Сторінка
13

Особливості впливу сімейного виховання на розвиток дитини молодшого шкільного віку

Якщо батьки оцінюють свій стиль виховання як «прийняття» (90%), тобто спрямовані приймати дитину такою, якою вона є, підтримувати її, то діти в таких сім'ях (при середньому та високому рівні прояву, в порівнянні з низьким) характеризуються: 1) в більшості своїй середнім та високим рівнем розвитку креативності, тобто вони більш творчі, прагнуть до пізнання оточуючого світу, придумуючи свої способи пізнання, оскільки знають (або ж відчувають), що їх прояви активності та діяльності завжди знайдуть схвалення та підтримку в родині. За іншими показниками відмінності неоднозначні.

У 28 сім'ях із ЗО (93,3%)спостерігаємо високий рівень кооперації, тож порівнювати за рівнем прояву недоцільно.

Проаналізувавши показники особистісного розвитку за рівнем прояву типу виховання «симбіоз», ми отримали такі результати (Таблиця 16).

Таблиця 16

Аналіз показників особистісного розвитку за рівнем прояву типу виховання «симбіоз»

Якщо дитина з батьками (або з одним із батьків) знаходиться в ситуації психологічного злиття, тобто батьки не відокремлюють себе від дитини, прагнуть задовольнити всі бажання та забаганки дитини, то дитина в такій сім і* характеризується

1) вищою тенденцією до діяльності, але відсутністю тенденції до рефлексії, тобто при підтримці дорослих вона може бути активною, спрямованою на діяльність, ініціативною, але вона не вміє і не навчається співвідносити власні вчинки та їх результати, не здатна до аналізу поведінки своєї та батьків;

2) проявом егоцентризму, тобто така дитина характеризується зацикленістю на власній особі, адже батьки, які задовольняють всі її забаганки, не навчають її піклуватися про інших;

3) самооцінка у такої дитини, в основному, адекватна або висока, адже схвалення батьками призводить до впевненості в собі, в своїх можливостях, здібностях, іноді, навіть, до самовпевненості;

4) тривожність та агресивність у такої дитини може бути на середньому або низькому рівні, адже впевненій в собі дитині непотрібно хвилюватися та переживати з приводу того, що вона щось не зможе зробити, та не треба захищатися, «атакуючи».

Проаналізувавши показники особистісного розвитку за рівнем прояву типу виховання «авторитарна гіперсоціалізація», причому порівнювали ми тільки низький і середній рівні, оскільки високого нами не було виявлено, ми отримали наступні результати (Таблиця 17).

Таблиця 17

Аналіз показників особистісного розвитку за рівнем прояву типу виховання «авторитарна гіперсоціалізація»