Сторінка
10
- мовленнєва компетентність, про що свідчить володіння різними типами висловлюванню: в описі — вмінням послідовно передавати ознаки об'єкта за допомогою найточніших для конкретної ситуації слів, логічна поєднаність речень; в оповіді це — повнота опису подій, їх наступність відповідно до логіки розгортання; в міркуванні — доказовість, обґрунтованість, переконливість доводів, а також змістовність, контекстність, образність мовлення, доречність використання мовних засобів відповідно до ситуації;
- креативність, показниками якої були свобода комбінування уявлень, оригінальність задуму, вибору сюжетної лінії висловлювання, мовних засобів втілення образу; здатність створити власний сюжет, готовність до багатоваріантного розв'язання творчого завдання; індивідуальність вираження, тобто характерна і неповторна для кожної дитини сукупність способів, методів використання засобів специфічної мови мистецтва для відбиття свого ставлення до дійсності; чутливість до незвичайного та вибірковість виділення в навколишньому об'єктів чи окремих їх сторін для наступного втілення за допомогою образних засобів, загальна творча спрямованість особистості. Тобто визначення ступеня креативності ми пов'язували з особливостями уяви і мислення;
- образність, що виявлялася в багатстві (розмаїтті), точності, доречності використаних засобів створення художнього та мовного образу, вживання інтонаційних засобів образної виразності;
- ставлення дитини до мовленнєвих творчих дій, про що свідчили: інтерес, бажання фантазувати, складати різні зв'язні висловлювання, ініціативність, самостійність, творча активність.
Було виділено три рівні: низький, середній та високий рівні .
З метою обчислення отриманих результатів були розроблені кількісні показники.
|
Показники і рівень сформованості мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку | |||
|
1 |
2 |
3 | |
|
Низький рівень |
Середній рівень |
Високий рівень | |
|
виявляється в невеликому обшарі висловлювання, |
потребує певного рівня обізнаності, |
зумовлюється високим рівнем мовленнєвого розвитку, | |
|
1 |
2 |
3 | |
|
бідному виборі мовних засобів, вживанні однотипних засобів зв'язку, порушенні логічної послідовності повідомлення; відбивається в невмінні сприймати літературний твір в єдності змісту та художньої форми, помічати та усвідомлювати жанрові та композиційні особливості, в порушеннях композиційного оформлення тексту, випадках невідповідності теми твору його змісту, у слабкій жанровій виразистості, примітивному, нерідко алогічному змісті. Процес творчості відзначається малою мірою самостійності й оригінальності створення сюжету, вибору засобів створення образу. Діти, не мають стійкого інтересу до словесної творчості, бажання самостійно придумувати |
компетентності, свідомого володіння мовними засобами, вміння їх добирати та комбінувати для розв'язання конкретного творчого завдання. Проте дитина не завжди успішно виконує мовленнєві завдання у змінних ситуаціях: мало вживає поширених речень і складних конструкцій використовує однотипні способи міжразового зв'язку, звертається лише до окремих мовних засобів виразності. У виконанні будь-якого завдання дитина відтворює здобутий раніше досвід, діє за допомогою відомих їй способів, прийомів, але підходить до їх вибору творчо, виявляє самостійність і волю, прагне використовувати здобуті раніше знання у змінних ситуаціях. Рівень |
лексико-граматичним багатством і правильністю. Зв'язне мовлення характеризується зв'язністю, образністю, логічною послідовністю. Діти майже не припускають граматичних помилок. Не тільки звертаються до традиційних засобів образності, а й створюють власні. Використовують різноманітні засоби зв'язку між реченнями та частинами тексту, оформлюють висловлювання відповідно до композиційних вимог; виявляється в умінні розрізняти літературні та фольклорні жанри, визначати жанрові особливості, елементи композиційної структури, виділяти в тексті засоби образної виразності, а також уміння | |
|
1 |
2 |
3 | |
|
казки чи оповідання виникає рідко, переважно під впливом дуже сильних вражень та за умови допомоги з боку дорослих. |
літературознавчої обізнаності виявляється в більш яскравій жанровій виразистості дитячих творів, які ще не характеризуються особливого оригінальністю, водночас діти творчо комбінують запозичені літературні образи, сюжетні лінії та засоби виразності. Діти, мовленнєві творчі здібності яких знаходиться на нормативно-адаптивному рівні, з бажанням включаються в колективний творчий процес. Ініціативна словесна творчість відрізняється тривалістю й нерідко завершується певним результатом, до оцінки якого дитина прагне залучити дорослого. |
підкорити сюжетну лінію власної розповіді загальній темі, в яскравому вираженні жанрових особливостей. Оригінальність у використанні прийомів розкриття образів і особливостей сюжету, самостійність творчого процесу свідчать про високий рівень розвитку уяви. Для цих дітей характерний стійкий інтерес до словесної творчості, якій вони присвячують багато вільного часу, прагнення до вдосконалення власних творів та їх фіксації. | |
З метою виявлення рівня розвиненості виділених критеріїв було підібрано експериментальні завдання :
Завдання № 1 (Тема: "Розповідь за власним малюнком") передбачало визначення характеру взаємозв'язку мовленнєвотворчої та образотворчої діяльності, охарактеризувати складені дітьми розповіді за власними малюнками (за тематикою, типом розповіді, за жанром). Для цього дитині пропонували розглянути її власні малюнки і вибрати один, про який вона 6 хотіла розповісти. Перед складанням висловлювання педагог уточнював, то була казкова історія чи реальна, спонукаючи дитину скласти повну, завершену розповідь замість окремих слів-пояснень: "Давай розглянемо твої малюнки. Пам'ятаєш, як ти це малював? Який тобі подобається понад усі? Розкажи, про що ти намалював так, щоб було зрозміло''.
Завдання 2 (Тема: "Обговорення задуму") було спрямоване на вивчення вміння складати пояснювальне висловлювання з елементами міркування; з'ясувати, як дитина використовує мовлення для формулювання задуму, дотримується свого задуму чи змінює сюжет за ходом малювання, тобто чи впливає вербально висловлений задум на розкриття образу в дитячому малюнку. Педагог пропонував дитині намалювати щось за власним бажанням, але спочатку розповісти про свій задум детально: що вона хоче відобразити, де, що намалювати, яким кольором, яку назву буде мати малюнок.