Сторінка
14
Аналізуючи результати проведених контрольних робіт та усні відповіді учнів ми спромоглися визначити рівень досягнень семикласників. Результати проведеного дослідження містяться в таблиці 2.
Таблиця 1. Результати проведеного дослідження
|
Рівень досягнень учнів |
I підгрупа (експериментальна “Е” 10учнів) |
II підгрупа (контрольна “К”11 учнів) |
|
ВИСОКИЙ |
60 % (6 учні) |
27 % (3 учні) |
|
ДОСТАТНІЙ |
30 % (3 учні) |
36 % (4 учні) |
|
СЕРЕДНІЙ |
10 % (1 учні) |
18 % (2 учні) |
|
НИЗЬКИЙ |
0 % |
18 % (2 учні) |
Наведені у таблиці 1 дані навчальних досягнень учнів експериментальної і контрольної груп переконливо свідчать, що використання розроблених нами нетрадиційних уроків, на яких відбувалося формування іншомовної соціокультурної компетенції, значною мірою впливають на підвищення ефективності засвоєння знань. Особливо помітним стали розбіжності в досягненнях високого рівня соціокультурної компетенції. Так, в експериментальній групі високого рівня досягли 60%, в контрольній групі на цей рівень вийшли лише 27 %. Достатнього рівня досягли 30 % учнів експериментальної групи і 36 % контрольної. На середній рівень вийшли 10 % учнів експериментальної групи і 18 % контрольної. У контрольній групі 18 % учнів мають низький рівень СКК, в той час як в експериментальній групі відсутні учні з таким рівнем сформованості соціокультурної компетенції.
Таблиця 2. Система критеріїв
|
Показники СКК |
РІВНІ | |||
|
ВИСОКИЙ |
ДОСТАТНІЙ |
СЕРЕДНІЙ |
НИЗЬКИЙ | |
|
Країнознавчі знання |
Високий рівень знань про специфіку країни, мова якої вивчається, особливості її історії, культури, суспільно-політичного устрою, політичної системи, географічного положення |
Достатній прояв знань про устрій країни, про її історію та політику |
Наявність знань про деякі факти з історії країни |
Відсутність або дуже низький рівень знань про країну, її історію, політику, географічне положення тощо |
|
Лінгвокраїнознавчі знання й уміння |
Високий рівень володіння фоновими знаннями, знаннями про країну та її культуру, відомі усім жителям даної країни, вільне володіння фразеологізмами та знаннями основних особливостей соціокультурного розвитку країни, мова якої вивчається, уміння порівнювати ці особливості з явищами рідної культури і здійснювати свою мовленнєву поведінку відповідно до них |
Достатній прояв сформованості і володіння фоновими знаннями, безеквівалентною лексикою та володіння фразеологізмами |
Недостатній прояв всіх складових лінгвокраїнознавчої компетенції, досягнуті тільки мінімальні, необхідні для розмовного рівня лексичні одиниці |
Відсутність усіх складових лінгвокраїнознавчої компетенції, не володіння або дуже низький рівень володіння фоновими знаннями та фразеологізмами |
|
Соціолінгвістична знання |
Здатність вільно використовувати правила делікатного та розмовного мовлення у спілкуванні, вміння використовувати і дотримувати маркери соціальних відносин, правила ввічливості, регістри спілкування |
Достатня демонстрація формул мовленнєвого етикету, правил ввічливості та виразів народної мудрості |
Незнання значної кількості інформації щодо мовленнєвого етикету, та соціальних відносин |
Серйозні недоліки щодо знання мовленнєвого етикету, значні помилки під час його використання, відсутність знань про соціальні відносини |
Крім того, експериментально доведено, що використання нетрадиційних уроків позитивно впливає і на створення сприятливого клімату у колективі, ініціативність, атмосферу невимушеності, на уроці панує емоційно-насичений контакт і взаємодопомога. Все це конче необхідно для успішної творчої співпраці, взаєморозуміння між членами колективу. Такі уроки створюють необхідні можливості для самореалізації кожного учня.
Саме під час проведення нетрадиційних уроків нам вдалось досягти самих різних цілей методичного, педагогічного й психологічного характеру, які можна представити таким чином:
– формування соціокультурної компетенції учнів;
– здійснення контролю знань, навичок і вмінь учнів з певної теми;
– забезпечення ділової, робочої атмосфери, серйозного відношення учнів до уроків, до вивчення англійської мови;
– мінімальна участь на уроці вчителя.
У сучасному суспільстві в епоху загальноєвропейського розвитку змінюється й росте статус іноземної мови як навчального предмета.
Викладання іноземної мови сьогодні повинно сприяти усвідомленню особливостей національної культури своєї країни й повідомляти певні відомості про розходження між культурами, що і слугує формуванню соціокультурної компетенції.
Сприйняття світу одним народом не завжди збігається зі сприйняттям світу іншим, тобто у кожного народу система сприйняття, мислення, поведінки, емоцій різна в силу різних умов проходження соціалізації. Важливе значення мають також традиції і звичаї народу, територіально-географічне розташування. Навіть запозичення елементів однієї культури іншою не завжди відбувається як механічний процес і не завжди є автоматичним наслідком культурних контактів. Коли відбувається процес запозичень, елемент, що запозичується часто, переосмислюється й здобуває в іншій культурі інше значення, ніж мав у тій, звідки був запозичений.
Соціокультурна компетенція стала пріоритетною у навчанні іноземним мовам. Відомо, що будь-яке навчання є передачею молодому поколінню культури у певному обсязі та в її різних проявах (музика, мистецтво тощо), що сприяють формуванню особистості, а мова є одним із засобів трансляції культури. У сучасних умовах не можна говорити про формування повноцінної особистості без врахування розвитку її соціокультурної компетенції.