Сторінка
13
Четвертий критерій – стандартність-оригінальність – також оцінюється експертом, по-перше, за своїм суб’єктивним уявленням і, по-друге, за ступенем збігу образів у різних досліджуваних. Збігання вже говорять про стандартність виконання завдання, і такі піктограми отримують нижчий бал, рівний 1. Унікальні піктограми, що не повторюються, отримують оцінку в 3 бали, проміжні варіанти отримують оцінку, рівну 2 балам. Результати додаються і підраховуються середні дані, що в нормі відповідають величині в 2 бали.
Крім того, згідно з іншими авторами, за змістом малюнків робиться висновок про здатність дитини до абстрагування та творчого мислення. Усі зображення кваліфікують на п’ять основних видів: абстрактні, знаково-символічні, конкретні, сюжетні та метафоричні.
Абстрактні зображення (А) подані у вигляді ліній, не оформлених у будь-який образ, ні на що не схожих.
Знаково-символічні (З) – у вигляді знаків чи символів (геометричні фігури, стрілки тощо).
Конкретні зображення (К) – це малюнки певних предметів.
Сюжетні (С) – зображувані предмети, персонажі об’єднуються в якусь ситуацію, сюжет; один персонаж, якщо він виконує якусь діяльність.
Метафоричні зображення (М) – малюнки у вигляді метафор, художнього вимислу (наприклад, на слово «радість» зображується людина, яка піднялась у повітря на крилах).
При опрацюванні результатів дослідження поряд з кожним малюнком проставляється буквене позначення даного виду зображення. На основі аналізу характеру зображень робиться висновок про характер мислительного процесу дитини.
Так, якщо у відповідях людини використовуються переважно абстрактні чи знаково-символічні зображення, то особистість обстежуваного може бути віднесена до «мислиневого» типу. Такі люди в пізнавальній діяльності прагнуть до узагальнень, синтезу інформації, мають високий рівень абстрактно-логічного мислення, проте творчий потенціал рідко буває високим.
Обстежувані, у яких домінують сюжетні й метафоричні зображення, складають групу дітей з розвинутим творчим мисленням, нерідко у них відмічається високий рівень креативності, захоплення художньою або іншими видами творчості.
У разі переважання у відповідях конкретних зображень можна зробити висновок про конкретно-дійове мислення даної дитини, яке характеризується оперуванням сприйнятими об’єктами і зв’язками між ними, або про переважання так званого практичного мислення, спрямованого на розв’язання часткових конкретних задач у практичній діяльності.
Методика «Домалюй фігуру» використовується для дослідження рівня розвитку творчої уяви.
Матеріали (для кожного досліджуваного): три аркуші нелінованого паперу. Усередині одного аркуша зображено контур кола діаметром 2,5 см; на другому – контур рівнобічного трикутника, довжина сторони якого дорівнює 2,5 см; на третьому – контур квадрата з довжиною сторони 2,5 см.
Процедура проведення. Дослідження проводиться у три етапи, на кожному з яких досліджуваним дається інструкція. Експериментатор пропонує почати малювати, а через 1 хвилину говорить «стоп». Інструкція повторюється три рази разом з пред’явленням послідовно кожного з трьох аркушів із зображенням контурів геометричних фігур.
Інструкція. Використовуючи контур геометричної фігури, потрібно намалювати малюнок. Якість і зміст малюнку значення не мають. За сигналом «стоп» слід припинити малювати.
Обробка результатів. На основі намальованого виділяють 5 рівнів розвитку творчої уяви: 1 рівень – контур використовується як основна деталь малюнку. Малюнок простий, без доповнень, являє собою одну фігуру. 2 рівень - контур використовується як основна деталь, але поруч можуть бути зображені додаткові частини. 3 рівень – контур використовується як основна деталь, але сам малюнок – це вже деякий сюжет; існують деталі, що додаються. 4 рівень – контур фігури продовжує бути основною деталлю, але малюнок являє собою складний сюжет з додатковими деталями. 5 рівень – малюнок являє собою складний сюжет, в якому контур фігури використовується як одна з деталей малюнка.
Короткий тест невербальної креативності П. Торренса «Закінчи малюнок» є одним із субтестів фігурних тестів для вивчення креативності. За визначенням самого автора методики, він може використовуватись як самостійний тест творчого мислення. Тест був апробований психологами Росії та Білорусії, має стандартизовану шкалу оцінок, чіткі критерії оцінювання креативності, творчого мислення за показниками: оригінальність та гнучкість мислення, розробленість матеріалів, наданих у тесті, продуктивність роботи. Саме ці показники за концепцією творчого мислення Торренса є найважливішими характеристиками творчого процесу. Відповіді на запитання цього тесту учасники тестування мають дати у вигляді малюнків та підписів до них. Інтерпретація результатів по даному тесту досить сильно залежить від специфіки вибірки, тому адекватні та надійні висновки про окрему людину можна отримати тільки в рамках даної вибірки або схожою з нею.
Е. Воронцова вважає, що у процесі розвитку дитина опанує ті необхідні способи орієнтації в навколишньому світі, за допомогою яких вона згодом може стати творцем. Вони формуються у вільній грі, навчальній і трудовій діяльності, спілкуванні. Так, наприклад, творчість у грі дозволяє створювати будь-який продукт, реалізувати задум, висловлювати безліч ідей. Дитина відчуває себе вільною, вона не обмежена досвідом, знаннями, заборонами, що не дозволяють вільно розпоряджуватися матеріалами, об’єктами тощо. Через такий тренінг проходить кожна дитина й кожній він необхідний, бо, вільно використовуючи різні об’єкти, можна навчитися бачити не тільки стандартні способи її використання. Наприклад, кубики – це цеглини для споруджування будинку, гаража, з них можна зробити огорожу; з паличок будується ліжко для ляльок, колодязь, поїзд, літак тощо. Спілкування – це теж творчість, оскільки дитина вирішує ситуацію, у якій вона опиняється, взаємодіючи з іншими, у нестандартний спосіб; обирає той стиль поведінки, який їй найбільше підходить.
Орієнтуючись на ці теоретичні позиції, О. Кульчицька, доктор філологічних наук, професор, та Л. Чорна, науковий співробітник лабораторії психології творчості Інституту психології ім. Г. Костюка НАПН України, створили тест «Творчість», який включає ряд субтестів. Тест складається з таких розділів:
- «Вербальна (словесна) творчість»;
- «Продуктивна творчість»;
- «Соціальна творчість».
До методик, що вимірюють рівень креативності, відносяться:
1) «білі кружальця» (дитина, розглядаючи два білих кола на кольоровому фоні, повинна дати якомога більше варіантів їх значення);
2) «паралельні лінії» (дитина повинна намалювати що-небудь, включаючи до свого малюнка набори паралельних ліній).
Оцінка творчого тесту проводиться за такими параметрами: оригінальність (нестандартність виконання); побіжність (кількість створених дитиною образів або слів); гнучкість (здатність продукувати різноманітні ідеї).
Оцінка визначається в балах. Під час індивідуальної характеристики кожної дитини слід пам’ятати, що результати обстеження не є остаточними і назавжди визначеними: творчість – досить гнучке явище психіки; за умови її розвитку, або, навпаки, гальмуючого впливу середовища (сім’ї чи школи), творчий потенціал дитини може змінюватися. Отримані результати відображають лише тенденцію: відносний рівень творчості й переважання практичного або теоретичного її аспекту.