Сторінка
2

Формування методичної компетенції майбутнього вчителя англійської мови початкової школи з лексики

У словнику іншомовних слів поняття "компетентність" трактується як поінформованість, обізнаність, авторитетність. А компетентною особою вважається така, що є досвідченою у певній галузі, якомусь питанні; повноважною, повноправною у розв'язанні якоїсь справи.

У більш вузькому значенні компетентність – це знання, уміння, навички, досвід, які формують професійні властивості фахівця на достатньому рівні для якісного виконання ним професійних функцій.

О.Б. Бігіч трактує поняття "методична компетентність вчителя ІМ початкової школи" як сукупність його методичних знань, навичок і вмінь та індивідуальних, суб'єктних й особистісних якостей, яка функціонує як здатність проектувати, адаптувати, організовувати, вмотивовувати, досліджувати і контролювати навчальний, пізнавальний, виховний і розвиваючий аспекти іншомовної освіти молодших школярів у класній та позакласній роботі з іноземної мови через і під час спілкування з учнями.

Аналіз освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів України, які готують педагогічних працівників, свідчить, що в цих державних документах компетентність розглядається з кількох позицій:

як готовність майбутнього вчителя виконувати свої професійні обов'язки відповідно до сучасних вимог теорії і практики;

як знання і досвід діяльності в педагогічній галузі;

як обізнаність молодого вчителя в педагогічній галузі.

В освітньо-кваліфікаційних характеристиках у структурі готовності майбутнього педагога виокремлюють чотири функціонально пов'язані аспекти:

когнитивний (сукупність знань);

операційний (сукупність умінь і навичок);

мотиваційних (сукупність мотивів);

особистісний ( сукупність особистих якостей).

О. Пометун пропонує такий підхід до визначення поняття "компетентності", що включає не тільки когнітивну (знання) та операційно-технологічну (уміння та навички) складові, а й мотиваційну, етичну, соціальну й поведінкову.

Такий підхід до суті поняття "компетентність" є аналогічним до підходу, який пропонують В. Кальней та С. Шишов до визначення компетентності, розглядаючи її як здатність діяти на основі отриманих знань. Відповідно до цього підходу в освітньо-кваліфікаційних характеристиках зазначено два підходи до формування компетентності майбутніх учителів:

змістовий – розширення кола загальних знань;

діяльнісний – удосконалення вмінь, навичок та особистісних якостей, що дають змогу досягти успіху в професійній діяльності.

Підґрунтя методичної діяльності учителя іноземної мови початкової школи складають вісім видів діяльності:

проектувальна діяльність – планування навчання, освіти, виховання і розвитку молодших школярів засобами іноземної мови як складника іншомовної культури;

адаптаційна діяльність – реалізація свого плану в конкретних навчальних умовах: у класній чи позакласній роботі з іноземної мови;

організаційна діяльність – організація навчання, освіти, виховання і розвитку молодших школярів у класній чи позакласній роботі з іноземної мови;

мотиваційна діяльність – мотивація діяльності учіння молодших школярів на уроці та поза його межами;

комунікативна діяльність – іншомовне спілкування з молодшими школярами в класній та позакласній роботі з іноземної мови;

контролююча діяльність – контроль навчальних досягнень молодших школярів з іноземної мови, а також самокотроль власної методичної діяльності;

пізнавальна діяльність – ведення дослідної діяльності щодо системи іншомовної освіти та процесів навчання, освіти, виховання і розвитку молодших школярів у класній та у позакласній роботі з іноземної мови;

допоміжні види діяльності – співи, гра на музичному інструменті, малювання тощо.

На думку деяких авторів, професійна компетентність вчителя розглядається в системі взаємопов'язаних компонентів:

психологічні, професійно значимі особистісні якості;

інтелектуально-педагогічна компетентність;

комунікативна компетентність;

інформаційна компетентність.

Найвагомішими складниками особистості майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи є його професійно-педагогічна спрямованість, критичне мислення й особистісні якості; складниками його методичної діяльності – методична культура й освітня автономія.

Професійно-педагогічна спрямованість учителя іноземної мови початкової школи є системою його ставлення до себе як суб´єкта професійної діяльності та до молодшого школяра як мовленнєвого партнера, системою мотивів й інтересу до роботи й сукупністю особистісних якостей. Критичне мислення вчителя сучасна психологія трактує як когнітивну стратегію, що виконує функцію перевірки існуючих ідей і рішень на наявність недоліків чи помилок.

До найвагоміших професійно значущих особистісних якостей учителя іноземної мови віднесено якості, які допомагають учителю розуміти внутрішній світ учня, співпереживати йому; якості, які забезпечують учителю володіння собою; якості, які сприяють його активному впливові на учня. Це товариськість, спостережливість, любов до дітей, любов до професії, вимогливість, терпіння, працьовитість, педагогічний такт, педагогічна уява, вміння зацікавити предметом, прагнення до самоосвіти.

Методична культура є сукупністю знань про систему й процес іношомовної освіти, про вчителя іноземної мови та навичок і умінь методичної діяльності на уроках і позакласних заходах з іноземної мови. Водночас кожний складник методичної культури (знання, навички, вміння) пронизано бажанням його здійснення.Освітня автономія студента є його внутрішньою особистою незалежністю, яка ґрунтується на здатності самостійно керувати процесом методичної освіти і предбачає формування у студента самостійності в оволодінні методичною культурою.

Під психолого-педагогічною компетентністю вчителя розуміється поєднання певних якостей (властивостей) особистості з високим рівнем професійної підготовки до педагогічної діяльності й ефективної взаємодії з учнями в освітньому процесі. З точки зору елементарно-структурного аналізу психолого-педагогічної компетентності в якості її основних компонентів розглядаються три блоки психолого-педагогічної орієнтації:

грамотність (тобто знання, які прийнято називати загально професійними);

уміння як здатність вчителя використовувати наявні у нього знання в педагогічній діяльності, в організації взаємодії;

професійно значимі особистісні якості, наявність яких не може бути відокремленою від самого процесу педагогічної діяльності.

Важливим аспектом системи методичної освіти майбутніх учителів іноземної мови початкової школи є професійна (а не предметна) спрямованість, яка уможливлює виділення генеральних наскрізних ідей професійної діяльності вчителя іноземної мови початкової школи. Стрижнем, який формує систему методичної освіти, є методична майстерність, що основана на педагогічних і психологічних знаннях й уміннях та підкріплена всіма іншими навчальними дисциплінами, які мають обов´язкову професійну спрямованість.

Основним критерієм сформованості професійно-діяльністного компонента психолого-педагогічної компетентності є уміння викладача самостійно вирішувати педагогічні ситуації, сприяючи особистісному розвитку учня. З необхідністю ставити та вирішувати задачі викладач стикається у всіх сферах професійної діяльності, на всіх її етапах. Як зазначив В.Н.Дружинін, інтелект (як загальна здібність) лежить в основі інших здібностей і визначає успішність будь-якої діяльності. У зв'язку з цим доречно ввести поняття "інтелектуально-педагогічна компетентність" як базове. Ця здатність, яка визначає міру професіоналізму, характеризується особливим типом організації предметно-специфічних знань та ефективними стратегіями прийняття рішень. Інтелектуально-педагогічна компетентність виражається в умінні застосовувати наявні знання для встановлення педагогічно цілевідповідних взаємовідносин, здобуття та переосмислення знань тими, хто навчається, та самим педагогом, а також для вироблення способів інноваційної діяльності .