних видах діяльності.

Основою для здійснення такої роботи являється створення розвивального середовища, що постійно містить у собі ознаку новизни та проблемності.

Одним із найважливіших принципів такого виду роботи був принцип багатоваріантності рішень, який сприяв розвитку гнучкості, швидкості мислення.

Фрагмент № 5

Тема: Перетвори вірш у казку.

Складання творчої розповіді за віршем Григорія Чубая «Хмарка йшла на іменини»

Мета: вчити дітей складати самостійну розповідь з темою вірша, відтворюючи жанрові особливості казки, використовуючи засоби мовної виразності. Сприяти розвитку мовотворчих здібностей людей.

Матеріал: великий аркуш паперу, фарби, олівці, аркуші паперу для кожного.

Хід заняття

Вихователь разом з дітьми пригадує яке небо, коли йде дощ, який настрій у дітей і чому. Потім пропонує на великому папері намалювати фарбами дощові хмари і дощ. Керуючи роботою вихователь, пропонує намалювати великі сірі важчезні хмари і маленьки хмарки. Вихователь розповідає вірш Григорія Чубая.

Хмарка йшла на іменини

До сестрички, до хмаринки

В подарунок дощ несла

Й ненароком розлила.

Потім пропонує дітям скласти казку за віршем, за структурно–логічною схемою. В процесі складання казки діти можуть малювати свої казкові історії. Після закінчення роботи, діти розповідають, яка історія вийшла.

Фрагмент №6

Тема: «Складання творчої розповіді за віршем Петра Ребра «Соняхи».