Сторінка
8

Особливості впливу сімейного виховання на розвиток дитини молодшого шкільного віку

Таблиця 1

Розподіл за рівнями прояву стилю виховання «прийняття»

1) високий результат за шкалою прийняття виявлено тільки в двох випадках, тобто тільки в двох сім'ях (приблизно7%) батьки приймають дитину такою як вона є, поважають її потреби та її думку, схвалюють її інтереси. Низький рівень виявлено у 10% (трьох сім'ях), де, скоріше за все, дорослі не прислухаються до думки дитини, відчувають до неї переважно негативні емоції: злість, роздратованість. В 83% випадках (25 сімей) спостерігаємо середній рівень вираженості типу виховання «прийняття». Можливо, в таких сім'ях ставлення до дитини залежить від ситуації, що може пояснюватися нестійкістю та мінливістю настрою у батьків або непослідовністю їх виховання (в одних ситуаціях вони поважають дитину, а в інших - ні) (Таблиця 1). Як видно з таблиці стосовно дівчат(20%) в сім'ї частіше батьки використовують «неприйняття» - відчуження. Можемо припустити, що цей факт пояснюється тим, що дівчаток не сприймають такими, якими вони є, тобто батьки до них більш вимогливі, прагнуть їх переробити. Або ж саме в сім'ях, де діти - дівчата, батьки мають невирішені внутрішньо-особистісні проблеми або конфлікти, які не дозволяють їм ставитися до дитини з повагою та розумінням. Стосовно хлопців низький рівень не виявлено.

Таблиця 2

Розподіл за рівнями прояву стилю виховання «кооперація»

2) більшість батьків оцінили свій стиль виховання як «кооперація» -93,3% сімей (28 випадків) з високим рівнем прояву типу виховання «кооперація». Що вказує на те, що батьки високо оцінюють здібності своєї дитини, схвалюють її самостійність та ініціативність. У 6,7% (двох сім'ях) спостерігаємо середній рівень прояву цього типу виховання (Таблиця 2). Стосовно дівчат, в порівнянні з хлопчиками, батьки рідше на 13,3% використовують стиль виховання «кооперація». Тобто знову ж таки спостерігаємо вищі вимоги до дівчат, можливо, більший контроль щодо їх виховання, у них не настільки, як у хлопців, схвалюється самостійність та ініціативність. Можливо, що пов'язане з певними тендерними стереотипами у вихованні: дівчата повинні бути слухняними, виконувати всі поставлені вимоги та завдання. Але, враховуючи, що у нас таких випадків лише 2, то серйозних висновків ми робити не можемо.

3) Високий рівень по шкалі «симбіоз» отримали 20% батьків (6 сімей), що дозволяє зробити висновок, що ці батьки не встановлюють психологічної дистанції між собою та дитиною, намагаються вдовольнити всі її потреби та захистити від неприємностей.

Таблиця З

Розподіл за рівнями прояву стилю виховання «симбіоз»

Більшість же (майже 70%) має середній рівень прояву особливостей виховання за типом «симбіоз», тобто вони не схильні до цілковитого психологічного злиття зі своєю дитиною, в певних ситуаціях дають дитину свободу (Таблиця 3). Як видно з таблиці стосовно дівчат(40%) батьки виявляються більш поблажливими, тобто прагнуть бути більш близькими до них, не відсторонюються, можна ототожнити цей стиль зі стилем виховання «кумир» сім'ї за іншою класифікацією. При такому стилі виховання зазвичай спостерігаємо захоплення дитиною, прагнення задовольнити всі її забаганки (саме забаганки, а не потреби). Результати розподілу за цим типом виховання щодо дівчаток дещо суперечать результатам за іншими стилями виховання, але, можливо, що це різні сім'ї: тобто в одних сім'ях дівчат більше контролюють, висувають суворіші вимоги, а в і інших - навпаки, спостерігається більш поблажливе ставлення.

Таблиця 4

Розподіл за рівнями прояву стилю виховання «авторитарна гіперсоціалізація»

4) У 60%) (18 сім'ях) спостерігається відсутність контролю за діями дитини з боку дорослих. Це є не дуже конструктивно для навчання та виховання дитини, адже діти знаходяться самі, їх ніхто не контролює, не схвалює та не сварить як наслідок може не розвиватися довільна поведінка, контроль за своїми діями. Оптимальнішим варіантом оцінки батьків за цією шкалою є 3-5 балів - середній рівень, який характерний для 40%) (12 сімей). Це найкращий варіант: відсутній жорсткий постійний контроль, у дитини є можливість проявляти самостійність і в той же час в потрібні моменти батьки завжди поруч, готові підтримати, виправити, похвалити. Авторитарного стилю виховання не дотримуються в жодній з опитаних сімей (Таблиця 4). Стосовно дівчат знову ж таки спостерігаємо менший контроль ніж в сім'ях де виховують хлопців, їм надається можливість більшої самостійності. Можливо, внаслідок того, що вони більш слухняні й спокійні.