Сторінка
3

Інтерактивні методи навчання

1. Відповідність структури навчальній, розвивальній та виховній меті.

2. Логічність побудови лекції. Оптимальність композиції з точки зору розкриття головної тези та конструктивних питань, що її реалізують.

3.Доцільне, правильне та вичерпне застосування перцептивних, логічних та проблемно-діалогічних методів навчання та адекватних їм форм взаємодії та спілкування.

4.Активізація мислення: проблемність, діалогічність наукових підходів до розв'язання проблеми, аналіз, порівняння, пошук аналогій, викликання асоціацій, екстраполяція, обмін думками, полеміка, бесіда тощо.

5. Доказовість, аргументованість висловлювань.

6. Виділення головних думок.

7 Використання прийомів закріплення (повторення, питання для перевірки, підведення підсумків після кожного етапу лекції та наприкінці).

8. Раціональне використання дошки, наочних посібників (таблиць, структурно-логічних схем, малюнків тощо), ТЗН.

III. Керівництво роботою учнів:

1.Темп лекцій для запису (змінення темпу, паузування, інтонаційне виділення головного).

2.Використання прийомів підтримки уваги (риторичні питання, гумор, екскурси у суміжні галузі, зауваження, ремарки тощо).

3.Оптимальний стиль спілкування (свобода спілкування, можливість задавати питання, дискутування, обговорення, висловлювання власних думок).

4.Активізація мислення: проблемність, діалогічність наукових підходів до розв'язання проблеми, аналіз, порівняння, пошук аналогій, викликання асоціацій, екстраполяція, обмін думками, полеміка, бесіда тощо).

IV. Лекторські дані педагога:

- компетентність (знання предмету);

- переконливість;

- емоційність;

- уміння встановлювати контакт з аудиторією;

- володіння методикою лекції та її інтерактивних фрагментів;

- тактовність;

- уміння перебудовуватись в процесі взаємодії;

- правильність та виразність мови.

V. Аспект культури мови:

- фонетично-інтонаційна виразність мови, чіткість вимови, не монотонність, уміння управляти голосом;

- нешаблонність мови;

- доцільне використання цитат, крилатих висловів, порівнянь,

метафор тощо;

- доступність викладу, прийнятний ступінь популяризації наукових

положень;

- узгодженість тону, тембру, темпу та стилю мовлення.

VI. Результати лекції:

- інформаційна цінність;

- реалізація дидактичних цілей;

- виховний вплив;

- активізація мисленевої діяльності, викликання емоцій;

- виховний вплив.

Технологія семінару

Семінар - від лат. Seminarium - "розсадник" знань.

Семінар передбачає обговорення складних питань у змісті матеріалу за темою, а також повідомлень, доповідей, рефератів, підготовлених учнями.

Завдання семінару:

-поглибити, розширити знання учнів, що засвоєні під час попередніх лекцій, самостійної роботи;

- розвинути пошуково-творчу активність та самостійність учнів;

- розкрити сутність протиріч та складних питань у змісті навчального

матеріалу.

До важливих показників якості семінару відносяться:

- розв'язання проблем;

- активізація мислення;

- сформованість в учнів умінь та навичок здійснювати логічні мисленеві операції;

- сформованість умінь та навичок готувати доповіді, повідомлення, реферати у усній та письмовій формі;

- сформованість умінь та навичок мовлення (логічність, послідовність, конкретність, лаконічність, аргументованість, доказовість, ілюстрованість тощо).

Класифікація семінарів:

- проблемний семінар - розв'язання проблем, подолання утруднень, протиріч у змісті навчального матеріалу;

- семінар - ґрунтовне відпрацювання вузлових питань;

- семінар - спецсемінар дослідницького характеру за окремими проблемами науки;

- семінар - розгорнута фронтальна евристична бесіда;

- семінар - дискусія;

- семінар - захист доповідей;

- семінар - узагальнення та систематизація знань.

Структура семінару залежить від дидактичної мети, з якою його організовують. Наведемо структури деяких семінарів.

Проблемний семінар:

1. Організаційна частина: установка, інструктаж, постановка проблемних питань, розподіл доручень, ролей.

2. Висування ідей, гіпотез, пропонування моделей. їх доведення, аргументація. Доповнення. Корекція. Вироблення висновків стосовно розв'язання кожної проблеми.

3. Оцінка результатів.

4. Підсумки. Творча рефлексія.

Семінар - захист доповідей, рефератів:

1. Організаційна частина: оголошення мети, плану; установка, розподіл ролей та доручень (доповідачі, співдоповідачі, опоненти, рецензенти), утворення груп.

2. Інструктаж учасників. Пред'явлення критеріїв оцінювання якості доповіді, реферату.

3. Заслуховування доповідей та співдоповідей або захист рефератів.

4. Організація дискусії. Опанування. Обговорення виступів. Коригування. Пропозиції, рекомендації учасників семінару виступаючим.

5. Оцінка результатів.

6. Підсумки. Творча рефлексія.

Семінар - евристична бесіда:

1. Організазаційна частина.

2. Усвідомлення проблеми.

3. Висування гіпотез, ідей, моделювання.

4. Колективний пошук шляхів доведення гіпотез. Аргументація.

5. Оцінка правильності доведення. Коригування.

6. Підсумки. Рефлексія.

Вимоги до проведення семінарів:

- визначення кола суттєвих проблемних питань з урахуванням ступеня проблемності та значимості певного питання для розуміння науки, способів використання наукових положень у практичній діяльності;

- попередня теоретична підготовленість учасників;

- своєчасність розподіл завдань, ролей та доручень (на основі диференціального підходу);

- чіткість та доцільність, адресність інструкцій та консультацій;

- оптимальність управління пошуково-пізнавальною діяльністю учнів;

- оптимальне використання комплексу методів, способів та засобів навчання (рецептивні, перцептивні, пошукові; опорні структурно-логічні схеми, таблиці, інструктивні матеріали; ТЗН тощо);

- аргументованість, доказовість всіх положень;

- оцінювання результатів за визначеними нормами та критеріями. Обов'язковість рецензування, оціночного судження;

- дотримання інструктивно-демократичного стилю спілкування педагога та учнів;

- постійне стимулювання та мотивування учнів щодо активної та інтенсивної пошукової діяльності;

- обов'язковість розв'язання проблем семінару;

- оптимальність техніки проведення семінару;

- результативність семінару: досягнення мети семінару через розв'язання проблем, поглиблення знань за темою, формування умінь та навичок пошукової діяльності, розвиток самостійності, оптимальне використання прийомів розумової праці, засвоєння етичних норм взаємодії та спілкування.

Під час підготовки до семінару потрібно орієнтуватися на показники його якості (див. вище). Крім того необхідно звернути увагу на такі важливі аспекти у його організації:

- цілеспрямованість - досягнення мети семінару, виділення важливих проблем у змісті навчального матеріалу, намагання пов'язати теоретичний матеріал з його практичним використанням;