Сторінка
17

Проблема розвитку дитячих творчих здібностей

Здібності поділяють на загальні та спеціальні. До загальних відносяться здібності до навчання і праці, а спеціальні - це лише появи, різні сторони загальних здібностей до засвоєння досягнень людської культури.

Творчі здібності відносять до спеціальних здібностей. Творчі здібності – це інтегральна якість особистості, яка об’єднує когнітивну та особистісну сфери і виявляється при дозріванні багатьох психічних структур.

До творчих здібностей відносять музичні, художні, мовленнєві здібності.

Мовленнєві творчі здібності дітей дошкільного віку — це такий рівень прояву психологічних особливостей дитини (сприймання, мовлення, мислення, творчої уяви), який забезпечує їй стійкий інтерес та успіх у мовленнєвотворчій діяльності (складанні на основі комбінування уявлень власних творів, у зв'язному, змістовому образному висловлюванні своїх самостійних думок, вражень і переживань). Ми визнаємо існування різного рівня прояву цього виду спеціальних творчих здібностей у дошкільників. Компонентами структури здібності до мовленнєвотворчої діяльності дошкільників являються:

1) художньо-естетичне сприймання, що передбачає емоційну чутли­вість літературного тексту та відчуття засобів художньої виразно­сті;

2) чуття мови, що характеризується адекватним сприйманням, засвоєнням, виробництвом і відтворенням мовних засобів;

3) літературно-мовленнєва координація, яка представляє здібність усвідомлено відбирати необхідний літературно-мовний матеріал відповідно до задуму і жанру самостійного мовленнєвого висловлювання;

4) творча уява, що проявляється у створенні дітьми літературно-мо­вних образів на основі комбінування уявлень.

2. На основі аналізу наукових підходів були визначені шляхи, методи та умови розвитку мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.

Розвиток мовленнєвих творчих здібностей відбувався за трьома основними напрямками: збудження інтересу (поширення кругозору дитини, надання можливостей діяти за інтересами, можливості визначати самостійно власні інтелектуальні завдання, проблеми та самостійно їх вирішувати), розвиток здібностей до мислення і сприймання, розвиток різних видів творчої продуктивної діяльності дітей4; врахування творчої актив­ності дитини важливий чинник розвитку її творчого потенціалу до­зволяє організувати навчання, в якому дитина виконує активно-пошукову та перетворюючу роль

Педагогічний вплив на розви­ток творчих здібностей дитини є обов'язковою умовою розвитку мовленнєвих творчих здібностей, він допомагає спрямувати творчу ініціативу дитини у правильне русло, розвивати та стимулювати дитячі творчі здібності вже з 4-5 років.

Визначено, що розвиток мовленнєвих творчих здібностей вимагає побудування навчального процесу з урахування дидактичних принци­пів які визначають зміст, методи і організацію навчання і виявляються надійним керівництвом до дії: загалнометодичні — що складають основу на­вчання мовлення; часковометодичні — правильні для окремих видів навчальної роботи, а також вузькі принципи, які працюють лише при вивченні окремих тематичних розділів.

Розвиток мовленнєвих творчих здібностей відбувається за загальновизначеними дидактичними принципами: прин­ципів розробки навчального проекту, спрямованого на розвиток дитячих здібностей, принцип природовідповідності; всебічного роз­витку особистості; взаємозв'язку навчання та розвитку; співробітницт­ва; індивідуального підходу. Останній принцип вважається вченими і практиками одним з найважливіших.

Спираючись на аналіз наукової літератури, були виділені такі умови: фізичні умови, які визначаються у наданні матеріалів для самостійної творчості, фантазування й можливості кожну хвилину діяти разом з ним; соціально-емоційні умови, які включали в себе створення внутрішньої безпеки, відчуття розкутості й можливості діяти довільно; інтелектуальні умови, які включали розвиток уміння розв’язувати творчі завдання, розвиток інтуіції, як суміші знань, інстинктів, емоцій, моралі та ціннісних суджень; розширення кругозору; надання дітям можливості діяти за інтересами; можливість ставити перед собою завдання .

3. Шляхом аналізу сучасних досліджень й науково-методичних розробок було визначено, що найефективнішим засобом у процесі розвитку мовленнєвих творчих здібностей являються ігри-фантазування .

Ігри-фантазування являються найбільш ефективним засобом в розвитку творчості дитини. В даних іграх дошкільник має змогу грати зі словами, промовляючи низку звуків рідної мови, створює незвичайні слова, загадки, віршики, казки, оповідання. У грі-фантазуванні дитина може поексперимен-тувати, багаторазово виконати будь-яку дію, від якої вона отримує задоволення і наявний продукт її діяльності.

Ігри-фантазування передбачають не тільки розвиток мовленнєвих творчих здібностей, а й насамперед розвиток мовлення, виховання культури мови дитини, що передбачає особливу організацію мовної роботи, націлену на збагачення словника, граматичної упорядкованості, зв'язності висловлюваності у процесі творчої роботи, розвиток поетичної чутливості до краси і точності художнього слова, який сприяє прояву естетичної функції дитячого мовлення. Мовленнєві творчості здібності у грі-фантазуванні виявляються у вмінні дітей самостійно, образно, зв'язно та виразно будувати власні твори.

Вони сприяють розвитку зв’язного мовлення у дітей, відіграють велику роль у досягненні дітьми високого рівня мовленнєвої культури, що характеризується багатством, точністю і виразністю, формують у дітей граматичну компетентність, розвивають всі психічні процеси, головне спонукають дитину до творчості, до самостійної творчої діяльності.

4. З метою експериментальної перевірки методики розвитку мовленнєвих творчих здібностей у старших дошкільників засобами ігор-фантазувань був проведений педагогічний експеримент на базі ДНЗ №290 м. Харкова. На основі аналізу наукової літератури були визначені наступні критерії та показники мовленнєвих творчих здібностей: літературна обізнаність, мовленнєва компетентність, креативність. Аналіз результатів констатуючого етапу експерименту дозволив підтвердити наявність 3 рівнів сформованості показників у дітей: високий 13%, середній 40%, низький 47%.

За результатами констатуючого експерименту була побудована відповідна методика роботи, яка складалась з комплексу ігор-фантазувань включених в заняття з розвитку мовлення. Організація роботи передбачала дотримання педагогічних принципів: принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей, принцип виховання в діяльності і спілкуванні, принцип стимулювання дитини до саморозвитку, і створення психологічного клімату, що включав себе дотримання певних умов: фізичних, соціально-емоційних, інтелектуальних. Робота з дітьми проводилася в три етапи. На першому етапі – пропедевтичному, було створення умов опосередкованого впливу на розвиток мовленнєвої творчої діяльності дітей передусім через формування необхідного для використання мовленнєвих творчих завдань рівня мовленнєвої компетентності. На другому етапі – відтворюючому, передбачалось створення умов цілеспрямованого розвитку інтелектуальних та творчих мовленнєвих здібностей. На третьому етапі – моделюючому передбачалось створення умов для збагачення різних видів діяльності на основі розвитку мовленнєвих творчих здібностей у дітей. На всіх трьох етапах використовувалися ігри-фантазування, вправи, завдання.