Сторінка
7
П.Ф. Лесгафт виділив шість позицій батьків стосовно дітей, що впливають на поводження дитини:
1. Батьки не звертають уваги на дітей, принижують, ігнорують їх. У таких родинах діти часто виростають лицемірними, брехливими, у них часто спостерігається невисокий інтелект чи затримка розумового розвитку.
2. Батьки постійно захоплюються своїми дітьми, вважають їх зразком досконалості. Діти найчастіше виростають егоїстичними, поверхневими, самовпевненими.
3. Гармонічні відносини, побудовані на любові і повазі. Діти відрізняються добросердям і глибиною мислення, прагненням до знань.
4. Батьки постійно не задоволені дитиною, критикують і гудять її. Дитина росте дратівливою, емоційно хитливою.
5. Батьки надмірно балують і оберігають дитину. Діти ростуть ледачими, соціально незрілими.
6. Батьки, на позицію яких впливають фінансові труднощі. їхні діти ростуть з песимістичним відношенням до навколишнього світу. Якщо ж не впливають, то діти спокійні, скромні .
У кризовому стані майже завжди здається, що нічого не можна змінити. Навіть якщо це дійсно так, то все одне вихід є - людина здатна змінити своє відношення до того, що трапилося.
Оскільки успіх у розв'язку складної життєвої ситуації залежить насамперед, від самої людини. Розглянемо відносини її до власних можливостей розв'язати конфлікт, подолати напруженість, зменшити тривогу. Насамперед , визначимося з розумінням поняття "самореабілітація".
Реабілітація в особистісному контексті - це активізація функцій конструктивно-позитивного пристосування до соціуму після подолання складної життєвої ситуації. Це відновлення на більш високому якісному рівні, якщо людей стає здатним конструктивніше долати труднощі, чим до початку психолого-реабілітаційних впливів.
На відміну від реабілітації як професійної допомоги людині, яка потрапила в життєву кризову ситуацію, самореабілітація спрямована на самостійну роботу людини із собою в складних життєвих обставинах, які не можна назвати ще кризовими. Самореабілітація - це самодопомога в продуктивнім подоланні внутрішніх і зовнішніх перешкод, виході зі скрутного стану, повернення в тимчасово втрачену траєкторію життєвого шляху.
Така психологічна допомога сприяє розкриттю суб'єктивного потенціалу людини, стимулює самостійні пошуки внутрішньої цілісності, гармонійності, нових можливостей саморозвитку, самоздійснення, полегшує розробку індивідуальних стратегій перетворення проблемної ситуації, застарівшого, хронічного конфлікту, хворобливого стану на етапі особистісного дорослішання, наближення до себе, до власної сутності.
Отже можна зробити такий висновок: у житті кожної людини його батьки відіграють одну з головних ролей. Від типу сім'ї, позиції, що займають дорослі, стилю відносин та ролі, що вони відводять дитині в сім'ї залежить процес формування її особистості. Світогляд, становлення характеру, моральні основи, відношення до духовних і матеріальних цінностей у першу чергу виховуються в дітей батьками. А залежить цей процес багато в чому від того, як задовольняються в родині основні потреби дитини, наскільки правильно з погляду її розвитку й виховання проявляються батьківські позиції.
В емпіричному дослідженні ми використали наступні методики: «Малюнок сім'ї», «Неіснуюча тварина», опитувальник «ОБС», розроблений В.В. Століним та А.Я. Варга.
Перші дві методики є проективними, оскільки, на відміну від більшості інших тестів, саме проективні методики можуть використовуватися багаторазово і практично без обмежень щодо частоти проведення та вікового діапазону досліджуваних. Застосування малюнкових тестів для дослідження особистісних особливостей людини базується на принципі проекції (звідки і назва «проективні методики»), тобто на перенесенні своїх переживань, уявлень, прагнень на папір. Для діагностичного використання малюнків дуже важливим є те, що вони відображують в першу чергу не свідомі установки людини, а її несвідомі імпульси та переживання. Саме тому малюнкові тести важко «підробити», уявляючи себе в них не таким, яким ти є в дійсності (як один з варіантів - «ефект соціальної бажаності»), тобто ми можемо бути більш впевненими у достовірності результатів. У нашому випадку ще однією перевагою проективних методик є те, що вони найоптимальніші для досліджуваних дошкільного та молодшого шкільного віку: їм краще і легше малювати, аніж відповідати на запитання тестових методик (малювання сприймається дітьми більше як елемент гри або розваги, а не як прагнення дорослих «розпитати їх») .
Методика «Малюнок сім'ї», спрямована на з'ясування особливостей сімейних взаємин (у сприйняття дитини). Під час аналізу оцінюються розмір постатей, особливості їх розміщення на малюнку, послідовність зображення, поза, вираз облич, деталізованість малюнків. Порівнюється склад намальованої та реальної сім'ї дитини. Показниками сприятливої сімейної ситуації є: зображення всіх членів сім і', спільна діяльність членів сім'ї або контакт між ними (руки стискаються), адекватне співвідношення між ними за розміром (дитина менша за батьків, але різниця не дуже велика). В інших випадках може інтерпретуватися: конфліктність в сім'ї, почуття неповноцінності в сімейній ситуації, ворожість в сімейній ситуації, тривожність дитини по відношенню до стосунків у сім’ї.
Методика «Неіснуюча тварина» спрямована на дослідження особистісних особливостей людини, в основному - емоційно-вольової сфери. Показники інтерпретації: розташування малюнку на аркуші, центральна частині фігури, частина фігури, на яку вона спирається, частина фігури, що піднімається над її рівнем, хвіст, контури фігури, загальна енергія (кількість зображених деталей), оцінка характеру ліній, назва. Головні симптомокомплекси, що визначаються за допомогою цієї методики: тривожність, виснаженість, агресивність.
«Опитувальник батьківського ставлення» спрямований на виявлення ставлення батьків до своєї дитини (використовується для опитування батьків). Автори даної методики розуміють ставлення батьків до своєї дитини як систему різноманітних емоцій та почуттів, паттернів поведінки з дитиною, особливостей сприйняття та розуміння характері дитини та її вчинків. Опитувальник містить 61 питання, які в свою чергу складають п'ять шкал: прийняття - відторгнення, кооперація, симбіоз, авторитарна гіперсоціалізація, «маленький невдаха». Високі показники по цим шкалам інтерпретуються відповідно як: відторгнення, соціальна бажаність, симбіоз, авторитарна гіперсоціалізація, інфантилізація (інвалідизація).
Характеристика вибірки та процедури дослідження
У нашому дослідження приймали участь діти старшої групи (5-6 років) Чернігівського ДНЗ №61 та ДНЗ №4, батьки. Загальна кількість досліджуваних: ЗО дітей, серед яких 15 хлопців та 15 дівчат, та ЗО батьків.
Дослідження проводилося в 2 етапи:
1) психологічна діагностика дітей (лютий);
2) опитування батьків(березень).
Аналіз отриманих результатів
При обробці результатів методики «ОБС», розробленої А.Я. Варга В.В. Століним, ми отримали наступні результати: