Сторінка
12

Творчі завдання як засіб розвитку креативних здібностей учнів у навчально-виховному процесі

Слід наголосити на тому, що покращити творчі здібності школярів можна шляхом їх включення в активну креативно-розвивальну діяльність, яка передбачає розвиток мотивації творчості, пошук нестандартних рішень, створення умов для самовираження і творчого самовдосконалення.

Для вивчення рівня загального розумового розвитку учнів ми проаналізували методики, спрямовані на дослідження особливостей творчого мислення («Виключення понять», «Аналогії», «Узагальнення», враховувався критерій адекватності за методикою «Піктограми»). Для вивчення рівня креативності школярів ми розглянули тести невербальної креативності (методика «Домалюй фігуру», тест Торренса), а також враховували критерії оригінальності за методикою «Піктограми».

Методика «Виключення понять» спрямована на дослідження рівня розвитку почуття мови, творчого мислення, точного вираження словесних значень. Тестування може проводитись як індивідуально, так і в груповому порядку.

Процедура проведення. Кожному досліджуваному пропонується картка з надрукованим списком рядів слів (Додаток А) та бланк відповідей.

Інструкція. Пропонуються ряди, що містять по 5 слів. З усіх п’яти слів чотири можуть бути об’єднані в одну групу за загальним змістом, що підходить для всіх цих чотирьох слів. П’яте, зайве за змістом слово, і повинне бути відповіддю на завдання. Це зайве слово позначене відповідною буквою, яку необхідно проставити поруч з номером завдання у бланку відповідей. На виконання завдання відводиться 5 хвилин. Під час обробки результатів обчислюється відсоткове відношення правильних відповідей до загальної кількості питань.

Методика «Аналогії», «Аналіз відношень понять». Дані методики тотожні, спрямовані на дослідження рівня розвитку здатності комбінувати, рухомості і мінливості мислення, розуміння відношень. Тестування може проводитись як індивідуально, так і в груповому порядку. На початку дослідження використовується матеріали тесту Р. Амтхауера, а після проведення тренінгу – тест «Аналіз відношень понять», запропонований Є. Роговим.

Процедура проведення. Кожному досліджуваному пропонується картка з надрукованим списком рядів слів (Додаток Б) та бланк відповідей.

Інструкція. У даних завданнях не вистачає одного слова в другій парі слів. Перша пара слів – повна, що складається з двох взаємозалежних за змістом слів; потрібно зрозуміти зміст цього взаємозв’язку, щоб відповідно до нього знайти відсутнє слово в другій парі з п’яти слів, що наводяться нижче. У бланку відповідей поряд з цифрою завдання потрібно ставити букву, що відповідає правильній відповіді. На виконання завдання відводиться 5 хвилин. Під час обробки результатів обчислюється відсоткове відношення правильних відповідей до загальної кількості питань.

Методика «Узагальнення» спрямована на вивчення здатності до абстракції, утворення понять, розумової освіченості, уміння грамотно виражати і оформлювати зміст своїх думок. Тестування може проводитись як індивідуально, так і в груповому порядку. У дослідженні використовується матеріали відповідного субтесту тесту Р. Амтхауера.

Процедура проведення. Досліджуваним пропонується уважно прослухати інструкцію. Після того, як досліджувані зрозуміли інструкцію, експериментатор називає пари слів з інтервалом у 10-15 секунд. Результати дослідження обробляються за допомогою ключа (Додаток В); обчислюється відсоткове відношення кількості отриманих балів до максимально можливої їх кількості.

Інструкція. У завданнях, що будуть запропоновані школярам, міститься усього по два слова, які об’єднані загальним змістом. Цей їхній загальний зміст потрібно передати одним, у крайньому випадку – двома словами. Це і буде відповіддю на завдання, і його потрібно записати поруч з номером завдання у бланку відповідей. Наприклад:

1. Пшениця, овес - ?

Відповідь: зернові, оскільки це слово точно передає загальний зміст обох слів, поєднуючи їх цим загальним змістом.

Методика «Піктограма» відноситься до числа найбільш поширених, причому вона дозволяє отримати досить широке коло відомостей, що стосуються не тільки наочно-образного мислення, але й особливостей емоційного стану досліджуваних, направленості їх свідомості, особистісних властивостей, зокрема наявності творчого потенціалу. Ця методика була запропонована вітчизняним нейро-психологом О. Лурією у 1936 р. Спочатку вона призначалась тільки для клінічних випробувань, але простота та інформативність, характерна для неї, до теперішнього часу дозволяють розширювати сферу її застосування.

Сутність методики полягає у передачі якого-небудь вербально позначеного поняття через його образ. Сама назва – піктограма – означає «малюнкове письмо», коли предмети, події та дії позначаються малюнками або умовними знаками. При цьому досліджуваному не дається ніяких обмежень з приводу повноти та змісту образу, як і з приводу матеріалів, що використовуються: кольору, розміру, часу. Проте для зручності проведення навчального експерименту можна рекомендувати досліджуваним притримуватись певного порядку виконання завдання у вигляді таблиці.

При обробці експериментальних даних враховують не тільки показники всіх чотирьох критеріїв, але й процедурні питання (легкість виконання завдання, емоційне ставлення до нього, потреба у більш широкому просторі тощо).

Що стосується отримання експериментальних результатів, найважливішим критерієм є критерій адекватності. Іноді для оцінки достатньо одного малюнка, іноді необхідно отримати додаткові відомості у його автора. У випадку обґрунтованості зв’язку між запропонованим поняттям та його піктограмою експерт ставить знак «+», при відсутності зв’язку – знак «–». Норма характеризується високими показниками за критерієм адекватності – від 70% і вище.

Через деякий час після виконання завдання – зазвичай через 15-20 хв. – експерт перевіряє здатність досліджуваного відтворити список понять по його власним піктограмам. Зазвичай для цього закривається список понять, і досліджуваному у випадковому порядку пропонується відтворити їх. Якщо досліджуваний використовував для передачі різних понять одні й ті самі піктограми, він робить помилки і різні неточності типу синонімії, скорочення складного поняття, переплутування. Як і перший, другий критерій – відтворення понять через певний час – в нормі є досить високим, від 80% і вище. За даним показником можна судити про роль пам’яті у мисленні. Деякі дослідники вважали її роль настільки важливою, що, наприклад, П. Блонський визначав розум навіть як пам'ять, тобто він у мисленні орієнтувався перш за все на запамʼятовуваність ознак.

Третій критерій – конкретність-абстрактність – також оцінюється експертом за ступенем відповідності піктограми реальному об’єкту. Якщо ця відповідність є максимально конкретною (наприклад, веселе свято зображується у вигляді застілля з гостями та сервіровкою стола), то експерт оцінює піктограму в 1 бал. Якщо ж образ має досить абстрактний характер (наприклад, те саме веселе свято зображується у вигляді ряду знаків оклику), то піктограма оцінюється у 3 бали. Можуть бути і змішані образи, які важко віднести до крайніх типів. У такому випадку вони отримують оцінку в 2 бали. Експертні оцінки далі додаються і підраховуються середні дані, які в нормі відповідають величині в 2 бали.